Чорнобиль-3

Рис. 1. Вже о 15:49 24 лютого 2022 російська бронетехніка на пункті радіаційного контролю Лелів — це на в’їзді до м. Чорнобиль. Кадр з камери спостереження.

Автор: Олег Бондаренко

Чорнобиль втретє нагадав про себе 24 лютого 2022 після вторгнення військ рф на територію України. Перший раз весь світ дізнався про містечко Чорнобиль внаслідок масштабної аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) 26 квітня 1986. Потім на весь світ став відомий колишній секретний об’єкт Чорнобиль-2 — це радянська загоризонтна радіолокаційна станція для раннього виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет.

Прелюдія

Почалося з того, що 5 липня 2023 я отримав дещо несподіваного листа, що тягнув мене у моє давнє професійне минуле. У листі, зокрема, журналіст зі Сполучених Штатів, Kim Zetter, інформувала мене про підготовку нею статті для журналу WIRED про інтригуючі сплески радіації, що сталися в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) 24–25 лютого 2022 одразу після вторгнення росії в Україну.

Кім посилалась у своєму листі на статтю [1] групи вчених із Сполученого Королівства, опубліковану 21 червня 2023. У тій статті йдеться про сплески радіації в Чорнобильській зоні відчуження одразу після її окупації військами рф після 24.2.2022. Автори доводять, що зафіксовані сплески не викликані пошкодженням ґрунту військовими транспортними засобами, або підйомом радіоактивного пилу або розгерметизацією місць зберігання радіоактивних відходів. На їхню думку, причиною було застосування радіоелектронних засобів: радіоелектронної боротьби (РЕБ), радіолокаційних станцій (РЛС) або інших потужних радіопередавачів.

Серед іншого британські автори посилаються на:

• мою публікацію [2]. Це презентація 2011 року на міжнародну конференцію GLOBAL, що відбулася в Японії;
• відкриті дані системи радіаційного контролю в ЧЗВ (ДСП “Екоцентр”, колишній ДСНВП “Чорнобильський радіоекологічний центр”), що публікуються через сторінку українського волонтерського проєкту SaveEcoBot [3].

Зрештою нам вдалося двічі поспілкуватись з Кім з питань, дотичних до теми запланованої нею статті. Я пояснив Кім, що попри мій досвід роботи в Чорнобилі у 2005–2011 на посаді заступника, а згодом директора ДСНВП “Чорнобильський радіоекологічний центр”, мені була недоступна фактологія подій в Чорнобилі після 24 лютого 2022. Простіше кажучи, з першого дня широкомасштабної агресії рф проти України, разом із моїм сином Глібом ми встали до лав Територальної Оборони України (Рис. 2) і у мене з моїми товаришами, як зрештою і у всіх українців, в той час були зовсім інші пріоритети.

З огляду на зазначені обставини, Кім надала мені доступ до попередніх матеріалів статті, включно зі звітом експерта з кібербезпеки Ruben Santamarta [5]. Вже декілька днів по тому стаття Кім була опублікована [6][7].

Інформаційний ланцюг

Обсяг інформації в отриманих джерелах [1] [6] [7] [5], враховуючи додаткові посилання у самих цих джерелах, виявився просто величезний. Тому я одразу відкинув ідею описувати увесь цей масив інформації і пов’язаних з ним гіпотез. Як фахівцю, який мав безпосереднє відношення до створення нової автоматизованої системи радіаційного моніторингу (АСРМ) ЧЗВ [8], на даних якої власне і побудована вся інтрига, мені виявилось зручніше власноруч побудувати ланцюг формування інформації про радіаційний стан ЧЗВ, щоб потім визначити його вразливі місця.

Отже, я представив ланцюг формування інформації на Рис. 3. Він включає шість точок перетворення інформації, які одночасно є точками можливого впливу та потенційного спотворення цієї інформації. Ці шість точок одразу можна поділити на три групи за характером впливу: 1) вплив безпосередньо від гамма-радіації, 2) вплив від ЕМ випромінення і 3) вплив на елементи IT-інфраструктури:

Вплив радіації:

1. Детектор гамма-радіації

Вплив ЕМ хвиль:

2. Електронний тракт детектора
3. Приймальна антена центральної станції

Вплив на елементи IT-інфраструктури:

4. Центральний сервер
5. Контроль якості даних і публікація
6. Веб-сайт

Датчик гамма-радіації (1)

Із самого початку, коли історія почала набувати розголосу в медійному просторі, у поясненнях офіційних осіб та експертів переважала думка про вплив гамма-радіації на детектори АСРМ і пов’язані із цим припущення про причини, що могли призвести до такого додаткового опромінення.

Основною складовою АСРМ є детектора GammaTracer (Рис. 4). Цей детектор містить датчик гамма-радіації, що перетворює крихітну енергію, що розсіює гамма-квант у Гейгеровській камері, у слабкий електричний сигнал.

Одразу зазначимо, що військові засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інші потужні джерела електромагнітного (ЕМ) випромінення у радіочастотному (РЧ) діапазоні жодним чином не впливають на власне датчик гамма-радіації. Це пов’язано з фундаментальною властивістю датчика реєструвати лише іонізуюче випромінювання, тобто таке, що спроможне “розбивати” (іонізувати) нейтральні атоми на пару: іон — вільний електрон. Іншими словами, ЕМ випромінення у РЧ діапазоні жодним чином не спроможне іонізувати атоми середовища, в якому воно розповсюджується.

Безпосередньо на датчик гамма-радіації потенційно могли мати вплив всі гіпотетичні події, що супроводжувались:

1. порушенням поверхні ґрунту внаслідок маневрів російських військ або
2. сильним пиловим підйомом радіоактивно-забрудненого ґрунту внаслідок тих же маневрів або
3. викидом радіоактивності та її атмосферним перенесенням або
4. навмисним розміщенням штучного джерела гамма-радіації впритул до детектора.

Висновок: Спираючись на просторово-часовий характер виявлення сплесків радіації на датчиках АСРМ, у сукупності з радіологічними міркуваннями (про все це докладніше йдеться нижче у розділі “Інцидент, якого не було”), всі зазначені тут чотири сценарії можна класифікувати як неправдоподібні.

Електронний тракт детектора (2)

Частиною начиння детектора, окрім датчика радіації, є попередній посилювач електричного сигналу, а також електронний тракт, що оцифровує, обробляє, зберігає і передає вже оцифровану інформацію по радіоканалу до приймальної антени центральної станції, що розташована у місті Чорнобиль (точка 2 на Рис. 3).

На противагу власне датчику гамма-радіації, ця ланка ланцюга (електронний тракт) практично не чутлива до гамма-випромінення (в широкому діапазоні потужності дози гамма-радіації), але потенційно може бути чутлива до ЕМ впливу. Хоча тут варто зазначити, що конструкція детектора надійно екранує всю електроніку металевим корпусом (Рис. 3), що є ідеальною перепоною для ЕМ хвиль. З іншого боку, є великі сумніви, що це обладнання призначалось і проходило сертифікаційні тести для умов роботи в ЕМ полях від потужних військових засобів РЕБ.

Висновок: Знов таки, спираючись на просторово-часовий характер виявлення сплесків радіації на датчиках АСРМ, навіть припускаючи можливість окремого військового радіопередавача впливати на окремий детектор поблизу, примушуючи останній генерувати хибні сигнали, змоделювати правдоподібний сценарій навмисного або ненавмисного впливу засобів РЕБ та РЛС на всю сукупність детекторів, розкиданих на відстанях десятки кілометрів одне від одного, не представляється можливим. Отже цей сценарій теж відносимо до категорії неправдоподібного.

Приймальна антена центральної станції (3)

Ідеальною точкою спотворення даних могла б бути єдина приймальна антена центральної станції АСРМ, що розміщена на вежі висотою з 20-поверховий будинок у центрі м. Чорнобиль (Рис. 5).

Але попри ідеальність антени, як точки спотворення інформації, на практиці виявляється все навпаки. Насправді легше подавити прийом антени (для цього власне створені засоби РЕБ), ніж згенерувати потрібні хибні сигнали, що будуть імітувати покази окремих датчиків. Теоретично це можливо, але для цього потрібно знати спосіб упаковки інформації в сигналі, протокол обміну інформації і спеціально розробити, а потім ще й застосувати такий пристрій.

Висновок: Не вдаючись у подальші спекуляції на тему, хто і з якою метою міг би це зробити, класифікуємо цей сценарій як гіпотетичний або вкрай малоймовірний.

Центральний сервер і контроль якості даних (4, 5)

Можливі точки впливу на кінцеву інформацію 4 і 5 (Рис. 3) об’єднані своїм прямим відношенням до ІТ-інфраструктури АСРМ. Тому має сенс розглянути їх спільно.

1. Центральний сервер АСРМ (точка 4), де власне збиралась вся первинна інформація з детекторів. Чи можливо було внести зміни базу даних. Маючи повний доступ — теоретично, так.
2. Контроль якості даних (точка 5). Зазвичай сервери інформаційних систем з автоматизованого збору інформації уберігають від підключення до будь-яких зовнішніх інтернет-сервісів. Це питання кібербезпеки. У випадку АСРМ для збирання інформації використовувався окремий радіоканал і власний протокол обміну інформацією. Тобто жодного інтернету на вході.
   Далі — подібні інформаційні системи ніколи не виставляють первинні дані напряму в Мережу. Дані завжди валідуються і верифікуються, проходять додаткову обробку і підготовку для можливої відкритої публікації. Такі результати зберігаються в окремих таблицях бази даних або навіть в окремій базі даних. Це нормальна практика доставки якісної інформації до споживача. На це ще нашаровуються природне побоювання власників суспільно чутливої інформації уникати появи небажаних інформаційних витоків у відкритому медіа просторі. У випадку з АСРМ власником інформації завжди була держава Україна. А інформація стосується ЧЗВ. Самі розумієте, що за такого сполучення обставин природно очікуваним був посилений контроль вихідного інформаційного потоку.
   Як це було організовано насправді достеменно невідомо. Але безсумнівно, що подібна ланка контролю інформаційного потоку, в тому чи іншому вигляді, завжди існувала.
   В цій точці внесення змін в дані технічно може бути набагато легшим ніж у центральний сервер. Відповідно, коло осіб теоретично спроможних це зробити могло б бути ширшим.

Але за будь-якого з двох гіпотетичних сценаріїв, коло людей, які були б спроможні це зробити не руйнуючи власне процес, вкрай обмежено. Враховуючи вкрай стресову ситуацію, коли люди шукали шляхи і способи евакуації на південь до Києва, то можна сміливо уявити, що серверне обладнання, як і багато іншого майна, було просто покинуте. Не забуваймо, йдеться не про військових під час виконання бойового завдання, а про цивільних осіб, які відчувають себе кинутими на призволяще, без підтримки власних збройних сил.

Хто міг би бути гіпотетичним невідомим хакером, якщо він був? Чи працював він на українські спецслужби, або діяв за покликом сумління, або, навпаки, був агентом ворога, або прибув у складі окупаційного контингенту? Ми тут ризикуємо зануритись у глибокі нетрі теорії змов без жодних достойних уваги свідчень.

До речі, у статті Kim Zetter, у якості можливого пояснення сплесків радіації АСРМ, фігурує посилання на інтерв’ю українського працівника ДСП ЧАЕС Антона Кутенка виданню Економіст [9], де він розповідає про те, що “під час окупації станції співробітники ЧАЕС «перебільшили радіаційну загрозу» для російських військ, визначивши «проблемні зони», яких вони повинні уникати — все це було частиною «нахабного плану» впливати на переміщення російських військ”. Жодні натяки на сплески радіації в статті Економіст відсутні. Практично неможливо, щоб вчинок Антона і його товаришів був пов’язаний зі сплесками, зафіксованими АСРМ. Міркування дуже прості: Антон працівник ЧАЕС і житель м. Славутич (70 км на північ-схід від ЧАЕС, на лівому березі р. Дніпро). Працівниками АСРМ традиційно був вахтовий персонал з Києва та інших регіонів України, який під час вахти проживав у м. Чорнобиль (15 км на південь-схід від ЧАЕС на правому березі р. Дніпро). Для прикладу, цитований у статті Kim Zetter технічний керівник АСРМ Микола Беспалий, наскільки я пригадую, завжди проживав у Нікополі, центральна Україна (більше за 600 км на південь від Чорнобиля). Тобто ці дві групи людей практично не перетинались у житті. Крім того уявіть собі, що прямо в день вторгнення група людей з різних локацій ЧЗВ, замість того щоб дбати про безпеку свою і своєї сім’ї, не лише задумала, але й ще реалізувала свій хитрий план з введення в оману противника шляхом спотворення інформації, на яку в ті два перших дні ніхто не звертав уваги. Дайте відповідь собі самостійно, чи вірите ви в це. Неправдоподібно.

Чи могли російські спеціалісти зробити таке. Теоретично, так. Судячи з кадру відео (Рис. 1) видно, що російські війська вже були на околиці Чорнобиля о 15:49 24 лютого 2022. Перші сплески з’явилися після 20:00 того ж дня. Але для такої спритності це мала б бути заздалегідь ретельно підготовлена операція — експромт тут виключений.

Висновок: Найбільш вірогідними ланками можливого спотворення інформації АСРМ могли б бути точки 4 і 5 (центральний сервер і система контролю якості та публікування даних). Жодних притомних свідчень того хто, як, з якого боку, з якою метою це міг зробити мені побачити не вдалося.

Крім того не варто скидати з рахунку ймовірність збою системи (в точках 4 і 5), яка саме 24 і 25 лютого могла працювати без нагляду і безконтрольно продукувати ці сплески.

Веб-сайт (6)

Веб-сайт ЧЗВ міг бути зламаний, а дані спотворені. Теоретично таке могло статися. В наші часи подібна подія це буденна новина. Але про це жодних заяв з українського боку або з інших сторін ніхто не оприлюднював.

Інцидент, якого не було

Я виніс на кінець деякі наочні обґрунтування того, що радіаційного інциденту, що привів до обговорюваних сплесків, не було. Зробив це я навмисно, щоб не забивати логічну послідовність викладення занадто докладними технічними поясненнями. До того ж, не кожному це може бути цікавим.

На мою думку, є два основних міркування, що класифікують радіаційний чинник як неправдоподібну причину сплесків АСРМ:

1. радіологічні оцінки, що пов’язують поверхневе забруднення ґрунту і потужність дози гамма-радіації;
2. просторово-часовий характер сплесків потужності дози гамма-радіації, начебто зафіксованих АСРМ.

Деякі радіологічні оцінки

Серед іншого зазначено точку моніторингу Ладижичі, на лівому березі дельти р. Прип’ять. На сьогодні цей датчик не працює. Покази датчика зупинились 25 лютого 2022 року на позначці 60.5 мкЗв/год. (Рис. 6).

Зазначена потужність дози в перерахунку на рік становитиме 60.5 * 24 * 365 = 529980 мкЗв/рік або 0.53 Зв/рік.

Питання, який рівень забруднення поверхні ґрунту Cs-137 (іншого гамма-випромінюючого радіонукліду у ЧЗВ практично не залишилось) мав би забезпечити такого рівня дозу?

Для грубої оцінки на це питання візьмемо конверсійний коефіцієнт, що пов’язує річну дозу (мкЗв/рік) з поверхневим забрудненням від Cs-137 (кБк / м2), з роботи [2]

З цієї формули отримаємо поверхневу радіоактивність Cs-137 у 529980 / 0.72–899 = 735184 кБк / м2 або 735 МБк / м2.

За опублікованими даними [10] в пункті Ладижичі поверхнева радіоактивність Cs-137 перебуває в межах 10 кБк / м2. Такий рівень забруднення створює додаткову дозу опромінення не більше 7 мкЗв / рік, тобто на два порядки нижче природного фону.

Якщо врахувати зниження потужності дози від Cs-137 за рахунок заглиблення в ґрунт у 8% / рік [2], то за 37 років після аварії могло скласти біля 20, то гіпотетичне виведення всього Cs-137 на поверхню (тонким шаром) збільшило його внесок у дозу опромінення до 7 * 20 = 140 мкЗв / рік. Навіть ця величина не “складе конкуренцію” природному фону.

Будь-який пиловий підйом також не змінить цю оцінку, бо не збільшує величину радіоактивності, а лише модифікує її розподіл у просторі по вертикалі. До того ж врахуйте, що кінець лютого в цих краях не є засушливим сезоном, а надто навпаки. Тобто підняти пил із землі просто неможливо.

Врахуйте, що пунктів контролю АСРМ з низьким рівнем поверхневої радіоактивності як Ладижичі набагато більше. Всю територію ЧЗВ на південь від широти м. Чорнобиль можна сміливо віднести до фактично безпечної території за радіологічним чинником [11].

Висновок: Отже два сценарії (1 і 2 в розділі “Датчик гамма-радіації (1)”) можливого впливу гамма-радіації на виникнення сплесків потужності дози АСРМ можна класифікувати як неправдоподібні.

Гіпотеза повітряного переносу

Завдяки блискучій анімації цих сплесків у статті Kim Zetter (Рис. 7) найбільш наочним і переконливим свідченням і аргументом в аналізі всіх гіпотетичних сценаріїв є просторово-часовий характер сплесків зафіксованих АСРМ.

Висновок: Спираючись на представлений просторово-часовий характер виявлення сплесків радіації на датчиках АСРМ, у сукупності з радіологічними міркуваннями, всі зазначені чотири сценарії у розділі “Датчик гамма-радіації (1)” можна класифікувати як неправдоподібні.

Підсумок

Підсумовуючи аналіз можна стверджувати, що трьох груп можливих причин виникнення сплесків потужності дози гамма-радіації за характером впливу: 1) вплив безпосередньо від гамма-радіації, 2) вплив від ЕМ випромінення і 3) вплив на елементи IT-інфраструктури, дві групи (1) і (2) можна впевнено класифікувати як неправдоподібні.

Найслабкішою ланкою у всьому інформаційному ланцюгу, через яку могло гіпотетично трапитись втручання і спотворення інформації залишається IT-інфраструктура АСРМ ЧЗВ.

Хто міг би бути гіпотетичним тим невідомим хакером, якщо він був? З яких мотивів він діяв? Був то збій системи або наслідок необережного поводження? Ці питання поки що залишаються без відповіді… Вже після перемоги України ми дізнаємось багато цікавого про ці та інші події цієї війни.

І на останок. Сумна іронія полягає в тому, що фактично російським окупантам своїми діями вдалось додати ще одну вимогу до сертифікаційних тестів детекторів гамма-радіації для всіх світових виробників — це доведення спроможності роботи таких детекторів у високих рівнях ЕМ завад, створюваних потужними засобами РЕБ.

Посилання

1. Chornobyl radiation spikes are not due to military vehicles disturbing soil — ScienceDirect
2. Long-term external dose formation in the Chornobyl exclusion zone | Olegh Bondarenko, presentation at Int. conf. GLOBAL, Japan, 2011
3. ДСП “Екоцентр” — SaveEcoBot
4. Інтерв’ю Гліба Бондаренка New York Times, 26 лютого 2022, м. Київ, Україна
5. Seeing Through the Invisible: Radiation Spikes Detected in Chernobyl During the Russian Invasion Show Possible Evidence of Fabrication | Ruben Santamarta, Aug 10, 2023, Black Hat USA 2023
6. The Mystery of Chernobyl’s Post-Invasion Radiation Spikes | Kim Zetter, Aug 7, 2023, WIRED
7. Radiation Spikes at Chernobyl: A Mystery Few Seem Interested in Solving | Kim Zetter, Aug 8, 2023, substack.com
8. Modernisation of the automated system of monitoring of radiological situation (ASMRS) at the Chernobyl exclusion zone. TACIS Project U4.01/03 S (2005–2007) / Olegh Bondarenko. Contribution to 20th anniversary of the Chornobyl catastrophe conference, Heidelberg, March 15, 2006.
9. The inside story of Chernobyl during the Russian occupation | By Wendell Steavenson with Marta Rodionova, May 10th 2022, Economist
10. Мапа забруднення Чорнобильської зони Cs-137 після Чорнобильської аварії — Чорнобильський центр
11. Чи придатне місто Чорнобиль для проживання людей з огляду на радіологічний фактор? | Олег Бондаренко, серпень 2012, Блог ТРЗУ