Попри тривожні новини з фронту та громад, по яким завдаються ракетні удари російськими загарбниками, є і радісні новини. Звісно, такими радісними новинами є новини про успішні бойові операції наших вояків, порятунок постраждалих під час бойових дій, надходження нової сучасної зброї, а також повідомлення про правильні стратегічні рішення Уряду України.

Повідомлення про те, що Уряд України денонсував одну з важливих угод з Білоруссю є доброю новиною. У коротенькій постанові Кабінету Міністрів України (має лише два пункти) від 29 липня 2022 р. № 853 Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про судноплавство внутрішніми водними шляхами 1 зазначається:

«У зв’язку з докорінною зміною обставин Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Денонсувати Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про судноплавство внутрішніми водними шляхами, вчинену 5 лютого 1998 р. у м. Мінську.»

Що це за угода? Це угода, яка регулювала правила двостороннього судноплавства і прямо не передбачала будівництво річкового шляху Е40 Гданськ –Херсон, але створила передумови його планування та втілення. 

Цей проект мав з’єднати Балтійське море з Чорним морем  та пролягти через три країни: Польщу, Білорусь та Україну.

Польська частина: річка Вісла, Західний Буг до Тересполя та польсько-білоруського кордону.

Білоруська частина: річка Мухавець, Дніпро-Бузький канал, річка Піна та Прип’ять до білорусько-українського кордону.

Українська частина водного шляху Е40 мала пролягти українською ділянкою річки Прип’ять, яка протікає повз Чорнобильську атомну станцію, та Дніпром (довжиною 970 км.)

Загальна планована довжина шляху понад 2000 км. Загальна площа регіонів, які потрапили б під вплив цього проєкту, становить близько 392 949,08 км., де проживає 28 690 834 людей.

Планувалося виконати величезні будівельні роботи, які передбачали поглиблення, випрямлення, дамбування річки Прип’ять (щонайменше 7 дамб, гребель).

Така трансформація річки перетворила б її у технологічний канал і припинила б її існування як осердя екосистеми Полісся.

Недаремно екологічна громадськість країн-сторін проєкту, а також  Німеччини об’єдналися в коаліцію Save Polesia, щоб протидіяти впровадженню цього вбивчого для природи Полісся проєкту. На сайті Коаліції можна знайти багато цікавої інформації про цей проєкт.

Варто зазначити, що техніко-економічне обґрунтування проекту 2015 року було неповним у різних аспектах, особливо у розгляді екологічних питань. Участь громадськості також не була врахована, а альтернативи для досягнення стратегічної мети щодо кращого вантажного сполучення між Чорним і Балтійським морями недостатньо вивчені.

Цікаво, що проєкт шляху Е40 в зародку був економічно збитковим навіть за умов недооцінених втрат, яких він міг завдати природі, тому зазнав нищівної критики з економічної точки зору також.

Національний екологічний центр України неодноразово інформував Міністерство інфраструктури (ініціатора проєкту Е40), Міндовкілля, Раду національної безпеки і оборони України, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Кабінет Міністрів України, басейнові ради річок Прип’яті, Дніпра, а також широку громадськість про загрози проєкту Е40 для екосистеми Полісся.

Першого вересня 2020 року Коаліція Save Polesia, за підтримки широкого кола міжнародних екологічних організацій звернулася безпосередньо до Президента України В. Зеленського із закликом відмовитись від  цього згубного проєкту.

Це звернення було викликане тим, що у 2020 році український Уряд, на виконання домовленостей з Білоруссю, здійснив днопоглиблення річки Прип’ять на ділянці від білоруського кордону – до її гирла, змарнувавши близько 13 млн. грн.

Формально це днопоглиблення було виконано для відновлення судноплавства між Україною та Республікою Білорусь, хоча насправді передбачалася перспектива будівництва шляху Е40. Адже до переліку водних шляхів категорії Е40 Уряд також включив згадану ділянку річки Прип’ять (на початку лютого 2022 року) та звернувся до Єврокомісії з проханням поширити карту важливих європейських транспортних комунікацій на цю ділянку також.  Але до останньої редакції карти шляхів TEN-T України, оприлюдненої Європейською Комісією, дніпровський шлях мережі TEN-T на півночі завершується ділянкою Київська ГЕС – гирло річки Прип’ять2. Річка Прип’ять до цієї мережі не включена.

Національний екологічний центр України звернув увагу Міністерства Інфраструктури на цю невідповідність та закликав Міністерство внести необхідні зміни до відповідних урядових постанов.

Відзначаючи визначну роль річки Прип’ять, заплав річок Дніпро, Ірпінь у захисті Києва та вміле застосування природних бар’єрів захисниками Києва, а також той факт, що  загроза з боку московії впродовж найближчих десятиліть не зникне, Національний екологічний центр України у черговий раз звернувся листом від 23.05.2022, № 22-17 до Міністерства Інфраструктури з пропозицією зберегти Полісся, річку Прип’ять, заплави верхнього Дніпра у природному стані.

У листі також було зазначено: «З урахуванням кардинальних змін політичної ситуації та у сфері безпеки держави, які сталися у наслідок широкомасштабної агресії росії та очевидної підтримки її з боку білоруського режиму просимо повідомити яких заходів вживає Міністерство з метою внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 136 Про затвердження переліку внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних 3 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 321-р Про затвердження плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року 4 для зупинення впровадження проєкту водного шляху Е40 та збереження річки Прип’ять у природному стані з метою посилення її функцій як:

  • природного захисного бар’єру північних кордонів України від російських загарбників;
  • безцінного сховища запасів питної води в умовах зростання її дефіциту через глобальну зміну клімату;
  • унікальну територію, яка підтримує життя багатьох зникаючих видів живих істот, зокрема сотень тисяч перелітних птахів;
  • чинник стабільного розвитку рільництва у Придніпров’ї;
  • потужний терапевтичний фактор підтримання психічного здоров’я людини.»

Сподіваємось, що звернення НЕЦУ сприяло ухваленню розумного рішення Уряду України про відмову співпраці з білоруським режимом. Але це рішення не є свідченням того, що прихильники континентального річкового шляху Е40 остаточно відмовились від ідеї його створення, тому громадськість не має підстав заспокоїтись та вважати що проблема річкового шляху Е40 остаточно вирішена. До слова, відповідь Мінінфраструктури на звернення НЕЦУ поки не отримана.

Ми, звісно, вітаємо рішення Уряду України щодо скасування співпраці з Республікою Білорусь у сфері розбудови водних шляхів. Шкода, що це рішення було ухвалене лише після того, як самозванець Лукашенко скасував всі угоди як з Україною, так і європейськими країнами5 та після майже піврічної війни росії з Україною. Громадськість наполегливо закликала схвалити таке рішення ще з 2017 року, але Уряд у 2020 році чомусь взявся поглиблювати річку Прип’ять.

Тепер, після ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від від 29 липня 2022 р. № 853 Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про судноплавство внутрішніми водними шляхами необхідно, внести зміни до згаданих вище постанов Уряду та вилучити згадку про шлях Е40 з переліку внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних та плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року. Це не тільки дозволить узгодити зазначені рішення Уряду з Постановою про денонсацію, але надасть можливість посилити заповідний статус пригирлової ділянки річки Прип’ять Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника

Сподіваємось, що Міністерство Інфраструктури України цього разу жвавіше відгукнеться на пропозицію НЕЦУ. Ми бажаємо успіху Мінінфраструктури у справі покращання законодавчої системи України та ухваленні дружніх до природи рішень.

1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2022-%D0%BF#Text
2 https://transport.ec.europa.eu/system/files/2022-05/C_2022_3204.pdf
3 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/136-2022-%D0%BF#Text 
4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2021-%D1%80#Text
5 https://uaposition.com/latest-news/ukraine-will-not-implement-a-joint-inland-water-shipping-project-with-belarus/

Категорії: Гарячі новини, Новини11.08.2022