Серйозне перевищення вмісту важких металів у грунтах сільськогосподарських земель, забруднена і непридатна для пиття вода, спалені кілометри лісосмуг та гектари лісів, сотні вирв на полях, а також повна відсутність у сільських громад знання та розуміння, що з цим робити — це стислий підсумок прес-конференції, яку 7 лютого 2024 р. дала команда ГО «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ) у інформаційному агентстві Укрінформ. Звісно, це надто узагальнений висновок, але головне в тому, що команда НЕЦУ впродовж 2023 року розробила пілотний проект, в якому вона взялася оцінити та проаналізувати шкоду для довкілля, спричинену російською агресією для 5 місцевих громад, які і зараз продовжують зазнавати обстрілів з боку загарбника. Майданчиком для досліджень були три громади з Миколаївщини та дві з Сумщини.
Журналістів із результатами проекту «Оцінка екологічних наслідків війни для громад» знайомили:
- Руслан Гаврилюк – кандидат геологічних наук, голова Національного екологічного центру України, національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства;
- Інна Тимченко – кандидат технічних наук, керівник проєкту;
- Віталій Гулевець – експерт з геоінформаційних систем НЕЦУ.
Модерував прес-конференцію Дмитро Іванов – менеджер з комунікацій НЕЦУ.
Головний результат проекту — не конкретні цифри перевищень гранично допустимих концентрацій тих чи інших речовин на полях, які продовжують обробляти, хоча це, звісно, важливо. Головне — це усвідомлення, що подібні лабораторні аналізи та підрахунки, здійснені коштом грантодавця проекту, нині громадам не по кишені. Тим більше їм недоступні супутникові методи досліджень, які активно використали науковці — особливо тих територій, які досі недоступні через обстріли чи замінування. Ба більше — сільради та місцеві жителі взагалі не уявляють масштаби негативних наслідків, не знають — як оцінку нанесеної шкоди робити, до кого звертатися, хто надасть вичерпну консультацію, яким способом цю шкоду можна хоча б зменшити. А за цим усім – здоров’я людей, непридатність для вживання сільгосппродкуції, подальше поширення отруйних речовин і т.п. І це в масштабах майже всієї країни. Тому головний висновок — негайна потреба у розширені таких досліджень, збільшені лабораторій і можливостей аналізу, впровадження постійного моніторингу за довкіллям в районах, що постраждали від військових, дій, зрештою — розробка державних програм ресурсної та методичної підтримки громад, що лишилися сам на сам з цією проблемою.
Науковці зазначили, що результати досліджень надруковані у вигляді брошури, яка також доступна в електронному форматі.
Переглянути всю прес-конференцію ви можете на офіційному YouTube-каналу Укрінформ: