У Бонні завершилася сесія переговорів ООН зі зміни клімату. Країни займалися підготовкою нової угоди, яка набуде чинності після 2020 року, та працювали над правилами на другий період дії Кіотського протоколу до 2020 року.
В світі все більше країн оголошують про наміри повного відходу від використання викопного палива до 2050 року. Наразі про такі національні плани заявили вже 65 держав – Фінляндія, Норвегія, Данія, Німеччина та інші країни ЄС, деякі малі острівні держави, найменш розвинені країни і група Латиноамериканських країн. Але, незважаючи на ці позитивні приклади, ситуація в цілому залишається критичною і рівень оголошених зобов’язань веде світ до катастрофічного потепління на 4⁰С до кінця сторіччя.
Згідно з недавнім звітом МГЕЗК1, для утримання глобального потепління на відносно безпечному рівні 2⁰С, людству необхідно відмовилося від використання викопного палива вже до 2050 року. «Хоча повна відмова від викопного палива видається фантастичним і неможливим завданням, вчені стверджують, що необхідні технології для такого переходу вже існують, і, що вартість таких структурних змін у світовій енергетиці складатиме лише 0,04-0,14% на рік від рівня глобального ВВП», – говорить координатор мережі CAN СЄКЦА2 Ірина Ставчук.
Основне питання на переговорах, яке хвилює Україну, Білорусь і Казахстан – це обговорення правил для другого періоду Кіотського протоколу. Білорусь і Казахстан наполягають, щоб на них не поширювалося правило обмеження викидів на період 2013-2020 років згідно Дохійської Поправки. Адже, за новими положеннями, країни повинні будуть під час другого періоду дії Кіотського Протоколу з 2013 по 2020 забезпечити скорочення викидів до середнього рівня 2008-2010 років або іншими словами, зупинити ріст викидів.
Україна намагається зберегти можливість мати зобов’язання, яке передбачає майже дворазовий ріст викидів і можливість використовувати квоти з першого періоду Кіотського Протоколу. Позиції України, Білорусі та Казахстану не підтримуються рядом країн, що розвиваються, так як викиди в країнах Додатка 1 РКЗК ООН повинні принаймні стабілізуватися.
“Неможливість досягти згоди з питань України, Білорусі та Казахстану може привести до того, що переговори з цього питання затягнуться на роки, а другий період дії Кіотського Протоколу не набуде чинності, тому що багато країн збираються ратифікувати документ тільки після визначення всіх його правил”, – говорить Олексій Кокорін з WWF Росії.
За додатковою інформацією звертайтеся, будь-ласка, до:
Ірина Ставчук,
експерт з питань зміни клімату НЕЦУ
is at necu.org.ua,
+38095273-26-73
Примітки для редакторів
[1] МГЕЗК – Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (IPCC)
[2] Climate Action Network. Мережа неурядових організацій регіону Східна Європа, Кавказ, Центральна Азія, що працюють над питаннями зміни клімату
 НЕЦУ висловлює подяку Європейському Союзу за підтримку нашої роботи. Вміст цих матеріалів є винятковою відповідальністю НЕЦУ і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу. [www.delukr.ec.europa.eu/] |