УДК 502/504:551.58:616-036.21(4-191.2-11)(082)
ISBN 978-966-2092-35-6
Збірник наукових праць Міжнародної Карпатської Школи: осіння сесія (25 вересня 2025 року): друге видання. Яремче-Косів: Наукове товариство імені Шевченка, 2025. 320 с.
Рік видання: 2025
Редакційна колегія:
Микола Близнюк, доктор педагогічних наук, професор (Україна), Валерій Михайленко, кандидат хімічних наук, доцент (Україна/Польща) – відповідальні за випуск. Сергій Запотоцький, доктор географічних наук, професор (Україна); Мирослав Мальований, доктор технічних наук, професор (Україна); Юрій Масікевич, доктор біологічних наук, професор (Україна); Олег Бондаренко, доктор біологічних наук (Україна); Ярослав Геник, доктор сільськогосподарських наук, професор; Жанна Бучко, доктор географічних наук, доцент (Україна); Петро Біленчук, кандидат юридичних наук, професор (Україна); Руслан Гаврилюк, кандидат геологічних наук (Україна) Віктор Карамушка, кандидат біологічних наук, доцент (Україна); Вікторія Кіптенко, кандидат географічних наук, доцент (Україна).
Рецензенти:
Олександр Ободовський, доктор географічних наук, професор кафедри гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тамара Дудар, доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри екології факультету екологічної безпеки, інженерії та технологій Державного університету «Київський Авіаційний Інститут» (КАІ, в минулому – НАУ).
Анотація:
У пропонованому Збірнику наукових праць осінньої сесії Карпатської школи 2025 року містяться погляди науковців, аспірантів, магістрів та бакалаврів, представників установ і організацій громадянського суспільства на актуальні питання що налагодження комунікації для обміну досвідом, знаннями та кращими практиками країн Вишеградської четвірки та України, які дуже схожі в історичному та культурному аспектах, у контексті підготовки до майбутньої відбудови України після війни та її інтеграції до Європейського Союзу, втрати якості довкілля та відновлення понівечених війною ландшафтів, управління по- бутовими відходами на засадах циркулярної економіки, ролі національних природних парків та захисту біорізноманіття українських Карпат, а також проблемні питання оцінки впливу на довкілля і освіти для сталого розвитку в межах українських територіальних громад.
Особливу увагу приділено аналізу досвіду європейських країн (Словаччини, Польщі, Чехії та інших) для України, зокрема розвитку туризму на засадах сталості: збереження та захист спадщини, інструменти та практики екологічно дружнього туризму, досвіду суспільних змін у Карпатському регіоні, інструментів та практик екологічно дружнього туризму. Виклики, досвід, перспективи сталого туризму Покутті – незвіданому Прикарпатті розглянуто крізь призму розвитку туризму на засадах сталості, зокрема на базі музеїв під відкритим небом, а також шляхом збереження культурної спадщини і традицій гуцульського краю.
Розглянуто питання сталого управління природними ресурсами гірських екосистем Карпат: природокористування та охоронна діяльність в карпатському регіоні (біорізноманіття, лісокористування, сільське господарство, охорона водних ресурсів).
Сучасні виклики та перспективи для України в контексті освіти для сталого розвитку викладено крізь призму внеску університетів у сталий розвиток гро- мад, неформальної освіти, а також екосистемного підходу до методичних засад освіти для сталого розвитку та розбудови Карпатської експертної мережі «Освіта для сталого розвитку». Аналізують освітні аспекти співробітництва на місцевому рівні між громадськістю, науковцями та бізнесовими колами задля подолання екологічних проблем регіону та надання екологічних послуг населенню, а також питанням збереження культурної спадщини. Тексти подано в авторській редакції. Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних, термінології та інших відомостей.
DOI посилання