20 серпня 2024 відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом. Серед інших був розглянутий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт на землях водного фонду (11326 від 07.06.2024, подання групи народних депутатів – Сергій Мандзій та інші)1).

Представниця Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України (Комітет) Юлія Овчиннікова відразу попередила, що Комітет має багато зауважень до цього проєкту Закону, тому авторів переконали доопрацювати його. Ґрунтовного обговорення документу не відбулося, бо, за словами н.д. Ю. Овчиннікової обіцяно відкликати законопроєкт, доопрацювати та зареєструвати нову його версію.

Незважаючи на те, що зазначений проєкт Закону автори мають намір доопрацьовувати, його варто проаналізувати, бо він є яскравим прикладом просування руйнівних для природоохоронної справи ідей.

Лобістам з монобільшості вже давно не дають спокою обмеження господарської діяльності на землях водного фонду України, які визначені Водним Кодексом України. Це вже не перша і не друга спроба скасувати їх.2)

Цього разу автори проєкту Закону вирішили цілковито переписати 86 Статтю Водного кодексу України (ВКУ) «Проведення робіт на землях водного фонду». Про мету внесення змін до ВКУ доволі відверто сказано у пояснювальній записці до проєкту Закону.

Все одно, мов, порушуються вимоги Ст. 86 ВКУ та під виглядом розчищення русла річок нелегально видобувають пісок, гравій, тому запропонували «оригінальне» рішення – унормувати цей видобуток шляхом скасування видачі дозволів на виконання робіт на землях водного фонду. У такому випадку видобувачі будуть працювати легально та сплачували податки. Крім того, таке рішення автори розглядають кроком у напрямку дерегуляції у сфері бізнесу.

Для цього автори проєкту Закону запропонували обмежити повноваження Кабінету Міністрів, України, Міндовкілля, Держводагентства у сфері захисту водного фонду України. Власне запропонували взагалі скасувати будь-яке регулювання робіт на землях водного фонду шляхом вилучення відповідних норм Водного Кодексу України. І це незважаючи на те, що їх вилучення створить невизначеність в інших аспектах природоохоронної політики. (вилучити п. 7, Ст. 14; п.5, Ст. 151; та п.91, Ст. 16 ВК). 

Наприклад вилучення п. 7, Ст. 14 ВК (стосовно компетенції Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів)призведе, крім скасування порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, дохаосу у таких питаннях:

  • розробленні нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;
  • формуванні переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується;
  • розробленні та затвердження критеріїв оцінки забруднення підземних горизонтів водних об’єктів; визначенні порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах.

Як бачимо, люди вирішили: якщо рубати, то під корінь!

І ці заходи пропонуються з поважним виглядом, ніби автори «глибоко» вивчили проблему, знають як її вирішити, а довкола них ходять одні невігласи… Все сприймуть, як належне!

Автори навіть взялися вносити до Водного Кодексу нові терміни і поняття. Чого варті їхні визначення термінів:

  • «роботи з розчистки та ревіталізації – заходи з видалення донних відкладів, побутових відходів, рослинності та решток дерев з метою відновлення природнього стану водних об’єктів та/або збільшення їх водності та пропускної спроможності;»
  • «регулювання русел річок – штучне закріплення або зміна конфігурації русла з метою забезпечення техногенно-екологічної безпеки та уникнення надзвичайних ситуацій.»

Тобто, в розумінні авторів розчистка русла та ревіталізація – це приблизно те саме.

Очевидно, забракло часу поцікавитися, що означає термін ревіталізація. До речі, на сайті Держводагентства можна знайти визначення терміну3).

В науковій літературі під цим терміном розуміють відновлення річки (або ділянки її) до стану, який передував антропогенному навантаженню. Це не лише очистити захаращене русло, але відновити біосистему на засадах басейнового управління.

Автори документа запропонували, щоб рішення про визначення ділянок річки, які будуть відновлюватися ухвалювалися (ким би ви думали?) – регіональною комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (Комісія).

Яким є головне завдання Комісії? Звісно – забезпечення функціонування територіальної підсистеми єдиної системи цивільного захисту держави. Це прогнозування, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і підготовка міських служб і громадян до дій у разі виникнення надзвичайної ситуації.4) Чи доцільно навантажувати Комісію проблемами відновленням річок до природного стану? Очевидно, що ні! В Україні впроваджуються засади басейнового управління річками. Саме басейнові ради мають вирішувати проблему відродження великих і малих річок. Очевидно автори проєкту Закону не чули про цей процес…

До слова, в басейнових радах є представники громадськості, а в Комісіях – ні.

Проте найцікавішим є те, хто має бути замовником робіт з розчищення річок. Цитуємо законотворців: «Замовником робіт, пов’язаних із розчисткою та ревіталізацією водних об’єктів, регулюванням русел річок, а також розроблення проектів на їх проведення є орган, що здійснює розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, в межах території виконання таких робіт.»

Відповідно до Ст. 70 Земельного кодексу до  земель внутрішнього водного транспорту, крім інших, належать землі під «судновими ходами, судноплавними каналами, судноплавними і захисними гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів.” Ці землі перебувають у віданні Мінінфраструктури та у користуванні Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») , яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Таким чином саме ДП «АМПУ» має стати головним замовником робіт на водних об’єктах:

  • днопоглиблення судового ходу (відповідно до Ст. 15 Закону України Про внутрішній водний транспорт);
  • розчищення русл;
  • ревіталізації.

Важливо зазначити, що відповідно до норм Закону Про внутрішній водний транспорт днопоглиблювальні роботи можуть бути оплачені за рахунок прибутків, отриманих від продажу невикористаного піску (гравію), видобутого з дна річки. Автори цього проєкту Закону пропонують добуті мінерали під час розчищення русел річок також дозволити продавати і не дозволяти у разі виконання робіт з ревіталізації. Власником добутих ресурсів стає ДП АМПУ.

Тут виникає просте запитання: за описаних обставин, чи буде ДП АМПУ зацікавлене у виконанні робіт з ревіталізації річки? Очевидно, що ні, якщо хтось належно оплатить ці роботи – так. Краще виконувати роботи з розчищення, бо можна продати видобуті мінерали. 

Проте у цій справі є одна заковика. ДП АМПУ є розпорядником земель, які є під судновим ходом. Зрозуміло, що судовий хід – це не вся річка, але глибша частина її. Тоді хто відповідатиме за всю річку? І чи не є тут спроба передати річки у повне розпорядження ДП АМПУ, доручивши йому роботи з ревіталізації водних об’єктів?

Важливо також не лишити поза увагою наведене вище запропоноване визначення «регулювання русел річок». Це євідвертий глум не лише над головними засадами охорони водних об’єктів, але і над здоровим глуздом! Про яку ревіталізацію автори закону тоді говорять? Це – не що інше, як маскувальний дим в очі. Автори проєкту Закону зробили вигляд, що не бачили Ст. 80 Водного кодексу щодо користування малими річками (якою зокрема забороняється змінювати рельєф басейну річки, випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня). Водночас спрямлення великої річки – це грубе втручання в її екосистему, яке завдає великої шкоди. Як можна пропонувати такі зміни до Водного кодексу?.

Принагідно варто нагадати, що захисну роль Земельного кодексу (ЗК) щодо земель водного фонду було суттєво ослаблено у процесі ухвалення Закону Про внутрішній водний транспорт та поправок до нього. До п. 3, Ст. 60 ЗК «Прибережні захисні смуги» додано абзац: «Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту» (в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020). Замість прибережних захисних смуг на судноплавних річках встановлені берегові смуги водних шляхів (Ст. 64, ЗК в редакції Закону України  № 1054-IX від 03.12.2020}) шириною 20 метрів від урізу води вглиб берега.

А як це вплине на формування Смарагдової мережі? Закон про Смарагдову Мережу поки не ухвалений Верховною Радою…

Як бачимо ДП АМПУ має потужну лобістську групу у Верховній Раді України, яка постійно продукує проєкти Законів, які б дозволили ДП АМПУ вести монопольний легальний видобуток мінеральних ресурсів на судноплавних річках України.

НЕЦУ виступив проти запропонованого проєкту Закону.

Проєкт Закону 11326 від 07.06.2024 є руйнівним для довкілля, тому доопрацьовувати його не має жодного сенсу. Він не має жодної конструктивної ідеї. Це є чергова спроба відчинити широко двері для видобутку мінеральних ресурсів на річках. Ба більше – спроба обмежити повноваження Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, Держводагентства у сфері захисту водних ресурсів України. Такий законопроєкт має бути відкинутий.

Тож громадськість мусить пильнувати за «бурхливою» законотворчістю лобістів ДП АМПУ, аби про їхню «творчість» знало більше людей, щоб їхній «внесок» був належно оцінений небайдужими до майбутнього України людьми не лише тепер, а і новим складом Верховної Ради України.


1) https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44366
2) (Див. проєкти законів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення розвитку судноплавства внутрішніми водними шляхами», 9282 від 10.05.2023 – ініціатива народного депутата Володимира Крейденка5); «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо будівництва на землях, зайнятих водними шляхами загального користування»6), 9664 від 01.09.2023 – за поданням групи народних депутатів з Оленою Шуляк на чолі).
3) (https://davr.gov.ua/news/rozpochato-pidgotovku-navchalnogo-posibnika-revitalizaciya-richok
4) (типове положенням про Комісію:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2015-%D0%BF#Text)
5) https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41913
6) https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42627