Фото обкладинки – Іван Мирко
Внаслідок активних бойових дій були зруйновані централізовані водозабори в Маріуполі, Чернігові, Миколаєві та інших українських містах, що призвело до гуманітарних водних катастроф. Після спустошення Каховського водосховища до 1 мільйона людей втратили доступ до питної води. Війна доводить необхідність побудови в Україні ешелонованої системи водопостачання, яка була б максимально стійкою в разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації. Ця система має передбачати використання підземних вод.
Підземні води – ресурс, який відіграє стратегічне значення в умовах війни, їх зважене використання сприятиме стійкості як громад, так і економіки країни в теперішніх умовах російської агресії. Вони є критично важливими для планування відновлення України.
Тому зараз вкрай актуальними є системні дослідження підземних вод України, закономірностей їх формування, ресурсів та запасів, захищеності та уразливості, потенціалу для водокористування, а також техногенного впливу на підземні води, в тому числі російської військової агресії, можливостей відновлення забруднених масивів підземних вод. Саме такі дослідження вже багато років проводить Інститут геологічних наук НАН України. На днях інститут взяв участь у другій Міжнародній конференції «Управління водними ресурсами: реальність та перспективи», організованій Українською Водною Асоціацією.
Спрямованість конференції – покращення управління водними ресурсами України та їх відновлення. Учений секретар Інституту, голова Національного екологічного центру України, кандидат геологічних наук Руслан Гаврилюк розкрив нагальні проблеми використання підземних вод в умовах російської військової агресії проти України.
Було наголошено на викликах водозабезпечення прифронтових територій підземними водами, впливу військової агресії на стан підземних вод, їх моніторингу. В умовах війни підземні води для багатьох громад є єдиним захищеним джерелом питного водопостачання.
В контексті виконання вимог до членства в ЄС важливим збільшення частки підземних вод у питному водопостачанні, а також розбудова системи моніторингу, що зокрема є предметом проєкту GSEU Geological Service for Europe, учасником якого є Інститут геологічних наук НАН України.
Зараз наша країна втілює багато міжнародних проєктів, які спрямовані на поліпшення якості води в Україні. Один з них – проєкт SUNDANSE, що фінансується в рамках програми Horizon Europe і є важливим компонентом Місії ЄС “Відновимо наші океани та води”. Проєкт спрямований на розробку інноваційних і стійких рішень щодо управління седиментами в системі Дунай – Чорне море, вирішуючи критичні екологічні проблеми, пов’язані з седиментами, і сприяючи здоров’ю та стійкості наших водних шляхів. Національний екологічний центр України (НЕЦУ) є одним з 20 європейських партнерів проєкту.
Українські учасники проєкту SUNDANSE розроблять Посібник з управління наносами для басейну річки Дунай, який дозволить дослідити вплив забруднюючих речовин на діяльність людини та біорізноманіття в екосистемі Чорного моря. Дослідження також будуть зосереджені на передачі мікропластику харчовим ланцюгом та оцінці терористичного нападу на дамбу Каховської ГЕС через харчовий ланцюг.
Підготувала до публікації Тетяна Герасимова
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.