Заява Національного екологічного центру України щодо неприпустимості розорювання Тарутинського степу

Українське суспільство шоковане черговим актом вандалізму: фермер Павлов розорює чи не найбільший у країні заповідний степ. Сюрреалізм цього дикунства у річницю підписання Президентом України П.О. Порошенком у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН Цілей сталого розвитку і у дні, коли вступає у силу Паризька кліматична угода, просто вражає. Як і поведінка поліції, яка не зупиняє знищення заповідної природної реліквії з правовим статусом “заказник”, сховища вуглекислого газу і просто природну екосистему, яка надає людям десятки послуг – воду і повітря, харчі і ліки, відпочинок і формування ґрунту, біосировину і регулювання клімату, пейзаж і ландшафт, трави, запахи, звуки. Цього мало?

Боляче, коли тракторист, який руйнує цей світ життя, каже: “Чего же земле пустовать?” Це в країні, де понад 54 % території – вже розорані, що є “рекордом” України на фоні решти європейських держав, з її чорноземами, а освоєними є близько 80% території. Відомий еколог Ю. Одум попереджав, що у природному стані потрібно зберегти не менше 2/3 території, щоб підтримати баланс екосистемних процесів – ми ж залишили нащадкам 22%. І потім дивуємося, чому смертність перевищує народжуваність (і шукаємо винних), чому невисокі врожаї, чому наростають кліматичні катаклізми і дефіцит вологи. Тракторист погано навчався у школі і не знає цінності природи. Однак якщо цього не розуміють посадовці з погонами, починаючи з п. міністра Полторака і його радників, і до воєначальників місцевого масштабу, які підписали фіктивні договори на оранку заказника?

Зрозуміло, що це ще один випадок людської зажерливості, екологічного невігластва і правового нігілізму. Бо варто знати, що об’єкт природно-заповідного фонду у процесі створення проходить складну процедуру погодження – експертного, юридичного та управлінського, і зняти статус можна теж тільки через документ, який започаткував процедуру. І жодна угода військової контори чи рішення суду не змінює цей статус. І гарантом у цьому випадку збереження є знаходження тут десятків рослин і тварин з міжнародних та національних охоронних переліків, цінність ландшафту як об’єкту Боннської конвенції та КБР ООН і Бернської та Флорентійської конвенцій Ради Європи, міжнародних переліків зникаючих і тих, які під загрозою зникнення видів тварин та рослин, законів України про природно-заповідний фонд, екомережу, рослинний світ, тваринний світ, Червону книгу України, положення про Зелену книгу України, інших нормативно-правових документів.

Є ще одна драматична обставина: відсоток заповідності, один з індикаторів стану довкілля та цивілізованості держави, в Україні – на межі пристойності – 6,7 %. Рівень заповідності в Європи – майже 15%. І звідки у нас буде 15% заповідності, якщо розорюються навіть заповідні степи, котрі не збереглися взагалі ніде, котрі граф Фальц-Фейн вже 150 років назад викуповував для створення заповідника “Асканія-Нова”?

Люди, які взяли участь у цьому злочині – розорюванні степу: військові, судді, поліцейські, посадовці, фермери – мають стати руконепотисненими, їм варто подумати про зміну роботи. Те, що вони чинять, – ганебний акт, і винні мають бути покарані законом і суспільством.

І ще важливе: останнім часом Міністерство оборони України регулярно демонструє анти-екологічну агресивну поведінку. Це і вирубки в Самарському бору, і поява військової техніки в природному заповіднику “Медобори”, і військові маневри в національних природних парках “Азово-Сивашський”, “Джарилгацький”, “Олешківські піски”, біосферному природному заповіднику “Асканія-Нова” тощо. На фоні благородної поведінки воїнів АТО, які рятують тварин у зоні бойових дій, такі випадки, як і “тарутинська” вакханалія, виглядають дискредитацією військових. Бо Революція Гідності має сенс, якщо громадяни житимуть у природному довкіллі, бо без природи – річок, лісів, степів, які забезпечують існування нації та держави, – всі наші перемоги втрачають сенс.

Тому вважаємо за необхідне на відповідному рівні розглянути питання про відставку посадовців, причетних до варварського знищення степу – як таких, що ганьблять високе звання українського офіцера. Керівництво Міністерства оборони України має посилити екологічне виховання серед старших офіцерів, вжити заходів для створення нових національних природних парків, що блокується на даний час з боку МОУ, припинити сумнівну господарську діяльність, пов’язану з орендою землі, забудовою котеджами лісів та берегів річок.

НЕЦУ вимагає від органів прокуратури і Міністерства внутрішніх справ України припинити свавілля, відновити законність, дати лад ситуації щодо заказника “Тарутинський степ” в Одеській області.

Просимо Мінприроди, Держкомзем, Одеську ОДА вжити всі необхідні заходи в межах їх компетенції для зупинки еко-злочину і збереження природної та культурної спадщини України – надбання прийдешніх поколінь і держави.

Інформаційна довідка про загальновійськовий (артилерійський) полігон № 237 «Тарутинський» та ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ»