“В якому стані перебувають національні парки, інші заповідні території та ліси, які ворог постійно атакує та обстрілює? Як зберегти та відновити природну спадщину, і чи можливо це взагалі?” –
Цій темі було присвячено круглий стіл “Пошкодження об’єктів ПЗФ та лісів Сумщини внаслідок російської агресії та можливі шляхи відновлення”, який відбувся 9 листопада в Сумському Національному аграрному університеті. Цей захід був організований Національним екологічним центром України спільно зі згаданим університетом в рамках проекту «Оцінка екологічних наслідків війни для громад» за підтримки Фонду Сприяння Демократії Посольства США в Україні.
Круглий стіл проводився з метою визначення нинішнього стану об’єктів ПЗФ та лісів Сумщини, які зазнали ушкоджень внаслідок військових дій російського агресора з 24 лютого 2022 р., а також розгляд можливих шляхів відновлення цих об’єктів. У круглому столі взяли участь представники основних об’єктів природно-заповідного фонду області – НПП «Деснянсько-Старогутський», НПП «Гетьманський», РЛП «Сеймський», Природного заповідника «Михайлівська цілина». Також долучилися працівники лісогосподарських установ, на балансі яких знаходяться невеликі обєкти ПЗФ — заповдні урочища, заказники, пам’ятки природи. Частину аудиторії (переважно, онлайн) склали працівники інших установ ПЗФ, науковці, представники громадських організацій. Працівники обох національних парків та РЛП Сумщини, а також лісівники розповіли про ушкодження, яких зазанали території їхнії об’єктів ПЗФ — пожежі, обстріли, мінування, руйнування адміністративних будинків, руйнування мостів та інших споруд.
Основною проблемою була названа неможливість достеменно оцінити рівень ушкоджень через відсутність доступу до цих територій, що зумовлено передусім постійними обстрілами з боку агресора, а також обмеженнями з боку служб ДСНС, прикордонників, військових.
На круглому столі були розглянуті варіанти рішень проблем ПЗФ: оцінка обсягів нанесеної шкоди, моніторинг та аналіз нанесеної шкоди, рішення державних органів про вилучення окремих ділянок з об’єктів ПЗФ, компенсація втрачених територій за рахунок створення нових ПЗФ та збільшення площі заповідності тощо. Тези та висновки круглого столу будуть адресовані органам центральної та місцевої влади, що відповідають за збереження об’єктів ПЗФ.
