Фото: Дунайська комісія

29 та 30 жовтня 2024 Дунайська комісія провела у Будапешті Дні дунайських портів. Захід був організований компанією ProDanube за підтримки проектів MultiRELOAD, Green Inland Ports Study та SYNERGETICS та Мережі портів Дунаю.

Фото – Дунайська комісія

Подія зібрала політиків, лідерів галузі та експертів для обговорення та оцінки інноваційних рішень, спрямованих на досягнення кліматичної нейтральності у внутрішніх портах зокрема та внутрішньому водному транспорті (ВВТ) загалом.

Учасники обговорювали важливі теми, в тому числі, перехід до екологічно чистого транспорту, аналіз викидів і екологічні рішення. Захід продемонстрував передові інструменти та стратегії цифровізації, які трансформують роботу портів по всій Європі.

Дунай – друга за довжиною річка в Європі, яка відіграє життєво важливу роль в економічної діяльності мільйонів людей. На Дунаї зведено каскад із 18 гідроелектростанцій з судноплавними шлюзами. Це одна з важливих європейських воднотранспортних магістралей. На берегах річці працюють понад 40 портів, які розташовані на території 10 європейських країн.

Водночас Дунай та його притоки є домівкою для унікального різноманіття видів. Забруднення, надмірний вилов риби, будівництво гребель, каналів та інших штучних перешкод на Дунаї призводить до низки негативних наслідків для довкілля.

Розташування портів вздовж берегів Дунаю. Мапа – Дунайська комісія

Саме тому транскордонний басейн Дунаю здавна є об’єктом міжнародної співпраці. 1994 у м. Софії була підписана «Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай)». Україна ратифікувала цю конвенцію у 2002 р., українські експерти входять до складу Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (англ. The International Commission for the Protection of the Danube River, ICPDR). Також Україна є державою-членом Дунайської комісії – міжнародної міжурядової організаціії, яку було створено відповідно до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної в Белграді 18 серпня 1948 року.

Основними цілями діяльності Дунайської комісії є забезпечення та розвиток вільного судноплавства на Дунаї для комерційних суден, що плавають під прапором усіх держав відповідно до інтересів та суверенних прав держав-учасниць Белградської конвенції, а також зміцнення та розвиток економічних і культурних зв’язків зазначених держав між собою та з іншими країнами.

З початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну Дунай став важливим транспортним шляхом для вивезення українського збіжжя та інших комерційних вантажів з портів Великої Одеси до інших країн. Тому участь в заходах, які організує Дунайська комісія, вкрай важливі для нашої держави.

Також Україна втілює багато міжнародних проєктів, які спрямовані на захист довкілля в дельті Дунаю, яка розташована на півдні Одеської області. Один з них – проєкт SUNDANSE, що фінансується в рамках програми Horizon Europe і є важливим компонентом Місії ЄС “Відновимо наші океани та води”. Проєкт спрямований на розробку інноваційних і стійких рішень щодо управління седиментами в системі Дунай – Чорне море, вирішуючи критичні екологічні проблеми, пов’язані з седиментами, і сприяючи здоров’ю та стійкості наших водних шляхів.

Серед 20 європейських партнерів проєкту – дві українські установи: Національний екологічний центр України (НЕЦУ) та Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія.

Українські учасники проєкту SUNDANSE розроблять Посібник з управління наносами для басейну річки Дунай, який дозволить дослідити вплив забруднюючих речовин на діяльність людини та біорізноманіття в екосистемі Чорного моря. Дослідження також будуть зосереджені на передачі мікропластику харчовим ланцюгом та оцінці терористичного нападу на дамбу Каховської ГЕС через харчовий ланцюг.

Підготувала до публікації Тетяна Герасимова.


Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.