В Перу стартував кліматичний Саміт ООН

climate_summit_lima_2014_2

Завдання № 1 – проект нової кліматичної угоди

Сьогодні, 1 грудня, в столиці Перу в місті Ліма розпочалися вже двадцяті за рахунком кліматичні переговори. Перед країнами-учасницями стоїть непросте завдання – підготувати текст нової угоди, що замінить Кіотський протокол після 2020 року. Саміт ООН в Лімі – це єдина можливість попрацювати над угодою, щоб вже наступного року в Парижі вона була підписана.

«Зараз, як ніколи світ потребує всеохоплюючої та амбітної кліматичної угоди, бо клімат змінюється швидко. Але для того, щоб запобігти руйнівним наслідкам, перед країнами стоїть чітка та зрозуміла ціль – до середини століття відмовитися від викопного палива, натомість забезпечувати свої потреби за допомогою відновлювальних джерел енергії» – зазначає експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Марія Сторчило.

Разом з текстом угоди країни-учасниці мають підготувати свої національні зобов’язання по боротьбі зі змінами клімату та адаптації до цих змін. Озвучити їх вже можна буде на цьогорічній зустрічі в Лімі, або ж подати їх до Секретаріату Конвенції ООН не пізніше березня 2015 року. Цього разу національні зобов’язання можуть не обмежуватись лише метою скороченню викидів, а включати в себе також цілі з енергоефективності, відновлювальним джерелам енергії, адаптації, фінансовій допомозі найменш розвинутим країнам або розвитку технологій.

«Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії – це саме той напрям, в якому рухається Україна на шляху до енергонезалежності. Від нас ніхто не буде вимагати нереалістичних зобов’язань, але вони мають бути адекватними. Зараз у нас в країні активно проводять реформу енергетичного сектору, тому плани по підвищенню енергоефективності та альтернативним джерелам енергії можуть вже бути оголошені на Саміті в Лімі», – говорить експерт з питань енергетики та клімату Національного екологічного центру України Олексій Пасюк.

Не менш важливим переговорним напрямком для країн є запуск в дію Другого періоду Кіотського протоколу, який діятиме до 2020 року. Однак, для того, щоб Другий період став дієвим, країни мають узгодити правила його реалізації та розпочати процес ратифікації на національному рівні.

«Хочеться сподіватися, що правила от-от будуть погоджені країнами. Звісно, якщо Україна не буде блокувати процес своєю категоричною позицією повернути квоти в Кіотський протокол. Бо відстоювати повернення квот з тим, аби їх потім продавати – безглуздо, тому що, по-перше, на ці квоти немає покупців, а по-друге, ЄС планує виконувати свої зобов’язання політикою скорочення викидів у себе в країнах, а не за рахунок купівлі дозволів на викиди в інших країн», – наголошує на важливості цьогорічних переговорів Марія Сторчило.

Нагадаємо, що кожного року 195 країн світу збираються на кліматичний Саміт ООН для того, щоб обговорити спільні зусилля, яким чином можна утримати глобальну температуру від підвищення в межах 2⁰С. Однак, руйнівні наслідки зміни клімату, які ми бачимо вже сьогодні, говорять про те, що існуючих зобов’язань країн по скороченню викидів недостатньо. Тому в Перу має бути створена нова всеохоплююча амбіційна угода, яку країни підпишуть вже наступного року в Парижі.

Протягом двох тижнів кліматичного Саміту ООН експерти НЕЦУ Олексій Пасюк та Марія Сторчило будуть офіційними громадськими спостерігачами на переговорах.

За найбільш гарячими новинами та найсвіжішою інформацією з кліматичних перегорів звертайтеся, будь ласка, за телефоном або ж електронною поштою до експертів:

Олексій Пасюк –opasyuk at bankwatch.org
Марія Сторчило – storchilo at necu.org.ua
+38044 362 32 18

symbol_eu

НЕЦУ висловлює подяку Європейському Союзу за підтримку нашої роботи. Вміст цих матеріалів є винятковою відповідальністю НЕЦУ і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.