Під час Саміту. Фото – фейсбук сторінка Eastern Partnership Civil Society Forum

19-21 листопада у Відні відбувся Саміт громадянського суспільства Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).  Упродовж трьох днів понад 200 представників громадянського суспільства з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, України та країн Європейського Союзу обмінювались думками та дискутували з представниками влади країн Східного партнерства та ЄС стосовно майбутнього багатостороннього співробітництва в рамках Східного партнерства та ролі громадянського суспільства в ньому. Під час Саміту учасники оцінили зміни, які відбулися в політиці та регіоні Східного партнерства після початку агресивної війни Росії проти України.

Були розглянуті, зокрема, питання протистояння кібератакам в епоху гібридних загроз; виклики нових енергетичних коридорів у ЄС та регіоні Східного партнерства; переваги та перешкоди для циркулярної економіки; залучення громадян і громад до відбудови України; розширення ЄС та інші актуальні з точки зору громадськості питання.

Організатор заходу – Форум громадянського суспільства Східного партнерства.

Україну на цьому важливому заході представляли 20 делегатів. Учасник Саміту, голова Національного екологічного центру України та Національний координатор Української національної платформи ФГС СхП Руслан Гаврилюк виступив онлайн на тематичній сесії «За межами трубопроводів та вантажних поїздів: підвищення сполучуваності в регіоні Східного партнерства», яка відбулась 20 листопада.

Руслан Гаврилюк. Фото з особистого архіву

У своїй промові він зосередився на тому, як Україна змушена була адаптувати економіку та енергетичний сектор, в умовах повномаштабної російської агресії. Ключовим елементом стали торгівельні коридори та енергетичні мережі, що поєднують Україну з ЄС. Зокрема важливу роль у економічній стійкості відіграли морські порти, в тому числі на р. Дунай. Всі інфраструктурні перешкоди, які, на жаль, не були вирішені раніше, вирішуються тепер в умовах російської агресії. На думку Гаврилюка, країни Східного партнерства мають засвоїти цей урок та поглибити свою інтеграцію з ЄС. Він також підкреслив важливість зеленої трансформації, зокрема відбудову України на принципах циркулярної економіки з широкою цифровізацією, яка є запорукою успішного виконання умов для членствв в ЄС та фундаментом для формування конкурентоспроможної та стійкої економіки України.

На його думку, з розвитком розподіленої відновлювальної енергетики країни Східного партнерства позбудуться не лише залежності від кривавих російських енергоносіїв, але й стануть на шлях кліматичної нейтральності. Це значно зблизить країни регіону з Європейським Союзом.

Він порадив країнам Східного партнерства позбутися економічних та енергетичних зв’язків з Росією, замінити їх співпрацею з країнами цивілізованого світу. Інакше, прийде час, і за торгівлю з Росією прийдеться платити життями громадян їх країн.

Зараз наша країна втілює багато міжнародних проєктів, які спрямовані на захист довкілля в Україні. Один з них – проєкт SUNDANSE, що фінансується в рамках програми Horizon Europe і є важливим компонентом Місії ЄС “Відновимо наші океани та води”. Проєкт спрямований на розробку інноваційних і стійких рішень щодо управління седиментами в системі Дунай – Чорне море, вирішуючи критичні екологічні проблеми, пов’язані з седиментами, і сприяючи здоров’ю та стійкості наших водних шляхів. Національний екологічний центр України (НЕЦУ) є одним з 20 європейських партнерів проєкту.

Українські учасники проєкту SUNDANSE розроблять Посібник з управління наносами для басейну річки Дунай, який дозволить дослідити вплив забруднюючих речовин на діяльність людини та біорізноманіття в екосистемі Чорного моря. Дослідження також будуть зосереджені на передачі мікропластику харчовим ланцюгом та оцінці терористичного нападу на дамбу Каховської ГЕС через харчовий ланцюг.

Під час тематичної сесії. Фото Івана Кульчицького

Додатково.

Форум громадянського суспільства (ФГС) Східного партнерства – це найбільша парасолькова організація, до якої входить громадянське суспільство із країн Східного партнерства та держав-членів ЄС. Вона співпрацює з понад 1 тис. організацій, щоб сприяти європейській інтеграції, стимулювати проведення реформ і допомагати в розвитку демократії в шести країнах Східного партнерства – Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні.

Щороку Саміт громадянського суспільства Східного партнерства об’єднує організації громадянського суспільства ЄС та Східного партнерства та осіб, які приймають рішення, на унікальному форумі. Разом вони обговорюють майбутню форму багатостороннього співробітництва Східного партнерства, роль громадянського суспільства та шляхи забезпечення його майбутньої стійкості.

Підготувала до публікації Тетяна Герасимова