Верба на дні колишнього Каховського водосховища. Фото: Вадим Манюк (vgoru.org)
Заплавний ландшафт на дні колишнього Каховського водосховища демонструє вражаючу здатність до самовідновлення. На осушеному дні формуються первинні вербово-тополеві угруповання, які відіграють важливу роль у поглинанні вуглецю, стабілізації ґрунту й регулюванні мікроклімату. Як показує нове дослідження українських науковців, економічна цінність раннього поглинання CO₂ цими молодими насадженнями може бути суттєвою.
Ганна Тутова та Олександр Жуков (Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького), Олена Лісовець та Ольга Кунах з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у квітні 2025 р. провели польові дослідження на оголеному дні колишнього Каховського водосховища, поблизу острова Хортиця. Усього вчені оцінили 158 ділянок за наявністю дерев, морфологічними параметрами та умовами навколишнього середовища. Вони виміряли висоту і діаметр дерев верби та чорної тополі, які виросли за два роки після техногенної катастрофи, оцінили їхню біомасу за допомогою геометричних моделей. На кожній ділянці було зафіксовано рН, температуру, вологість і електропровідність ґрунту. Параметри екологічної ніші розрахували за допомогою узагальнених адитивних моделей (GAM). Потенціал поглинання вуглецю оцінили на основі загальної біомаси та перетворили у грошову вартість за допомогою системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS).
Щоб перевести цю екосистемну послугу в грошовий еквівалент, в дослідженні використовується стандартний підхід: оцінка біомаси → перерахунок у вуглець (0,47 від сухої маси) → конвертація в CO₂ (×3,667) → множення на ринкову ціну вуглецю. Станом на травень 2025 р. EU ETS коливався в межах €64–75/т CO₂ (у роботі прийнято €70/т для розрахунків).
На думку вчених, ці результати підтверджують доцільність збереження новоутворених вербових і тополевих угруповань та свідчать про важливість інтеграції природних рішень у післявоєнне планування ландшафту замість технічної реконструкції зруйнованої інфраструктури водосховища.
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.