Будівництво Канівської ГАЕС

Стан будівництва КГАЕС в 2007 році...
Стан будівництва КГАЕС в 2007 році…

ПАТ «Укргідроенерго» відновлює спроби залучити європейське фінансування під будівництво Канівської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) потужністю 1000 МВт на Черкащині.

Проект будівництва Канівскої ГАЕС був розроблений у 1985 р. згідно зі “Схемою розміщення ГЕС та ГАЕС на території Європейської частини СРСР до 1990 р.” Роботи з будівництва ГАЕС, що почалися у 1985 р., були зупинені із отриманням Україною незалежності. У середині 2000-их проект знову «зняли з полиці», зменшили його розмір (з 16 до 4 гідроагрегатів) та почали пошук грошей на його реалізацію.

У 2008 році ЄБРР відмовився від розгляду фінансування цього проекту. Та той чай час кошторисна вартість проекту складала 4,9 млрд. гривень. У 2015 році проект офіційно подано до Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ) та до Всесвітнього Банку на отримання кредитів під державні гарантії на суми приблизно 400 та 500 мільйонів долларів євро.

Загальну вартість проекту побудови Канівської ГАЕС ЄІБ оцінює у 1,2 млрд. євро!

Що ж може коштувати такі шалені гроші і чи потрібно це Україні?

Неефективність технології ГАЕС

ГАЕС – ЦЕ НЕ САМОСТІЙНЕ ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ, а лише акумулятор, що зберігає енергію вироблену іншими джерелами. У години надлишку електроенергії у мережі ГАЕС закачує воду до верхнього басейну, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії. У години пік вода скидається через турбіну, виробляючи електрику.

Така схема передбачає великі втрати електроенергії. До об’єднаної енергосистеми ГАЕС повертає усього близько 70-75%, а 25-30% електроенергії використовує на власні потреби, тобто для енергосистеми країни вони просто втрачаються. А якщо додати втрати на передачу струму, то енергоефективність ГАЕС буде ще меншою.

Необхідні для будівництва капіталовкладення – вражаючі. Станом на 2006-2008 рр. кошторисна вартість складала 4,9 млрд., у 2013 – сягнула 11,9 млрд згідно даних Укргідроенерго, і близько 30 млрд. якщо перевести у гривні суму зазначену на сайті ЄІБ.

ГАЕС- частина сумнівної стратегії

У березні 2006 р. Кабінет Міністрів України затвердив „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року”. Стратегія передбачала зростання виробництва електроенергії здебільшого за рахунок розбудови ядерної енергетики. На АЕС неможливо регулювати вироблення електроенергії в залежності від потреб, тому розробники Стратегії передбачили введення регулюючих потужностей – ГАЕС, за застарілими проектами радянських часів: Ташлицьку, Канівську та Дністровську.

Оновлена Енергетична Стратегія до 2030 року вже не передбачає утопічних 22 нових атомних енергоблоків, а лише 5-6, що у реаліях 2015 року перетворилося на скромні плани добудови двох блоків на Хмельницькій АЕС. Проте Канівську ГАЕС все одно хочуть будувати, тепер уже з новим «обгрунтуванням», а саме для «створенню умов для використання повною мірою потенціалу відновлювальних джерел енергії, активізація будівництва яких спостерігається в Україні останнім часом».

Будівництво цього велетенського «акумулятора» супроводжується суттєвими ризиками для природних об’єктів, місцевого населення, культурної спрадщини, а також для населених пунктів нижче за тецією Дніпра.

Техногенні, екологічні та соціальні ризики проекту побудови Канівської ГАЕС:

  • – складні геологічні (зсуви грунту, руйнування берегів) умови будівництва та роботи станції руйнування основних гідроспоруд ГАЕС, ризик техногенної катастрофи;
  • – підтоплення, що може негативно вплинути на умови життя населення та його доступ до питної води;
  • – вторинне радіоактивне та органічне забруднення води Канівського та Кременчуцького водосховищ – збитки для рибного господарства, сфери туризму та рекреації, ризик зараження питної води населення Канева, Черкас та ін. міст;
  • – руйнування берегів Канівського водосховища та розмивання Зміїних островів, які є частиною Канівського заповідника;
  • – знищення археологічних цінностей, які є повсюдно у зоні будівництва.

 

Buchak-crop-(2)
Карта місця запроектованої Канівської ГАЕС


Порушення процедур українського та міжнародного законодавства:

...і в 2008-му
…і в 2008-му

З початку «реанімації» проекту у 2000-тих, він перероблявся і проходив процедуру державної екологічної оцінки декілька разів. ПАТ Укргідроенерго довгі роки приховувало від громадськості матеріали оцінки впливу ГАЕС на навколишнє середовище та добробут населення (матеріали ОВНС). Ці матеріали надано громадськості лише влітку 2015 року.

У процесі підготовки проекту:

порушувались процедури проведення державної екологічної експертизи:

1) вона була затверджена без повноцінної участі громадськості, зокрема без проведення належних громадських слухань;

2) матеріали ОВНС, розроблені ДП «Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «МАСМА», не містять усієї необхідної інформації та оцінок, та не пройшли громадське обговорення. Зокрема його розробники «не помітили» місцевих мешканців у с. Бучак, чиї оселі або підлягатимуть зносу або залишаться без сполучення та будуть позбавлені водопостачання!

У матеріалах ОВНС також повністю відсутній розділ про впливи на природно-заповідний фонд (ПЗФ), в той час як на відстані 1 км від будівництва починається територія Трахтемирівського регіонального ландшафтного парку, а на відстані приблизно 2 км на протилежному березі Дніпра розташовані території Канівского природного заповідника (а саме Зміїні острови, які можуть бути розмиті під впливом роботи ГАЕС).

3) останній позитивний висновок експертизи, підписаний Мінприроди 18.10.2013, складений з порушеннями закону «Про екологічну експертизу»;

Процедура оцінки впливу на довкілля за стандартами ЄІБ

Перш ніж отримати погодження на фінансування проекту, Укргідроенерго має довести експертам ЄІБ, що процедура оцінки впливу на довкілля проекту Канівської ГАЕС відповідає стандартам банку, у тому числі відповідним європейським директивам та Орхуській конвенції.

У липні 2015 року Укргідроенерго оголосив про початок підготовки Звіту з оцінки екологічних та соціальних впливів та Плану заходів із мінімізації негативних впливів проекту спорудження Канівської ГАЕС – обидва документи вимагаються банком ДО прийняття рішення про фінансування. Також має бути підготовлено План залучення зацікавлених сторін, який згідно листа компанії до НЕЦУ, мав бути винесений на громадське обговорення до 30 серпня 2015 року, але поки відсутній на сайті компанії.

Відповідно до Керівництва з екологічних та соціальних питань ЄІБ (Environmental and Social Handbook) громадськості має бути надана можливість надати коментарі та зауваження до усіх згаданих вище документів.

Особливу увагу згідно політики банку має бути приділено оцінці впливів проекту на місцеве населення, адже саме воно зазнаватиме найбільшого впливу від споруждення цього обєкту. Надана місцевим громадам інформація має обовязково містити наступне:

  • – мету, завдання та розміри проекту
  • – тривалість діяльності за проектом
  • – усі ризики та потенційні негативні впливи на довкілля від проекту
  • – зміни у землекористуванні, в т.ч. питання переселення, аренди чи\та відчуження земель, а також усі інші потенційно суттєві впливи проекту на громади
  • – пропонований план уникнення\мінімізації ризиків та впливів, а також необхідні для цього фінансові ресурси
  • – інформацію про те, як і куди можна подавати скарги щодо проекту
  • – інформацію про додаткові можливості для населення, які створює проект
  • – як буде організовано процес громадських консультацій, і які варіанти участі передбачені
  • – час та місце проведення громадських слухань, а також необхідна інформація про процес інформування про слухання, його підсумки та оприлюднення результатів.

Оприлюднення проект Звіту з оцінки екологічних та соціальних впливів очікується до кінця 2015 року, після чого мають розпочатися громадські консультації. Тривалість таких консультацій не можу бути менша за 30 днів, а у складних випадках (в тому числі для проектів, які передбачають зведення великих гребель) банк ставить за мету призначення довшого терміну громадських консультацій. Уся перелічена вище інформація має бути доступна місцевих мешканцям та усім зацікавленим особам та організаціям без вимоги надавати обгрунтування такої зацікавленості.

Слід зазначити, що виконання нових звітів та проведення консультацій на даному етапі не забезпечать приведення проекту у відповідність до вимог Орхуської Конвенції. Відповідно до неї, зауваження громадськості до матеріалів з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) мають бути враховані при прийнятті державним органом остаточного рішення. Таким рішенням в Україні є висновок державної екологічної експертизи, який для проекту спорудження Канівської ГАЕС уже видано у 2013 році із порушеннями, зокрема у частині відсутності належного громадського обговорення.

Альтернатива є !

  • – Енергозбереження – Україна має величезний потенціал. Чим раціональніше споживаємо тим менше енергогенеруючих потужностей потребуємо, а відповідно і манше маневрових.
  • – Запровадження системи «трьох тарифів» – дорогу енергію у години пік будуть менше споживати і проблема пікових навантажень зніметься сама собою.
  • – Оновлення існуючих маневрових електростанцій: ТЕЦ та ГЕС.
  • – Розробка та впровадження «розумних мереж» (smart grids).

 

Матеріали:

Лист-звернення НЕЦУ до новопризначенного директора регіонального офісу ЄБРР в Україні щодо ролі ЄБРР у розвитку енергетики та транспорту країни очима природоохоронної громадськості

Андре Куусвеку Директорові ЄБРР в Україні Представництво ЄБРР в Україні вул. Софіївська, 27/23, м. Київ, 01001 Україна Шановний пане Куусвек, Громадська екологічна організація...

Читати

Відкрита заява Національного екологічного центру України щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків повені у західних областях України

Природа не пробачає людям їхніх помилок. Зараз нашій державі необхідно знайти величезні кошти на ліквідацію наслідків катастрофічної повені на заході...

Читати

Нове дослідження б’є на сполох, закликаючи ЄБРР припинити розгляд проекту української ГАЕС вартістю понад мільярд доларів

Згідно із дослідженням, представленим одному з потенційних головних спонсорів проекту – Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), будівництво пропонованої Канівської...

Читати