Заголовне фото: Vincenzo Circosta/ZUMA/dpa/picture alliance
Повномасштабна війна поставила Україну перед безпрецедентним викликом: як зберегти довкілля, реформувати екологічну політику та водночас забезпечити прозорість управління природними ресурсами.
4-5 листопада 2025 року у Києві відбулася міжнародна конференція «Сучасна екополітика України: прозорість, ефективність та безпека в умовах військової агресії», яка була організована МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) за участі Мережі захисту національних інтересів ANTS, Центру протидії корупції та Environmental Law Alliance Worldwide (ELAW).
Захід став майданчиком для дискусії між представниками влади, громадянського суспільства та експертами, які шукають відповідь на питання — як вибудувати екологічну політику, що витримає випробування війною.
«Конференція продемонструвала солідарність демократичних сил у просуванні екологічної демократії в Україні під час та після повномасштабної війни і розкрила проблеми та досягнення у питаннях доступу до екологічної інформації, участі громадськості в процесі прийняття екологічно важливих рішень в умовах воєнного стану, подолання корупційних факторів в екологічній сфері та просування ключових екологічних реформ для післявоєнного зеленого відновлення», – зазначено на фб-сторінці ЕПЛ.
Екологічна демократія в умовах воєнного стану
Одна з ключових тем конференції — відкритість екологічної інформації та участь громадян у прийнятті рішень. Представники ЕПЛ наголосили, що екологічна демократія не обмежується публічністю даних: вона передбачає можливість суспільства реально впливати на політику держави у сфері довкілля.
Керівниця юридичного відділу ЕПЛ, адвокатка Ольга Мелень-Забрамна, у своїй доповіді про тіньовий звіт щодо виконання Україною Оргуської конвенції за 2021–2024 роки відзначила як позитивні зрушення, так і значні проблеми із доступом до екологічної інформації під час воєнного стану.
Експерти наголосили на потребі оновлення державних механізмів прозорості — створення відкритих реєстрів екологічних даних, інтегрованих онлайн-платформ та чітких процедур реагування на запити громадян.
Євроінтеграція та екологічні реформи: курс на відповідальність
Виконавча директорка ЕПЛ Олена Кравченко окреслила головні виклики у сфері довкілля, спричинені російською агресією, і наголосила на важливості гармонізації українського законодавства з екологічним правом ЄС.
Йдеться про транспозицію понад 200 директив, ухвалення закону щодо Смарагдової мережі (майбутньої Natura 2000), реформу державного екологічного контролю та підвищення рівня громадської участі у формуванні політики.
На думку експертів, саме прозора та підзвітна екополітика стане основою для післявоєнного зеленого відновлення України та запобіжником від корупційних ризиків у сфері управління природними ресурсами.
Корупційні ризики екополітики: кейс Одещини
Також на конференції йшлося про важливість інституційних реформ як бази для антикорупційної екологічної політики. Окрему увагу приділили питанням архітектури екологічного врядування — зокрема, аналізу моделей організації екологічних функцій у центральних і регіональних органах влади, ролі місцевого самоврядування та розподілу повноважень між державними інституціями у сфері охорони довкілля.
Голова Одеського відокремленого підрозділу НЕЦУ Владислав Балінський презентував аналіз Регіональної комплексної програми Одеської області (2024–2028), обсяг фінансування якої становить майже 4 мільярди гривень.
Голова Одеського відокремленого підрозділу НЕЦУ Владислав Балінський презентував аналіз Регіональної комплексної програми Одеської області (2024–2028), обсяг фінансування якої становить майже 4 мільярди гривень.
За його словами, програма у нинішньому вигляді не лише не вирішує екологічні проблеми, а й створює підґрунтя для зловживань — від відмивання бюджетних коштів до лобіювання інтересів наближених до влади груп.
Свого часу одеські фахівці у сфері захисту довкілля провели детальний аналіз цього документу і дійшли до висновку, що в такому вигляді програма не тільки не принесе користі, а й нашкодить довкіллю. Ще в червні 2024 року вони вимагали відізвати цю програму з наступних причин:
- програма лобіює інтереси вузького кола осіб, причетних до обласної влади;
- спрямована на відмивання грошей з обласного бюджету;
- не враховує сучасний стан довкілля Одещини.
Цей аналіз і досі є актуальним, тому автори доповіді – провідні екозахисники Одещини – рекомендували обласній владі переробити програму.
Надрокористування між реформами і загрозами
Однією з найгостріших тем стала дискусія щодо надрокористування у контексті українсько-американського партнерства та євроінтеграційних зобов’язань.
Учасники обговорили екологічні наслідки видобувної діяльності, доступ до геологічної інформації та роль міжнародних партнерів у впровадженні стандартів прозорості у цій галузі.
Зокрема, обурення викликали чинні умови розподілу прибутків від видобутку літію, за якими Україна може отримати лише 4% доходів, тоді як 96% — іноземний інвестор.
Експертка ANTS Ганна Гопко назвала таку диспропорцію «державною зрадою та економічною капітуляцією держави».
Попри складну ситуацію, учасники підтвердили спільне прагнення будувати відкриту, справедливу та екологічно відповідальну політику управління надрами.
Війна проти природи: заповідні території під загрозою
Фото – фб-сторінка ЕПЛ
Особливу увагу під час конференції приділили збереженню біорізноманіття в умовах війни.
В.о. директорки НПП «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк наголосила на труднощах, із якими стикається служба охорони природно-заповідного фонду — від проблем природокористування до браку комунікації з місцевою владою.
Вона підкреслила, що наслідки недосконалої адміністративно-територіальної реформи створили ситуацію, коли громади часто діють як «удільні князівства», сприймаючи природні території лише як джерело прибутку.
Професор Іван Русєв, завідувач науково-дослідного відділу парку, представив дані, які свідчать про руйнування екосистем Чорного моря.
За його оцінками, у 2022 році через бойові дії, мінування та використання підводних човнів загинуло близько 50 тисяч китоподібних.
На ситуацію додатково вплинули екологічні катастрофи — підрив Каховської ГЕС і розлив мазуту в Керченській протоці наприкінці 2024 року.
Шлях до зеленої відбудови
Міжнародна конференція в Києві показала: навіть у час війни українська екоспільнота залишається активною, здатною проводити глибокі аналітичні дослідження та готовою до співпраці.
Фахівці з різних секторів продовжують формувати стратегічне бачення зеленої відбудови України – із прозорими правилами, сильними інституціями та реальною участю громадян.
Саме така модель екополітики здатна стати основою для майбутнього, де безпека людини і безпека довкілля будуть рівнозначними поняттями.
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.