Високовольтні лінії електропередач
Ось уже два десятиріччя, як Україна намагається вивести рівень розвитку економіки на рівень 1990 року. Одним із шляхів уряд бачить збільшення обсягів виробництва електроенергії та підвищення її експорту до країн-сусідів. Задля цього необхідно збудувати тисячі кілометрів високовольтних ліній електропередачі щоб фізично об’єднати електричну мережу України з європейськими мережами. Про це зазначено в Енергетичній стратегії Україні на період до 2030 року, яка зараз знаходиться у стадії перегляду. І хоча майже всі країни-сусіди України мають такі самі плани, авторів Енергетичної стратегії це не зупиняє. Плани з розбудови енергетичного комплексу потребують значних коштів, і основним джерелом для їх надходження стали міжнародні банки розвитку, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). З 2005 року Україна підписала ряд кредитних угод з ЄБРР та ЄІБ на реалізацію проектів у сфері енергетики та інфраструктури і зокрема на кілька високовольтних ліній електропередачі1. Загальна сума цих угод сягає більше як півмільярда євро. Повітряна лінія 330 кВ Аджалик-Усатове Повітряна лінія 330 кВ Аджалик-Усатове
Протяжність лінії: 124 км Загальна вартість: 25,8 млн. євро Строк реалізації: Кредит ЄБРР підписано в 2005 році, лінію через територію сіл прокладено у 2010 році, соціальні проблеми не вирішено до сьогодні. Проблеми: порушення вимог «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» та «Правил встановлення електроустановок». В 2005 році ЄБРР надав кредит у розмірі 25,8 млн. євро Національній енергетичній компанії «Укренерго» на проект, який має забезпечити «підвищення надійності електропостачання споживачів Одеського регіону та для зменшення залежності від нестабільного енергопостачання з боку Молдови»2. В 2010 році НЕК «Укренерго», всупереч попередньо узгодженому з ЄБРР маршрутом, та незважаючи на відчайдушний опір місцевих мешканців, проклала повітряну лінію напругою 330 кВ через територію сіл Нерубайське та Усатове (Одеської області) без урахування будь-яких санітарних норм, прямо над дахами будинків. Мешканці скаржаться на погане самопочуття, на все частіші випадки онкологічних та серцево-судинних захворювань навіть у молоді і дітей. І хоча місцеві власті і представники «Укренерго» відмовляються визнати факт того, що підвищений рівень електромагнітного випромінювання від ЛЕП негативно впливає на здоров’я людей, результати досліджень, проведених представниками Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, свідчать про інше. Виміри показали, що в житловій забудові, де ЛЕП проходить над будинками та присадибними територіями, рівень електромагнітного поля перевищує гранично допустимий рівень вдвічі. У висновках зазначено, що таке перевищення «в ряді випадків сприяє виникненню раку головного мозку та інших органів і тканин людини, а також лейкемії у дітей». Серед іншого Інститут рекомендував прокласти трасу ЛЕП 330 кВ за межами сіл Усатове та Нерубайське, або у вигляді підземного кабелю. Чи варто казати, що рекомендації спеціалістів Інституту було проігноровано. При цьому не можна сказати, що українській стороні бракувало досвіду у реалізації таких проектів, чи підтримки з боку закордонних партнерів – тільки на технічну допомогу «Укренерго» було виділено більше 200 тис. євро від німецького уряду та від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у вигляді грантів. Після численних скарг і протесті громадян було підписано шестисторонню угоду3 про винесення лінії за межі сіл, але після цього небагато що помінялось в житті нерубайців та усатівців. Строки перенесення зсували кілька разів, загалом майже на два роки. Замість червня 2011 року, зараз називають дату – березень 2013. На винесення за межі села з держбюджету додатково виділено 86 млн грн. Ситуація, що склалась навколо ПЛ «Аджалик-Усатове» не могла пройти повз увагу головного джерела фінансування проекту – ЄБРР. Таке порушення попередніх домовленостей щодо маршруту лінії та повне ігнорування інтересів місцевого населення, є неприйнятними для європейського банку, в мандаті якого прописані такі завдання, як сприяння розвитку та захист довкілля. Тож результатом скандалу в Усатовому та Нерубайському стало відкладення рішення по ще одному проекту лінії електропередачі, який просуває НЕК «Укренерго», а саме по ПЛ 750 кВ «Запоріжжя-Каховка». Доки влада не розпочала конструктивний діалог з населенням і доки не було підписано шестисторонню угоду щодо перенесення ЛЕП, рішення по кредиту було відкладене майже на рік. Читайте також: Мешканці Одещини хворіють від ліній електропередач 2. Оцінка впливів на навколишнє середовище проекту ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик (Одеська область) 3. У червні 2010 року підписано шестисторонню угоду, за участю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НЕК «Укренерго», Одеської обласної державної адміністрації, Біляївської районної державної адміністрації, Усатівської та Нерубайської сільських рад, згідно якої лінію мали винести за межі села вже за рік, тобто до 1.06.2011. Повітряна лінія 330 кВ «Новоодеська-Арциз» Повітряна лінія 330 кВ «Новоодеська-Арциз»
Протяжність лінії: 104 км Загальна вартість: 700 тис євро на розробку документації, точна вартість проекту невідома. Строк реалізації: Фізично роботи не розпочалися до сьогодні. Проблеми: перетин природоохоронних зон У 2009 році НЕК «Укренерго» представила на розгляд ЄБРР ще один проект повітряної лінії електропередачі – 330 кВ «Новоодеська-Арциз». Згідно документації ця лінія має підвищити надійність і якість електропостачання у південно-західному субрегіоні Одеської області. Головною проблемою даного проекту стало те, що чи то через халатність, чи то через бажання скоротити кошторис за будь-яку ціну, лінію ЛЕП було прокладено напряму через природний парк національного значення «Нижньодністровський», а також через водно-болотні угіддя, що знаходяться під захистом Рамсарської конвенції. Відкритий лист від громадськості до Європейського банку реконструкції та розвитку допоміг привернути увагу до цього кричущого порушення національного та міжнародного законодавства. «Укренерго» доведеться розробити прийнятний альтернативний варіант маршруту ЛЕП, та провести адекватну екологічну оцінку. Повітряна лінія 750 кВ «Рівне-Київ» Повітряна лінія 750 кВ «Рівне-Київ»
Протяжність лінії: 353 км (а також заход ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська на підстанцію «Київська» – 135 км) Загальна вартість: до 425 млн. євро Строк реалізації: Визначений термін будівництва 2007-2009 роки, перенесено на 2011 рік. Фізичні роботи не розпочато до сьогодні. Проблеми: Низька якість проектних матеріалів, перетин природоохоронних зон, проблема відведення землі. У 2008 році ЄБРР підписав з НЕК «Укренерго» кредитну угоду на суму 150 млн. євро на реалізацію проекту ПЛ 750 кВ «Рівне-Київ», а Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) додав на цей проект ще 150 млн. євро того ж року. Реалізація проекту будівництва ліній електропередачі мала «забезпечити віддачу повної потужності АЕС західного регіону, об’єднати енергетичну систему України, збільшити пропускну спроможність перетину Захід-Вінниця для підвищення надійності електропостачання споживачам центральних регіонів України»4. Залучення коштів повинно було розпочатись у 2009 році та завершитись у 2012 році. Лінію не побудовано до сьогодні. Що ж стало на заваді? Окрім внутрішньо бюрократичних перепон, причиною є те, що роботи із розроблення документації та проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під будівництво так і не було проведено. Українське законодавство в сфері оформлення права власності на земельні ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування магістральних ліній електропередачі є недосконалим, що або призводить до порушення прав людей, або ж в протилежному випадку, призводить до зриву проектів. Лише через три роки після ратифікації кредитної угоди Кабінет міністрів України погодив «Укренерго» місце розташування проекту, а Рівненська ОДА надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянок під будівництво. Дане розпорядження передбачає відведення 2,5 га земель сільськогосподарського призначення, що є у власності 123 громадян. Чи наступить в цьому випадку НЕК «Укренерго» на ті самі граблі, що і у випадку з Усатовим-Нерубайським покаже лише час. Але вже зараз ясно, що «Укренерго» так само не переймається «дрібничками» на кшталт ландшафтного та ботанічного заказника «Урочище Мутвицьке» на території Макарівського району, через який «Укренерго» намагалась прокласти маршрут повітряної лінії. Лише завдяки втручанню громадськості та місцевих мешканців зараз проводиться перегляд маршруту. Наприкінці 2011 року Державна фінансова інспекція України опублікувала результати державного фінансового аудиту за 2008-2011 роки щодо ефективності використання коштів державного бюджету на елементи енергетичної інфраструктури України, в тому числі на будівництво та реконструкцію ліній електропередачі5. У результатах аудиту зазначено, що станом на 2010 рік проект ПЛ «Рівне-Київ» було профінансовано в обсязі 17,4 млн. грн. (або 1,5 млн. євро), з них левову частку коштів було використано на сплату комісії за відкриття кредиту (15,1 млн. грн.), решта пішла на погашення курсової різниці, та на сплату консультаційних послуг компанії, що розробляла тендерну документацію. Що ж до самого проекту, то безпосередньо на будівництво об’єкту до цього часу кредитні ресурси не використовувались. Але кредит є кредитом, тож хоч і зрушень немає, відсотки по ньому треба виплачувати, тож «Укренерго» вже перерахувала платежів на суму 25,7 млн. грн. за «кошти від тарифу на електроенергію». Що ж стосується грошей ЄІБ, то станом на 2011 рік рахунки для обслуговування позики не відкривалися, вибірки кредитних коштів не проводилися. Однак за рахунок коштів тарифу НЕК «Укренерго» сплачено комісію в розмірі 4,5 млн гривень. Окремо треба відмітити проблеми з документацією, що супроводжують цей проект від самого початку, кошторис одного з елементів проекту (ПС «Київська» із заходами, повітряна лінія 750-330 кВ) виріс майже вдвічі від стадії розробки початкового проекту. Однією з причин стало те, що проектант, ДП «Укренергомережпроект», «забув» включити до переліку кошторисних завдань 14 складових частин об’єкта, що на думку державних аудиторів свідчить про низький рівень-розробки проектно-кошторисної документації та безвідповідальність «Укренергомережпроекта». До речі, саме це державне підприємство розробляло документацію і для ПЛ «Аджалик-Усатове» і для ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська». 4. Оцінка впливів на навколишнє середовище проекту ПЛ 750 кВ «Рівне-Київ» http://www.ebrd.com/pages/project/eia/37598r.pdf 5. «Державний фінансовій аудит ефективності використання коштів державного бюджету передбачених для будівництва енергоблоків електростанцій, теплоелектроцентралей, будівництва та реконструкції ліній електропередачі, створення запасів твердого палива, а також фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року», Київ 2011. Друкований примірник доступний на вимогу. Повітряна лінія 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська» Повітряна лінія 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська»
Протяжність лінії: 190 км Загальна вартість: 449 млн євро. Строк реалізації: Тендер на будівництво мав бути проведений у 2010 році, а на саме будівництво відведено 2,5 років. 2012-2015 рр. Проблеми: перетин заповідних територій, питання відведення землі В 2010 році ЄБРР ухвалив кредит на 175 млн євро на будівництво повітряної лінії 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська», що має забезпечити «викοристання пοвнοї пοтужнοсті ЗΑΕС (6000 ΜΒт) та покращення інтеграції в регіональні, національні та європейські мережі»6. Ця лінія є невід’ємною частиною амбіційного проекту Південного півкільця (див. нижче). Як і в попередніх випадках, слабке місце цієї ЛЕП це питання відведення землі та компенсація за землю. Оскільки ще не вирішено проблеми з першим з низки таких проектів, не варто очікувати, що в цьому випадку все пройде легко. НЕЦУ вже привертав увагу ЄБРР до проблеми неналежного проведення консультацій з громадськістю щодо цього проекту. До того ж проектант, сумнозвісний «Укренергомережпроект», як завжди не переймається питанням перетину заповідних територій, запропонований маршрут лінії електропередачі передбачає перетин ландшафтних заказників «Каїрська Балка» (прирοднο-запοвідна теритοрія місцевοгο значення) та «Урοчища Білοзірське» (прирοднο-запοвідна теритοрія загальнοдержавнοгο значення). Як буде мінімізуватись вплив на дані території, поки що не зазначено. 6 Проект заключного звіту ОВНСС ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська» http://www.ebrd.com/english/pages/project/eia/40147u.pdf Південне напівкільце або Південна транзитна магістраль Південне напівкільце або Південна транзитна магістральПівденна транзитна магістраль – це низка високовольтних ліній електропередач напругою 750 кВ, що об’єднають між собою три атомні електростанції (Хмельницьку, Південноукраїнську та Запорізьку) та Дністровську ГАЕС. У Енергетичній стратегії України на період до 2030 року в галузі електроенергетики зазначено, що побудова такої магістралі дозволить зняти обмеження мережі на видачу потужності АЕС та регулюючих потужностей ГАЕС, і є пріоритетним проектом. Другим пріоритетним проектом у Стратегії зазначено будівництво північної транзитної магістралі: Рівненська АЕС – ПС Київська – ПС Північноукраїнська – ПС Харківська – ПС Донбаська. За попередніми оцінками вартість обох магістралей складе близько 53 млрд. грн. Південне півкільце – це проект 20 річної давнини, «блакитна мрія» енергетиків старої школи, довжиною близько 1000 км, вона стане мостом, який зв’яже найбільші генеруючі потужності, та дозволить під’єднати їх до європейської електричної мережі ENTSO-E і качати електрику на експорт. Такі кошти, скоріш за все, будуть залучені у іноземних інвесторів – ЄБРР та ЄІБ. ЄБРР уже дав зрозуміти, що він зацікавлений в цьому проекті, оголосивши в 2010 році тендер на розробку проектної документації для «Південного півкільця».
Якщо подивитись на карту, то вимальовується більша картина. Окремо усі перераховані високовольтні електропередачі дійсно виконують заявлені офіційно цілі: «стабілізація мережі», «покращення електропостачання регіону», «видача потужностей», але крім цього вони ще й є частинками грандіозного плану з перетворення України на найбільшого експортера електрики до Європи. 7. «Державний фінансовій аудит ефективності використання коштів державного бюджету передбачених для будівництва енергоблоків електростанцій, теплоелектроцентралей, будівництва та реконструкції ліній електропередачі, створення запасів твердого палива, а також фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року», Київ 2011. Друкований примірник доступний на вимогу. В 1990 році Україна виробила 300 ТВт*г електроенергії. Об’єм встановленої потужності для генерації електроенергії залишився відтоді майже таким самим, близько 52 ГВт. З того часу рівень економічного зростання різко знизився, а отже скоротилось і споживання. Зараз Україна виробляє близько 190 ТВт*г, що повністю покриває її внутрішній попит. Потреби в нових потужностях не має і їх будівництво не є економічно доцільним на даному етапі розвитку держави7. Навпаки, є величезне поле діяльності для скорочення споживання шляхом підвищення рівня енергозбереження в усіх сферах економіки. Але Енергетична стратегія України на період до 2030 року не бере до уваги такий варіант розвитку. Автори Стратегії вбачають майбутнє України у ролі найкрупнішого експортера електроенергії в Європі. Для цього в Стратегію закладено нарощування встановленої потужності більше ніж на 30 відсотків, до 70 ГВт, а також розбудову мережі магістральних ліній електропередачі для видачі цих потужностей. Майже всі країни-сусіди України мають такі самі плани з експорту електроенергії, при чому вони беруть курс на скорочення внутрішнього попиту та підвищення енергозбереження. Цифри реального експорту України невпинно знижуються з 2007 року, з того моменту експорт скоротився втричі, до 4 ТВт*г. За рахунок чого буде нарощуватись експорт? Зокрема планується подовжити роботу старих реакторів, адже з багато з енергоблоків, мали б закінчити свій термін роботи ще до того, як до них буде підведено нові високовольтні ЛЕП. До речі, гроші на подовження також планується взяти в ЄБРР. Крім того Україна планує різко збільшити кількість електрики, що виробляється, шляхом генерації на вугільних станціях. Що це означає для України? Перш за все, це означає підвищення ризику нових ядерних катастроф, оскільки для нарощування виробництва для експорту планується подовжити строк роботи старих атомних реакторів, побудованих ще за часів Радянського Союзу. Треба брати до уваги, що деякі з елементів АЕС можна оновити та підвищити безпеку, але наприклад, у випадку зі зварювальними швами на кришках реакторів, або бетонним фундаментами це просто фізично неможливо. Крім того, ще більше загостриться проблема поводження та зберігання відпрацьованого ядерного палива, оскільки на даний момент в світі не існує ніякого прийнятного рішення цієї проблеми. По друге, це означає підвищений ризик аварій на шахтах, оскільки другим джерелом для вироблення електроенергії на експорт стануть вугільні електростанції. Крім аварій, збільшення видобутку вугілля призведе до підвищення забрудненості регіону: викидів оксидів сірки, азоту та парникових газів. Що безпосередньо вплине на здоров’я населення. По третє, усі проекти енергетичної інфраструктури потребують величезних коштів, що зазвичай залучаються під державні гарантії в іноземних банках. Подібні інвестиції зазвичай закладаються в тариф на електроенергію, що означає, чим більше проектів будується за кредитні кошти, тим вищу ціну за електроенергію платять споживачі. Якщо ж проект себе не окупить, держава покриє усі видатки, що в свою чергу означає додаткове навантаження на пересічних платників податків. 1. 25,8 млн. євро на Аджалик-Усатове, 150 млн. євро на Рівне-Київ (+150 млн. євро від ЄІБ), 175 млн. євро на Запоріжжя-Каховка (+150 млн. євро від ЄІБ) |
||
Прес-релізиЕкологи закликають ЄБРР не полишати поза увагою Усатове [15.05.2012]15 травня 2012, Київ. – Національний екологічний центр України звернувся з листом до Президента Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Томаса Мірова зі закликом не вважати високовольтну лінію електропередачі «Аджалик-Усатове», закінченою, та не випускати з-під контролю процес її винесення з території сіл Усатове та Нерубайське. Причиною такого листа стало рішення Кабінету Міністрів України, який схвалив остаточний звіт за результатами реалізації спільного з ЄБРР проекту «Будівництво високовольтної повітряної лінії в Одеській області – будівництво лінії електропередачі 330 кВ Аджалик – Усатове» [1]. Рішення було прийняте 3 травня 2012 року на засіданні уряду, незважаючи на те, що під час реалізації проекту було грубо порушено санітарні норми будівництва, а Рахункова палата України виявила численні порушення при його реалізації, у тому числі неефективне використання кредитних ресурсів та затягування строків будівництва. Нагадаємо, у 2010 році НЕК «Укренерго», всупереч попередньо узгодженому з ЄБРР маршрутом, та незважаючи на відчайдушний опір місцевих мешканців, проклала повітряну лінію напругою 330 кВ через територію сіл Нерубайське та Усатове, без урахування будь-яких санітарних норм [2], прямо над дахами будинків. Після затятої боротьби місцевих мешканців та втручання ЄБРР, у 2010 році було підписано шестисторонню угоду про винесення лінії за межі села [3], строки перенесення зсували кілька разів, загалом майже на два роки. За повідомленням Рахункової палати, перенесення лінії обійдеться державі у 60 мільйонів гривень, що їх виплатять споживачі після того, як буде підвищено тарифи на електроенергію. Цих додаткових витрат можна було б уникнути, якщо б лінію електропередачі проклали по узгодженому маршруту. Зі слів віце-губернатора Одеської області Петра Хлицова, 17 травня має розпочатись підготовка до виносу ЛЕП за межі населених пунктів.
[1] http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245182263&cat_id=244274160 [2] Дослідження, проведені представниками Інституту ім. О.М. Марзеєва, показали, що в житловій забудові на території сіл Усатове та Нерубайське (Одеська область), де лінія електропередачі проходить над будинками та присадибними територіями, рівень електромагнітного поля перевищує гранично допустимий рівень удвічі. У висновках зазначено, що таке перевищення «у ряді випадків сприяє виникненню раку головного мозку та інших органів і тканин людини, а також лейкемії у дітей». [3] У червні 2010 року підписано шестисторонню угоду, за участю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НЕК «Укренерго», Одеської обласної державної адміністрації, Біляївської районної державної адміністрації, Усатівської та Нерубайської сільських рад, згідно з якою лінію мали винести за межі села вже за рік, тобто до 1.06.2011. За додатковою інформацією звертайтеся: Олена Міскун, Листи та зверненняЛист до Президента ЄБРР щодо необхідності продовження нагляду за процесом винесення ЛЕП Аджалик-Усатове за межі сіл Нерубайське та Усатове [15.05.2012]Лист від Національного екологічного центру України до Президента Європейського банку реконструкції та розвитку, Томаса Міроу, щодо необхідності продовження нагляду за процесом винесення ЛЕП Аджалик-Усатове за межі сіл Нерубайське та Усатове. 15 травня 2012 року. |
||
Пошук
Loading
|
||