З 1 квітня 2025 року на більшості рибогосподарських водойм України вводиться щорічна весняно-літня нерестова заборона. Це обмеження має створити сприятливі умови для розмноження риби. Тому під час нересту встановлюються обмеження господарської діяльності на вилов водних біоресурсів.
З урахуванням цих обмежень продовжуються наукові дослідження стосовно стану риби, зокрема, в Дунайсько-Чорноморському регіоні. Наприкінці березня 25-27 березня 2025 р. співробітники Інституту морської біології (ІМБ) НАНУ провели експедиційні роботи у Дунайському біосферному заповіднику (м. Вилкове) у рамках іхтіологічного моніторингу української ділянки Нижнього Дунаю.
За програмою науково-дослідних ловів водних біоресурсів проводиться збір матеріалів, що характеризують видове розмаїття, чисельність молодих риб (поповнення промислових стад), показники росту риб, розмірно-віковий і масовий склад популяцій. Вивчаються розподіл і міграції прохідних риб. Збираються дані про улови на зусилля за знаряддями та видами риб для наступного зіставлення з багаторічним рядом даних і оцінки запасів промислових об’єктів.
Основну увагу було приділено вивченню нерестового ходу дунайського оселедця, що почався в березні. Оселедець є головним промисловим об’єктом для українських рибалок на Дунаї.
Також ретельно досліджувалися чужорідні види, які з’явилися в Дунаї останніми роками (зокрема, східна річкова креветка). Відносно цих видів дуже важливо оцінити їх вплив на біорізноманіття та продуктивність водних екосистем. За час експедиції виконані лови плавними та ставними сітками, ятерами з різним кроком вічка. Проведено біологічний аналіз понад 400 екземплярів 28 видів риб та ракоподібних.
Вчені ІМБ ведуть різноманітні спостереження за біоресурсами Південно-Західного Причорномор’я. Наприклад, у співпраці із Rewilding Ukraine розвивають дослідження біорізноманіття із використанням eDNA. Дослідження проведені на озері Картал в дельті Дунаю (з 2019 р. – ландшафтний заказник «Озеро Картал»), де вивчено фауну риб із використанням інвазивних методів лову (зяброва сітка) і неінвазивних (eDNA). Деталі досліджень у статті.
Також співробітники інституту продовжують іхтіологічні дослідження в Чорному морі. Роботи проводяться в районі мису Малий Фонтан. Саме в цьому місці до повномасштабного вторгнення здійснювалася оцінка іхтіофауни в рамках різноманітних проектів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. За думкою біологів, це дослідження дозволить оцінити зміни в структурі іхтіоценозу прибережної екосистеми Одеської затоки, які відбулися за останні 3 роки.
Крім того, нещодавно відкрилась «жива лабораторія», яка працюватиме на берегах Чорного моря, понизь його річок та лиманів. Жива лабораторія в Дунайсько-Чорноморському регіоні заснована в рамках PHAROS – A living lab in the Danube – Black Sea region. Українських учасників проєкту представляють Національний університет «Львівська політехніка» та Інститут зоології І. І. Шмальгаузена НАН України.
Лабораторія працюватиме над вивченням живої природи цих водойм, нових мешканців, що потрапляють до наших вод, та їх відносин з місцевими рослинами і тваринами – від водоростей до дельфінів. У цій новій лабораторії науковці працюватимуть пліч о пліч з небайдужими громадянами.
Проєкт «Горизонту Європа», PHAROS стартував у вересні 2024 року. Спрямований на боротьбу зі зміною клімату та впливом людини на морське біорізноманіття.
Забруднення водойм різноманітними стоками, які містять шкідливі домішки, негативно впливають на водні живі ресурси та, зокрема, рибу. Тому іхтіологічні спостереження дуже важливі для аналізу стану морів та річок. Такий аспект є в проєкті SUNDANSE, українські учасники якого вивчатимуть вплив мікропластику на водні організми.
Підготувала Тетяна Герасимова
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.