Канівська ГАЕС – що ми про неї знаємо?

14-16 жовтня 2007 р. група представників українських громадських природоохоронних організацій провели інформаційно-просвітницький тур по району планованого будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції (Канівської ГАЕС).

Метою туру було вивчення соціально-екологічної ситуації в районі будівництва і його околицях, а також стану поінформованості про це будівництво місцевого населення та органів місцевої влади. В рамках туру відбулися огляди майданчиків, відведених під будівництво, зустрічі із головами сільських рад сіл Бобриця та Пшеничники, спілкування з представниками місцевих громад. У м. Черкаси відбулася зустріч з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища та представником екологічної інспекції Черкаської області.

Необхідність проведення такого туру була викликана відсутністю належної інформації, щодо розмороженого у 2005 р. проекту Канівської ГАЕС, а також тим, що рішення по проекту приймаються із численним порушенням норм законодавства України та міжнародних конвенцій.

„Громадські природоохоронні організації і незалежні експерти вважають проект ГАЕС технологічно застарілиим, економічно невиправданим і таким, що має значні техногенні, екологічні та соціальні ризики, як для Канівщини, так і для всього басейну Середнього і Нижнього Дніпра”, – говорить Віктор Мельничук, виконавчий директор Національного екологічного центру України.

ГАЕС – не є самостійним джерелом енергії. Єдиним її завданням є збереження енергії, виробленої іншими джерелами і її вивільнення у час пікових навантажень в електромережі. При цьому, енергія, яка витрачається на закачування води у верхній басейн, на висоту понад 100 м (насосний режим) є більшою, ніж на функціонування в турбінному режимі, з втратою 25-30% енергії. Самі гідроенергетики вважають, що економічний ефект від ГАЕС можна буде виявити лише у складі загальних прибутків, отриманих від функцірнування усієї об’єднаної енергосистеми. У той же час, на будівництво планується витратити близько 1,5 млрд. доларів. При цьому будуть зруйновані чи пошкоджені значні території, знищені унікальні природні ландшафти та ресурси, археологічні цінності, значно знизиться рекреаційна та туристична привабливість регіону. І офіційні і незалежні експерти проекту відзначають надзвичайну складність геологічних умов в районі будівництва, наявність активних зсувних та ерозійних процесів. Як наслідок – небезпеку катастрофічних витоків води з верхнього басейну ГАЕС (бл. 17 млн. куб. м. води, яка у разі руйнування басейну впаде у Канівське водосховище з висоти 180 м і може спричинити катастрофічні руйнування, у тому числі й основної греблі Канівської ГЕС).

Також очікується вторинне радіоактивне забруднення води в Канівському і Кременчуцькому водосховищах внаслідок постійного (двічі на добу) перерозподілу накопичених тут з часів аварії на ЧАЕС радіоактивних намулків, внаслідок функціонування ГАЕС. Особливо небезпечним це виявиться для тих міст, які забезпечуються питною водою безпосередньо з Дніпра (Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя та ін.). Вторинне радіоактивне забруднення, буде мати не лише місцевий негативний вплив, але як мінімум загальнорегіональний. Спостерігатиметься також посилений розмив берегів водосховищ. Очікуване підтоплення грунтів може негативно вплинути на умови життя населення та його доступ до питної води.

„Проект наразі подано на розгляд до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) з метою переконати банк виділити державі кредит у 630 млн. доларів під це сумнівне будівництво. Решту 950 млн. доларів хочуть взяти з державного бюджету, тобто з податків громадян, власне як і гроші на виплату цього кредиту та відсотків по ньому.” – говорить Ірина Головко, координатор Міжнародної мережі нагляду за діяльністю банків у сфері впливу на довкілля „CEE Bankwatch Network”, – „Ніхто навіть не пробував порахувати співвідношення між сумнівними вигодами від проекту та знищенням природних територій, втратою якісної питної води та рекреаційних ресурсів, змінами умов життя людей.”

Найбільший вплив ГАЕС матиме на населення прилеглих до району будівництва сіл (с. Бобриця, Пшеничники, Григорівка), тому впродовж туру екологи найбільше уваги приділили саме спілкуванню з жителями цих населених пунктів. Як виявилось рівень поінформованості населення щодо проекту та його ризиків є низьким, проте навіть уже наявної інформації було достатньо для стурбованості мешканців цим будівництвом. Було встановлено, що представники громадськості не були належним чином інформовані та не приймали участі у громадських слуханнях, що, відповідно до закону, мають бути проведені замовником будівництва. Жодних матеріалів по проекту будівництва не отримали навіть запрошені на слухання голови сільських рад району, що так само є грубим порушенням законодавства. Місцева влада не має жодної офіційної інформації про проект, його вигоди та ризики.

„Усього декілька людей в Україні крадькома, без згоди громадян України, без належного інформування громадськості та влади Черкащини, прийняли безальтернативне і авантюрне рішення про відновлення добудови ГАЕС. Населення і владу області було фактично позбавлено можливості вибору власного шляху подальшого розвитку регіону. Місцева влада і природоохоронні органи лише покладаються на сумнівний висновок Держекоекспертизи, підготовлений з порушенням процедур та таємно від зацікавленої громадськості”, – говорить Сергій Федоринчик, керівник Інформаційного центру Всеукраїнської екологічної асоціації „Зелений Світ”.

За наявного низького рівня обізнаності думки місцевих жителів щодо корисності для них цього будівництва розділилися. Частина населення висловлюється проти будівництва, говорячи про небажання мати зруйновані околиці, розмиті береги та підтоплені грунти. Водночас частина населення сподівається знайти на будівництві роботу, і ці люди переважно не виказали обізнаності та розуміння ризиків пов’язаних із проектом.

Для того щоб надати місцевим жителям більше об’єктивної інформації про проект, який безпосередньо впливатиме на їх здоров’я та умови життя, учасниками туру було підготовлено та розповсюджено кілька сотень інформаційних листівок про ризики проекту Канівської ГАЕС, а також про те, як захищати свої екологічні права. Головам сільських рад, Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища та екологічній інспекції Черкаської області передано пакети документів про ГАЕС, підготовлений громадськими природоохоронними організаціями та незалежними експертами.

Громадські організації та об’єднання, представники яких взяли участь у турі:
– Національний екологічний центр України (НЕЦУ);
– Міжнародна мережа CEE Bankwatch Network;
– Інформаційний центр УЕА “Зелений Світ”;
– Черкаська обласна організація “Зелений Світ”;
– Молодіжне відділення НЕЦУ;
– ДНЕЦ “Романтик”, м. Суми;
– Асоціація “ЕкоСвіт”, м. Черкаси.

Інформаційно-просвітницький тур було організовано в рамках громадянської кампанії проти побудови Канівської ГАЕС, що координується Національним екологічним центром України / CEE Bankwatch Network, за участі Дніпровської басейнової робочої групи Української річкової мережі НУО.

За детальнішою інформацією звертайтесь до Ірини Головко, Національний екологічний центр України.
E-mail: iryna at bankwatch.org
Тел. 8044 494 03 54

Теги Енергетика Канівська ГАЕС Прес-релізи