Висновок, що винесений у заголовок, був очевидним підсумком публічної дискусії яка відбулася онлайн 19 липня «Доступ до інформації та участь громадськості у прийнятті екологічно значущих рішень в умовах війни». Організатором заходу був Національний екологічний центр України, а модерував дискусію голова організації, Національний координатор Української національної Платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Руслан Гаврилюк.
Європейська спільнота приділяє особливу увагу забезпеченню прозорості дій влади, її підзвітності, а також участі громадськості в процесі прийняття рішень. Дані підходи в повній мірі стосуються сфери захисту довкілля. Нині, коли Україна увійшла в переговорний процес набуття членства в ЄС, запорукою його успішності є повноцінна участь громадськості в змінах, які мають відбутися в нашій країні. Першочергова задача громадськості – брати активну участь в прийнятті органами влади рішень в сфері екологічної політики та розширити доступ до відповідної інформації̈. Все це актуально саме зараз, навіть в умовах війни – цей висновок звучав протягом всієї публічної дискусії.
До участі в заході були запрошені народні депутати України, що представляють Комітет з питань екологічної політики та природних ресурсів, а також Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, представники урядових структур, експерти в сфері довкілля та зміни клімату, громадськість. Під час дискусії провідні експерти неурядового сектора представили власне бачення проблеми участі громадськості у прийнятті рішень, зробили висновки та надали рекомендації для подальшої спільної роботи.
Експертка з екологічної політики Ганна Голубовська-Онісімова, підкреслила важливість принципів, на яких будується екологічна демократія та забезпечуються екологічні права громадян європейського співтовариства. Це прозорість прийняття рішень та доступ до екологічної інформації, участь в прийнятті екологічно значущих рішень, підзвітність влади. Вони є трьома з п’яти основних принципів належного екологічного врядування (НЕВ) згідно з підходами ЄС. Пані Голубовська-Онісімова підкреслила: «Наразі утворився величезний розрив, який поглибила війна, між переконаннями та очікуваннями ГС щодо стандартів прозорості та участі – і діями влади, які в багатьох випадках порушують законодавство, не розуміють або не бажають розбиратися і продукують прості рішення: замість процедури ОВД – поправки до закону або новий закон з виключенням ОВД (для конкретного проєкту), замість діалогу з громадськістю – виключення ГС з участі, замість консультацій – непрозоре рішення, про яке громадяни дізнаються від ЗМІ».
Після початку війни доступ до екологічної інформації значно погіршився, відповіді на запити і звернення стали дуже поверхневі, погіршилася якість відповідей – наголосила під час виступу Олена Кравченко, виконавчий директор МБО “Екологія-Право-Людина”. Пані Кравченко звернула особливу увагу на проблеми та обмеження, що виникли із доступом до реєстру з Оцінки впливу на довкілля: так виключається з кола поінформованих значна частина заінтересованих громадян. І додає: «План Ukrainian Facility містить розділ з охорони довкілля, який єдиний не фінансується. Зате він містить відступи від проведення процедури ОВД». Одна з найбільш корупційних складових – вважає вона – інформація про ліцензіатів поводження з відходами.
Україна часто ігнорує поширення принципів Оргуської конвенції (Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля) та інші міжнародні угоди – зазначила Тамара Малькова, координатор Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, директор МБО “Інформаційний центр «Зелене досьє». Це відбувається, підкреслює доповідачка, навіть у переговорному процесі щодо членства в ЄС, у питаннях карбонової торгівлі, де бізнес вимагає відтермінувань та поступок, лобіюючи власні інтереси. Тим часом діалогу із громадянським суспільством не виходить.
Про те, що 25 червня був даний старт переговорам про членство в ЄС, нагадала Наталія Андрусевич – координатор Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, а також директор Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Очікується, що за рік буде відкрито переговори по розділу 27 Переговорної рамки, який є одним з найскладніших. Участь громадськості, наголошує пані Андрусевич, згідно з вимогами ЄС, мусить бути забезпечена в переговорному процесі, який визначений як відкритий, прозорий, доступний для громадськості. Наші обидві платформи Громадянського суспільства, нагадує доповідачка, мають значний досвід взаємодій, адвокації, підготовки аналітики, однак вже на рівні Ukrainian Facility маємо тривожні дзвіночки: громадськість залучається фрагментарно, несистемно.
Яскравим прикладомконтролю громадськості за екологічною інформацією є діяльністьГО “SaveDnipro”. Її голова Ірина Черниш, громадська екологічна інспекторка та співзасновниця проекту SaveEcoBot розповіла учасникам дискусії: «Ми здійснюємо моніторинг та аналіз доступу до цифрових даних щодо стану довкілля з метою, щоб громадяни мали зручний, оперативний та інформативний доступ до цієї інформації. Ситуація не була ідеальна, з війною погіршилася, спостерігається повне або часткове закриття відповідних сервісів».
У публічній дискусії також взяла участь народний депутат України Юлія Овчинникова, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Її позиція чітка: на шляху євроінтеграції підтримка положень і Оргуської конвенції, і Директив ЄС, і наших законів дуже важлива для здоров’я громадян і довкілля. Необхідна постійна співпраця між комітетом і ОГС, необхідно опрацювати формат такої співпраці, наголошує пані Овчинникова, і додає: «Саме завдяки позиції громадськості ми розуміємо на стадії розробки законопроекту – які положення будуть працювати».
Учасники публічної дискусії назвали ряд кричущих прикладів, де взаємодія влади та громадськості взагалі відсутня. Зокрема, було згадано будівництво Національного військового меморіального кладовища, де вся процедура пошуку місця, проектування та будівництва є зразком повного нехтування центральною владою позиції як місцевої громади, так і громадськості та експертів загалом. Також був згаданий багаторічний приклад протистояння з владою екологічного активу та науковців у справі будівництва Канівської ГАЕС, ідею будівництва якої влада знов хоче реанімувати.
Загальний меседж учасників публічної дискусії «Доступ до інформації та участь громадськості у прийнятті екологічно значущих рішень в умовах війни» був однозначним: між органами центральної влади України з одного боку та громадськістю, експертами, науковцями з протилежного відсутній постійний та конструктивний діалог. Це необхідно зараз чітко зафіксувати на старті процесу євроінтеграції і проблему глухоти влади треба ставити у порядок денний через інструменти доступу, звертаючись до європейських партнерів, оскільки без налагодження такого діалогу членство в ЄС для нашої держави неможливе.
Діяльність проводиться в рамках проєкту «Системні екологічні реформи на шляху до ЄС: взаємодія парламенту і громадянського суспільства», що став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів. Видання публікації здійснене в рамках Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».
Детальніше про Програму: https://internews.ua/rang/about, https://www.facebook.com/usaidradaprogram/.