Європейський інвестиційний банк, що зовсім недавно вийшов на ринок України святкує свою річницю 50-ту річницю. Заснований у 1958 році відповідно до Римської угоди про створення Європейської економічної спільноти, зі штаб-квартирою у Люксембурзі, вже 50 років поспіль він є фінансовим флагманом Європейського союзу. ЄІБ – це не просто банк, це державний банк, тобто такий, який було засновано на гроші платників податків. Все, що такий банк робить, повинно бути спрямованим на поліпшення рівня життя суспільства, на те, щоб його проекти несли користь людям і довкіллю. Крім того, кожен сумлінний платник податків має повне право знати, на що витрачаються його гроші.

На сьогодні Європейський інвестиційний банк є одним із найбільших міжнародних кредиторів. Тільки у 2006 році ЄІБ видав кредитів на загальну суму 53,4 мільярди євро по всьому світу порівняно з 18,5 мільярдами євро сукупних кредитів, виданих Групою Світового банку, та кредитами н на суму 4,9 мільярди євро, виданих Європейським банком реконструкції та розвитку.

При цьому – про нього практично ніхто не чув! Цей Банк є найбільш таємничою і закритою установою, що не прагне афішувати свою діяльність. Він не страждає від частих перевірок, а прес-конференції тут влаштовуються тільки один раз на рік. Він працює за умов, заради яких багато банків, що зазнають збитків через обмеження кредитів, віддали б все що завгодно. Він не публікує звітів про свої засідання і дуже неохоче йде на контакт з громадськістю.

Що декларують?

Будучи органом ЄС, ЄІБ заявляє, що його місія полягає у просуванні завдань ЄС, що дає йому можливість надавати довготермінове фінансування продуманим проектам. В останньому мандаті його цілі було сформульовано по-новому і тепер вони звучать наступним чином: сприяння енергетичній безпеці та регіональній інтеграції, а також стимулювання розвитку приватного сектору.

Що відбувається насправді?

На папері все виглядає дуже привабливо. На практиці ми маємо ситуацію, коли вибір проектів здійснюється не за їх економічною вигідністю, екологічною та соціальною виваженістю, а часто-густо за політичними уподобаннями Ради Керуючих Банком. Є поширена, але неофіційна думка, що існує практика обміну послугами, коли одна країна погоджується підтримати проект, який лобіюється, в обмін на просування її власного проекту-“улюбленця”. Банк декларує чудові цілі, наприклад, боротьбу зі зміною клімату, і в той же час, це не заважає йому фінансувати розвиток авіації та розширення аеропортів у центральній Європі.

Між 1996 і 2005 роками ЄІБ вклав 112 мільярдів євро у транспорт, більше половини цих грошей пішло на дорожній та повітряний транспорт. В Центральній і Східній Європі ця цифра становить 68% від загального кредитного портфелю. В цей період ЄІБ також кредитував 16 мільярдів євро у авіаційну промисловість для розширення аеропортів, придбання і виробництва літаків. Ймовірні загальні викиди СО2 від дев’яти фінансованих ЄІБ проектів розширення аеропортів, включаючи 5-й термінал Хітроу і 5-у злітну смугу голландського аеропорту Схипхол при повному завантажені нових об’єктів (45,15 мт), перевищують загальні річні викиди СО2 Швейцарії, Ірландії, Норвегії або Словаччини.

Банк декларує підтримку для поновлювальних джерел енергії, а на ділі інвестує в газо- та нафтопроводи у країнах, що розвиваються, а також у побудову вугільних електростанцій. ЄС ставить метою, звільнити країни, що розвиваються від залежності від видобувної промисловості, ЄІБ продовжує вкладати гроші в рудники та шахти. У Замбії, де з 2000 по 2006 роки більше 81% інвестицій ЄІБ пішло у гірничо-видобувні проекти, дослідження показують, що шахти, фінансовані ЄІБ, спричинили значні викиди шкідливих речовин у атмосферу, вже не кажучи про забруднення річок та підземних водоносних горизонтів.

Що це означає для України?

До сьогодні існує вражаючий розрив між стандартами, яких ЄІБ готовий дотримуватися всередині ЄС і за його межами. Проекти, що здійснюються в межах ЄС повинні „відповідати” законодавству і стандартам ЄС, однак проекти, що здійснюються за межами спільноти, використовують їх лише в якості „взірця”.

ЄІБ зауважує, що застосування стандартів ЄС до проектів за межами спільноти підпорядковується місцевим умовам, таким як: фінансова виправданість, місцеві екологічні умови, міжнародної зразкової практики і посилання на такі фактори, як вартість застосування. Ці обмеження залишають достатньо місця для трактування того, яким саме чином стандарти ЄС потрібно враховувати за межами ЄС. Отже, незважаючи на те, що загальні інвестиції ЄІБ за межами ЄС у 2006 році на загальну суму 5,9 мільярда євро перевищують обсяги кредитування декількох інших багатосторонніх кредиторів, включаючи ЄБРР та Міжнародну фінансову корпорацію, ЄІБ, на відміну від останніх, не має обов’язкових стандартів і точних процедур, які б гарантували, що такі капіталовкладення не завдають шкоди навколишньому середовищу або місцевим громадам. Звичайно, слід зазначити, що в таких країнах чинні національні природоохоронні принципи і процедури досить часто недостатні або й взагалі відсутні.

У 2006 році Банк отримав мандат на роботу в Україні, Росії, Білорусії та країнах Кавказу. У програмі розвитку Банку зазначено, що у 2007-2013 роках він вкладе у цей регіон 3,7 млрд. євро. Серед пріоритетів фінансування в Україні зазначено розвиток транспортної, телекомунікаційної і енергетичної інфраструктури в рамках Транс-європейської мережі (TEN), проектів, що мають трансграничний вплив і в яких є зацікавлений ЄС.

На даний момент є кілька проектів на які Банк або вже дав кошти, або які уважно розглядає. Це проект реконструкції автотраси Київ-Чоп, високовольтна лінія електропередач Рівне-Київ та розглядається можливість надання кредиту міському комунальному підприємству «Миколаїв-водоканал».

Іншими імовірними об’єктами для фінансування Банком залишаються такі небезпечні проекти, як великі греблі, проекти, пов’язані з атомною енергетикою, та інфраструктурою, прокладення нових доріг, фінансування авіації. Коли мова заходить про гідроелектричні проекти, ЄІБ любить описувати їх, як “проекти відновних джерел енергії,” і таким чином класифікує їх, як нешкідливі для навколишнього середовища, ігноруючи часто колосальний вплив на місцеву екологічну ситуацію та громади. До нашої країни прийшли великі гроші, які при безвідповідальному до них ставленні, можуть накоїти великої біди.

Чи будуть 50 років досвіду плідними?

Святкування річниці обіцяє проходити пишно, зокрема у рамках святкувань було відкрито нову модернову будівлю, що утворить органічний ансамбль зі штаб-квартирою ЄІБ, що розташована у престижному районі Люксембурга – Кірхсберг. Цей будинок площею 72 000 квадратних метрів, зможе вмістити ще 750 співробітників Банку, шкода лише, що у плани банкірів не входить розширення його екологічного департаменту, у якому, увага, працює аж чотири людини!

Не хочеться поспішати з висновками, але про яку виваженість у підході до відбору, оцінки так моніторингу проектів можна говорити в такому випадку. У своїй діяльності ЄІБ керується попитом, а тому у даний час не переймається, до чого можуть призвести проекти, які він фінансує: він просто реагує на потреби своїх клієнтів. Така практика жодним чином не може бути задовільною для державної організації ЄС, котра, в кінцевому рахунку, зобов’язана підтримувати цілі ЄС.

Олена Міскун