Високовольтні лінії електропередач

Ось уже два десятиріччя, як Україна намагається вивести рівень розвитку економіки на рівень 1990 року. Одним із шляхів уряд бачить збільшення обсягів виробництва електроенергії та підвищення її експорту до країн-сусідів. Задля цього необхідно збудувати тисячі кілометрів високовольтних ліній електропередачі щоб фізично об’єднати електричну мережу України з європейськими мережами. Про це зазначено в Енергетичній стратегії Україні на період до 2030 року, яка зараз знаходиться у стадії перегляду. І хоча майже всі країни-сусіди України мають такі самі плани, авторів Енергетичної стратегії це не зупиняє.

Плани з розбудови енергетичного комплексу потребують значних коштів, і основним джерелом для їх надходження стали міжнародні банки розвитку, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).

З 2005 року Україна підписала ряд кредитних угод з ЄБРР та ЄІБ на реалізацію проектів у сфері енергетики та інфраструктури і зокрема на кілька високовольтних ліній електропередачі1. Загальна сума цих угод сягає більше як півмільярда євро.

[spoiler show=”Повітряна лінія 330 кВ Аджалик-Усатове”]

Повітряна лінія 330 кВ Аджалик-Усатове

Протяжність лінії: 124 км

Загальна вартість: 25,8 млн. євро

Строк реалізації: Кредит ЄБРР підписано в 2005 році, лінію через територію сіл прокладено у 2010 році, винесено на межі сіл Нерубайське і Усатове в вересні 2013 року.

Проблеми: порушення вимог «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» та «Правил встановлення електроустановок».

В 2005 році ЄБРР надав кредит у розмірі 25,8 млн. євро Національній енергетичній компанії «Укренерго» на проект, який має забезпечити «підвищення надійності електропостачання споживачів Одеського регіону та для зменшення залежності від нестабільного енергопостачання з боку Молдови»2. В 2010 році НЕК «Укренерго», всупереч попередньо узгодженому з ЄБРР маршрутом, та незважаючи на відчайдушний опір місцевих мешканців, проклала повітряну лінію напругою 330 кВ через територію сіл Нерубайське та Усатове (Одеської області) без урахування будь-яких санітарних норм, прямо над дахами будинків. Мешканці скаржаться на погане самопочуття, на все частіші випадки онкологічних та серцево-судинних захворювань навіть у молоді і дітей.

І хоча місцеві власті і представники «Укренерго» відмовлялися визнати факт того, що підвищений рівень електромагнітного випромінювання від ЛЕП негативно впливає на здоров’я людей, результати досліджень, проведених представниками Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, свідчать про інше. Виміри показали, що в житловій забудові, де ЛЕП проходила над будинками та присадибними територіями, рівень електромагнітного поля перевищував гранично допустимий рівень вдвічі. У висновках зазначено, що таке перевищення «в ряді випадків сприяє виникненню раку головного мозку та інших органів і тканин людини, а також лейкемії у дітей». Серед іншого Інститут рекомендував прокласти трасу ЛЕП 330 кВ за межами сіл Усатове та Нерубайське, або у вигляді підземного кабелю. Чи варто казати, що рекомендації спеціалістів Інституту було проігноровано.

При цьому не можна сказати, що українській стороні бракувало досвіду у реалізації таких проектів, чи підтримки з боку закордонних партнерів – тільки на технічну допомогу «Укренерго» було виділено більше 200 тис. євро від німецького уряду та від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у вигляді грантів.

Після численних скарг і протесті громадян було підписано шестисторонню угоду3 про винесення лінії за межі сіл.

Ситуація, що склалась навколо ПЛ «Аджалик-Усатове» не могла пройти повз увагу головного джерела фінансування проекту – ЄБРР. Таке порушення попередніх домовленостей щодо маршруту лінії та повне ігнорування інтересів місцевого населення, є неприйнятними для європейського банку, в мандаті якого прописані такі завдання, як сприяння розвитку та захист довкілля. Тож результатом скандалу в Усатовому та Нерубайському стало відкладення рішення по ще одному проекту лінії електропередачі, який просуває НЕК «Укренерго», а саме по ПЛ 750 кВ «Запоріжжя-Каховка». Доки влада не розпочала конструктивний діалог з населенням і доки не було підписано шестисторонню угоду щодо перенесення ЛЕП, рішення по кредиту було відкладене майже на рік.

Строки перенесення зсували кілька разів, загалом на два з половиною роки. У 2013 році ситуація зрушила з мертвої точки, було нарешті добудовано обхідну лінію за межами сіл, і відключено ЛЕП, що висіла ці чотири роки над головами людей.

Для того, щоб винести ЛЕП з села Укренерго витратив додаткові кошти з бюджету України: на техніко-економічний розрахунок винесення дволанцюгової ділянки  ПЛ 330 кВ Аджалик-Усатове/МолдДРЕС-Усатове за межі населених пунктів було витрачено 99 593,0 тис. грн., а на оплату послуг підрядної копанії «Союз» було виділено ще 95 665,8 тис. грн.

Читайте також:

Мешканці Одещини хворіють від ліній електропередач

НЕЦУ вітає мешканців села Усатове з перемогою над ЛЕП

2. Оцінка впливів на навколишнє середовище проекту ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик (Одеська область)
http://www.ebrd.com/english/pages/project/eia/33896u.pdf

3. У червні 2010 року підписано шестисторонню угоду, за участю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НЕК «Укренерго», Одеської обласної державної адміністрації, Біляївської районної державної адміністрації, Усатівської та Нерубайської сільських рад, згідно якої лінію мали винести за межі села вже за рік, тобто до 1.06.2011.[/spoiler]

[spoiler show=”Повітряна лінія 330 кВ «Новоодеська-Арциз»”]

Повітряна лінія 330 кВ «Новоодеська-Арциз»

Протяжність лінії: 104 км

Загальна вартість: 700 тис євро на розробку документації, точна вартість проекту невідома.

Строк реалізації: Фізично роботи не розпочалися до сьогодні.

Проблеми: перетин природоохоронних зон

У 2009 році НЕК «Укренерго» представила на розгляд ЄБРР ще один проект повітряної лінії електропередачі – 330 кВ «Новоодеська-Арциз». Згідно документації ця лінія має підвищити надійність і якість електропостачання у південно-західному субрегіоні Одеської області. Головною проблемою даного проекту стало те, що чи то через халатність, чи то через бажання скоротити кошторис за будь-яку ціну, лінію ЛЕП було прокладено напряму через природний парк національного значення «Нижньодністровський», а також через водно-болотні угіддя, що знаходяться під захистом Рамсарської конвенції.

Відкритий лист від громадськості до Європейського банку реконструкції та розвитку допоміг привернути увагу до цього кричущого порушення національного та міжнародного законодавства. «Укренерго» мав розробити альтернативний варіант маршруту ЛЕП, та провести адекватну екологічну оцінку.[/spoiler]

На жаль, Укренерго зробила неправильні висновки з цих подій, замість того, щоб запропонувати прийнятний альтернативний варіант, компанія зосередилась на роботі з органами місцевого самоврядування. У лютому 2013 року Одеська обласна рада оголосила рішення про зміну складу території заповідного урочища «Дністровські плавні» – центральній зоні Нижньодністровського національного парку. Згідно рішення зі складу урочища було виведено цілу низку особливо цінних земель, в тому числі заплавні луки.

Крім того, вилучені ділянки дуже вдало утворили «коридор» вздовж автодороги Одеса-Рені, в який ідеально вписалась високовольтна ЛЕП Новоодеська-Арциз. Громадські організації України знову звернулись до ЄБРР та до прем’єр-міністра України, з проханням не допустити того, щоб компанія Укренерго побудувала ЛЕП через цінну і дуже вразливу зону, яка знаходиться під захистом Рамсарської конвенції та національного законодавства України. На це банк відповів, що тримає питання пов’язане з ЛЕП на контролі і буде вимагати від Укренерго дотримання, як національного так міжнародного природоохоронного законодавства.

На даний момент є версія про те, що Укренерго планує прокладати ЛЕП у вигляді кабелю вздовж дороги Одеса-Рені.

Читайте також: Звернення громадськості до ЄБРР та прем’єр-міністра України щодо зміни меж заповідного урочища “Дністровські плавні” та їх відповіді.

Негативні наслідки прокладання ЛЕП 330 кВ «Новоодеська-Арциз» через заповідні території дельти Дністра

[spoiler show=”Повітряна лінія 750 кВ «Рівне-Київ»”]

Повітряна лінія 750 кВ «Рівне-Київ»

Протяжність лінії: 353 км (а також заход ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська на підстанцію «Київська» – 135 км)

Загальна вартість: до 425 млн. євро

Строк реалізації: Визначений термін будівництва 2007-2009 роки. Фізичні роботи (вирубка лісів під ЛЕП) розпочались у 2013 році.

Проблеми: Низька якість проектних матеріалів, перетин природоохоронних зон, проблема відведення землі.

У 2008 році ЄБРР підписав з НЕК «Укренерго» кредитну угоду на суму 150 млн. євро на реалізацію проекту ПЛ 750 кВ «Рівне-Київ», а Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) додав на цей проект ще 150 млн. євро того ж року. Реалізація проекту будівництва ліній електропередачі мала «забезпечити віддачу повної потужності АЕС західного регіону, об’єднати енергетичну систему України, збільшити пропускну спроможність перетину Захід-Вінниця для підвищення надійності електропостачання споживачам центральних регіонів України»4.

Залучення коштів повинно було розпочатись у 2009 році та завершитись у 2012 році. Роботи фактично почались лише у 2013 році. Що ж стало на заваді? Окрім внутрішньо бюрократичних перепон, причиною є те, що роботи із розроблення документації та проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під будівництво було проведено із значними затримками. Українське законодавство в сфері оформлення права власності на земельні ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування магістральних ліній електропередачі є недосконалим, що або призводить до порушення прав людей, або ж в протилежному випадку, призводить до зриву проектів.

Лише через три роки після ратифікації кредитної угоди Кабінет міністрів України погодив «Укренерго» місце розташування проекту, а Рівненська ОДА надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянок під будівництво. Дане розпорядження передбачає відведення 2,5 га земель сільськогосподарського призначення, що є у власності 123 громадян.

Чи наступить в цьому випадку НЕК «Укренерго» на ті самі граблі, що і у випадку з Усатовим-Нерубайським покаже лише час. Але вже зараз ясно, що «Укренерго» так само не переймається «дрібничками» на кшталт ландшафтного та ботанічного заказника «Урочище Мутвицьке» на території Макарівського району, через який «Укренерго» намагалась прокласти маршрут повітряної лінії. Лише завдяки втручанню громадськості та місцевих мешканців маршрут було переглянуто.

Станом на 2013 рік вздовж маршруту ЛЕП ведуться вирубки дерев під смугу відведення. Оскільки маршрут прокладали, максимально оминаючи приватні земельні ділянки, то досить протяжні відрізки ЛЕП будуть проходити по лісових масивах. І хоч в ОВНС зазначено, що «полоса відводу траси не проходить через старі або екологічно чутливі лісові райони», під смугу відводу було зокрема частково вирубано територію заказника «Тересини» в Олевському лісгоспі в Житомирській області. В самому тексті ОВНС зазначено, що ЛЕП тим чи іншим способом вплине на такі об’єкти природно-заповідного фонду: У Сарненському районі заказники: Костянтинівській( 0.8 га), Вовча гора, У Олевському районі – заказник Телячій мох1 та 2 (553 та 915 га), Рокитнівському районі заказники: Діброва– печка брод (16 га), Ствига (3.1 га), Печорки (7.2 гa), У Ємільчинському районі заказники: Юзиховка (439 гa) і Токов мох (454 гa).

Наприкінці 2011 року Державна фінансова інспекція України опублікувала результати державного фінансового аудиту за 2008-2011 роки щодо ефективності використання коштів державного бюджету на елементи енергетичної інфраструктури України, в тому числі на будівництво та реконструкцію ліній електропередачі5.

У результатах аудиту зазначено, що станом на 2010 рік проект ПЛ «Рівне-Київ» було профінансовано в обсязі 17,4 млн. грн. (або 1,5 млн. євро), з них левову частку коштів було використано на сплату комісії за відкриття кредиту (15,1 млн. грн.), решта пішла на погашення курсової різниці, та на сплату консультаційних послуг компанії, що розробляла тендерну документацію. Що ж до самого проекту, то безпосередньо на будівництво об’єкту до цього часу кредитні ресурси не використовувались. Але кредит є кредитом, тож хоч і зрушень немає, відсотки по ньому треба виплачувати, тож «Укренерго» вже перерахувала платежів на суму 25,7 млн. грн. за «кошти від тарифу на електроенергію».

Що ж стосується грошей ЄІБ, то станом на 2011 рік рахунки для обслуговування позики не відкривалися, вибірки кредитних коштів не проводилися. Однак за рахунок коштів тарифу НЕК «Укренерго» сплачено комісію в розмірі 4,5 млн гривень.

Окремо треба відмітити проблеми з документацією, що супроводжують цей проект від самого початку, кошторис одного з елементів проекту (ПС «Київська» із заходами, повітряна лінія 750-330 кВ) виріс майже вдвічі від стадії розробки початкового проекту. Однією з причин стало те, що проектант, ДП «Укренергомережпроект», «забув» включити до переліку кошторисних завдань 14 складових частин об’єкта, що на думку державних аудиторів свідчить про низький рівень-розробки проектно-кошторисної документації та безвідповідальність «Укренергомережпроекта». До речі, саме це державне підприємство розробляло документацію і для ПЛ «Аджалик-Усатове» і для ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська».

Протягом 2011-2013 років НЕЦУ подав скарги на проект ЛЕП Київ-Рівне послідовно в ЄБРР, ЄІБ та до Європейського Омбудсмана. Основною претензією до ЄБРР було то, що банк поорушив власну Екологічну та соціальну політику і затвердив проект, при тому, що на момент затвердження проекту Укренерго не підготував ОВНС на частину проекту, а саме на заходи 330 кВ (частини C i D), а це значить що по ним не було проведено громадських слухань і не враховано можливі соціальні і екологічні ризики. В скарзі до ЄІБ НЕЦУ зазнчив, що банк нехтує положеннями Оргуської конвенції і не намагається активно розповсюджувати екологічну інформацію про проект. На жаль, скарги в обидва банки не було задовільнено, банки відмовились, визнавати свої прорахунки. Як реакція на негативну відповідь від ЄІБ, НЕЦУ подав наступну скаргу Європейському Омбудсману, як вищій інстанції, на ту саму тему (відповідь очікується в кінці жовтня 2013 року).

Менше з тим в липні 2013 році НЕК Укренерго провів громадські слухання щодо підготованої оцінки впливу на навколишнє та соціальне середовище за об’єктом «Встановлення другого автотрансформатора 750 кВ на ПС 750 кВ «Київська» зі спорудженням заходів ПЛ 330 кВ» – Частина C i D проекту «Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська». Заходи ЛЕП 330 кВ мають пройти територією Макарівського, Бородянського та Вишгородського районів. Розробники ОВСН зазначили, що питання відведення землі було пріоритетним при прокладанні маршруту, вони всіляко намагались уникнути прокладання маршруту по землям у приватній власності. Очікується, що через це маршрути заходів завдадуть значного впливу на ПЗФ Київської області.

4. Оцінка впливів на навколишнє середовище проекту ПЛ 750 кВ «Рівне-Київ» http://www.ebrd.com/pages/project/eia/37598r.pdf

5. «Державний фінансовій аудит ефективності використання коштів державного бюджету передбачених для будівництва енергоблоків електростанцій, теплоелектроцентралей, будівництва та реконструкції ліній електропередачі, створення запасів твердого палива, а також фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року», Київ 2011. Друкований примірник доступний на вимогу.[/spoiler]

[spoiler show=”Повітряна лінія 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська»”]

Повітряна лінія 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська»

Протяжність лінії: 190 км

Загальна вартість: 449 млн євро.

Строк реалізації: Тендер на будівництво мав бути проведений у 2010 році. Фізичні роботи розпочались у 2013 році (демонтаж старих опор).

Проблеми: перетин заповідних територій, питання відведення землі

В 2010 році ЄБРР ухвалив кредит на 175 млн євро на будівництво повітряної лінії 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська», що має забезпечити «викοристання пοвнοї пοтужнοсті ЗΑΕС (6000 ΜΒт) та покращення інтеграції в регіональні, національні та європейські мережі»6. Ця лінія є невід’ємною частиною амбіційного проекту Південного півкільця (див. нижче).

Як і в попередніх випадках, слабке місце цієї ЛЕП це питання відведення землі та компенсація за землю. Оскільки ще не вирішено проблеми з першим з низки таких проектів, не варто очікувати, що в цьому випадку все пройде легко. НЕЦУ вже привертав увагу ЄБРР до проблеми неналежного проведення консультацій з громадськістю щодо цього проекту.

До того ж проектант, сумнозвісний «Укренергомережпроект», як завжди не переймається питанням перетину заповідних територій, запропонований маршрут лінії електропередачі передбачає перетин ландшафтних заказників «Каїрська Балка» (прирοднο-запοвідна теритοрія місцевοгο значення) та «Урοчища Білοзірське» (прирοднο-запοвідна теритοрія загальнοдержавнοгο значення).

Навесні 2013 року група представників громадських організацій України і Єропи (НЕЦУ, Українське товариство охорони птахів, Бенквоч) здійснили ознайомчу поїздку вздовж запланованого маршруту ЛЕП, щоб оцінити стан біорізноманіття водно-болотних угідь, які має перетнути ЛЕП, а також і з’ясувати, яким чином ведеться робота з місцевими громадами, чи були вони належним чином поінформовані, отримали компенсацію, і т.п. Не менш важливим завданням, було інформувати громади про роль лінії електропередачі в більш широкому контексті (розширення експорту електроенергії) та про те, як місцеві мешканці можуть налагоджувати діалог з власне Укренерго. Викликає занепокоєння той факт, що «Укренерго» так і вжило будь-яких заходів для мінімізації впливу на природні заповідні території. Так, «Каїрську балку» уже перетинає ЛЕП 110 кВ, але замість того, щоб вписати додаткову 750 кВ ЛЕП в той самий коридор, її ще раз перетинають в іншому місці, ще більше фрагментуючи природний ландшафт. Інший приклад, перетин Дніпра заходом 330 кВ, вибрано місце, найвразливіше з точки зору міграційних шляхів птахів, хоча можна було б розташувати перехід через річку вище за течією (через Каховську дамбу), і уникнути цього. Що стосується земельних питань, то хоча роботи по демонтажу старих опор і розпочалися, але далеко не у всіх випадках «Укренерго» уклало угоди сервітутів з власниками земельних ділянок. Це призводить до того, що якщо в результаті робіт їх власності завдано шкоди, відсутній документ, на підставі якого вони могли б вимагати компенсацію. Дивіться підсумковий звіт про результати поїздки:

Звіт щодо оцінки впливу будівництва повітряної лінії 750 КВ Запорізька АЕС – Каховська з ПС 750 Кв «Каховська» та заходів 330 кВ на природні екосистеми та біологічне різноманіття південної України

6 Проект заключного звіту ОВНСС ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська» http://www.ebrd.com/english/pages/project/eia/40147u.pdf[/spoiler]

[spoiler show=”Південне напівкільце або Південна транзитна магістраль”]

Південне напівкільце або Південна транзитна магістраль

Південна транзитна магістраль – це низка високовольтних ліній електропередач напругою 750 кВ, що об’єднають між собою три атомні електростанції (Хмельницьку, Південноукраїнську та Запорізьку) та Дністровську ГАЕС. У Енергетичній стратегії України на період до 2030 року в галузі електроенергетики зазначено, що побудова такої магістралі дозволить зняти обмеження мережі на видачу потужності АЕС та регулюючих потужностей ГАЕС, і є пріоритетним проектом.

Другим пріоритетним проектом у Стратегії зазначено будівництво північної транзитної магістралі: Рівненська АЕС – ПС Київська – ПС Північноукраїнська – ПС Харківська – ПС Донбаська. За попередніми оцінками вартість обох магістралей складе близько 53 млрд. грн.

Південне півкільце – це проект 20 річної давнини, «блакитна мрія» енергетиків старої школи, довжиною близько 1000 км, вона стане мостом, який зв’яже найбільші генеруючі потужності, та дозволить під’єднати їх до європейської електричної мережі ENTSO-E і качати електрику на експорт.

Такі кошти, скоріш за все, будуть залучені у іноземних інвесторів – ЄБРР та ЄІБ. ЄБРР уже дав зрозуміти, що він зацікавлений в цьому проекті, оголосивши в 2010 році тендер на розробку проектної документації для «Південного півкільця».

Якщо подивитись на карту, то вимальовується більша картина. Окремо усі перераховані високовольтні електропередачі дійсно виконують заявлені офіційно цілі: «стабілізація мережі», «покращення електропостачання регіону», «видача потужностей», але крім цього вони ще й є частинками грандіозного плану з перетворення України на найбільшого експортера електрики до Європи.

7. «Державний фінансовій аудит ефективності використання коштів державного бюджету передбачених для будівництва енергоблоків електростанцій, теплоелектроцентралей, будівництва та реконструкції ліній електропередачі, створення запасів твердого палива, а також фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року», Київ 2011. Друкований примірник доступний на вимогу.[/spoiler]


В 1990 році Україна виробила 300 ТВт*г електроенергії. Об’єм встановленої потужності для генерації електроенергії залишився відтоді майже таким самим, близько 52 ГВт. З того часу рівень економічного зростання різко знизився, а отже скоротилось і споживання. Зараз Україна виробляє близько 190 ТВт*г, що повністю покриває її внутрішній попит. Потреби в нових потужностях не має і їх будівництво не є економічно доцільним на даному етапі розвитку держави7. Навпаки, є величезне поле діяльності для скорочення споживання шляхом підвищення рівня енергозбереження в усіх сферах економіки.

Але Енергетична стратегія України на період до 2030 року не бере до уваги такий варіант розвитку. Автори Стратегії вбачають майбутнє України у ролі найкрупнішого експортера електроенергії в Європі. Для цього в Стратегію закладено нарощування встановленої потужності більше ніж на 30 відсотків, до 70 ГВт, а також розбудову мережі магістральних ліній електропередачі для видачі цих потужностей. Майже всі країни-сусіди України мають такі самі плани з експорту електроенергії, при чому вони беруть курс на скорочення внутрішнього попиту та підвищення енергозбереження. Цифри реального експорту України невпинно знижуються з 2007 року, з того моменту експорт скоротився втричі, до 4 ТВт*г.

За рахунок чого буде нарощуватись експорт?

Зокрема планується подовжити роботу старих реакторів, адже з багато з енергоблоків, мали б закінчити свій термін роботи ще до того, як до них буде підведено нові високовольтні ЛЕП. До речі, гроші на подовження також планується взяти в ЄБРР. Крім того Україна планує різко збільшити кількість електрики, що виробляється, шляхом генерації на вугільних станціях.

Що це означає для України?

Перш за все, це означає підвищення ризику нових ядерних катастроф, оскільки для нарощування виробництва для експорту планується подовжити строк роботи старих атомних реакторів, побудованих ще за часів Радянського Союзу. Треба брати до уваги, що деякі з елементів АЕС можна оновити та підвищити безпеку, але наприклад, у випадку зі зварювальними швами на кришках реакторів, або бетонним фундаментами це просто фізично неможливо. Крім того, ще більше загостриться проблема поводження та зберігання відпрацьованого ядерного палива, оскільки на даний момент в світі не існує ніякого прийнятного рішення цієї проблеми.

По друге, це означає підвищений ризик аварій на шахтах, оскільки другим джерелом для вироблення електроенергії на експорт стануть вугільні електростанції. Крім аварій, збільшення видобутку вугілля призведе до підвищення забрудненості регіону: викидів оксидів сірки, азоту та парникових газів. Що безпосередньо вплине на здоров’я населення.

По третє, усі проекти енергетичної інфраструктури потребують величезних коштів, що зазвичай залучаються під державні гарантії в іноземних банках. Подібні інвестиції зазвичай закладаються в тариф на електроенергію, що означає, чим більше проектів будується за кредитні кошти, тим вищу ціну за електроенергію платять споживачі. Якщо ж проект себе не окупить, держава покриє усі видатки, що в свою чергу означає додаткове навантаження на пересічних платників податків.

1. 25,8 млн. євро на Аджалик-Усатове, 150 млн. євро на Рівне-Київ (+150 млн. євро від ЄІБ), 175 млн. євро на Запоріжжя-Каховка (+150 млн. євро від ЄІБ)

Матеріали:

Знеструмлення Криму не загрожує безпеці на Запорізькій АЕС, – коментар НЕЦУ

Укренерго перебільшує наслідки пошкодження ліній елекропередач, що постачають електроенергію до Криму. Робота Запорізької АЕС не постраждає від знеструмлення, енергозабезпеченню Миколаївської...

Читати

Негативні наслідки прокладання ЛЕП 330 кВ «Новоодеська-Арциз» через заповідні території дельти Дністра

Національна енергетична компанія «Укренерго» планує побудувати високовольтну лінію електропередачі між підстанцією Новоодеська неподалік міста Одеса та підстанцією Арциз в бессарабській...

Читати

Звіт щодо оцінки впливу будівництва повітряної лінії 750 КВ Запорізька АЕС – Каховська з ПС 750 Кв «Каховська» та заходів 330 кВ на природні екосистеми та біологічне різноманіття південної України

Проект будівництва повітряної лінії 750 КВ Запорізька АЕС – Каховська з ПС 750 Кв «Каховська» та заходів 330 кВ передбачає...

Читати

Звернення громадськості до ЄБРР та прем’єр-міністра України щодо зміни меж заповідного урочища “Дністровські плавні”

У лютому 2013 року Одеська обласна рада оголосила рішення про зміну складу території заповідного урочища «Дністровські плавні» - центральній зоні...

Читати

Лист до Президента ЄБРР щодо необхідності продовження нагляду за процесом винесення ЛЕП Аджалик-Усатове за межі сіл Нерубайське та Усатове

Лист від Національного екологічного центру України до Президента Європейського банку реконструкції та розвитку, Томаса Міроу, щодо необхідності продовження нагляду за...

Читати

Запит НЕЦУ до Інституту гігієни ім. О. М. Марзеєва НАМН України щодо замірів рівня електромагнітного випромінювання від ПЛ 330 кВ Аджалик-Усатове

Запит НЕЦУ до Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва НАМН України щодо замірів рівня електромагнітного випромінювання від...

Читати

Недотримання проекту будівництва ліній електропередач викликало зіткнення між міліцією та місцевими жителями

Будівництво високовольтної лінії електропередач Аджалик – Усатове в Одеській області, яке фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), призвело до...

Читати

Лист до Президента ЄБРР стосовно ситуації, що виникла навколо будівництва ЛЕП “Аджалик – Усатове”

Лист до Президента Європейського банку реконструкції та розвитку стосовно конфліктної ситуації, що виникла навколо будівництва ЛЕП "Аджалик - Усатове" через...

Читати

Звернення громадськості до ЄБРР з приводу повітряної лінії 330 кВ «Новоодеська-Арциз»

Відкритий лист від громадських екологічних організацій до ЄБРР та ERM Iberia щодо планів НЕК  «Укренерго» щодо будівництва високовольтної лінії  електропередач  (ЛЕП)  «ПЛ  330  кВ Новоодеська-Арциз» через територією  водно-болотних  угідь  дельти Дністра....

Читати