Уряди країн ЄС та України мають підтримувати сталу енергетику замість вугілля

Екологічні активісти закликали фінансувати сталу відновну енергетику в Україні. Під час відкриття Європейського тижня енергоефективності вони провели акцію та звернулися до представників Європейського Союзу та України з пропозицією підтримувати введення нових потужностей сталої енергетики, що допомогло би поступово скорочувати виробництво енергії із викопного палива.

“Ми створюємо глобальний народний рух, аби показати, що люди прагнуть вкладати свої податки у сталу енергетику, освіту, науку, охорону здоров’я чи захист лісів, а не у вугілля, – пояснює учасниця акції, Ольга Мончак, координатор Міжнародного кліматичного руху “350.org” в Україні. – Сьогодні ж у Ріо-де-Жанейро, Сіднеї, Лондоні та Нью Делі відбулася передача політикам одного мільйону підписів за відміну субсидіювання викопних видів палива, приурочену до Конференції ООН зі сталого розвитку в Ріо-де-Жанейро”. [1]

Незвжаючи на те, що в Україні останнім часом реалізуються все більше проектів з альтернативної енергетики, загальна частка струму, що виробляється з відновлювальних джерел енергії, досі не перевищює 0,5%. До того ж, уряд України планує у значній мірі покладатись на викопне паливо і в майбутньому. Так, проект оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року передбачає значне нарощування споживання викопних паливно-енергетичних ресурсів. Зокрема, планується збільшити видобування та споживання вугілля для потреб енергетики з 51 до 75 млн. т умовного палива у 2030 році. [2]

Окрім цього, вугільна промисловість в Україні є традиційно збитковою, і уряд щорічно надає їй значні субсидії. У 2010 році субсидії досягли 7,7 млрд. грн., що склало 2% від сукупних державних видатків України, або у 4 рази більше порівняно з 2001 роком. [3]

“Основною причиною повільного розвитку чистої енергетики в Україні є субсидування видобутку викопного палива, – каже Андрій Мартинюк, голова Робочої групи НУО з питань змін клімату. – Навіть найбагатші країни не в змозі одночасно підтримувати “брудну” та шкідливу для клімату енергетику на вугіллі, нафті та газі і паралельно фінансувати розвиток джерел відновлюваної енергетики та енергоефективності”.

Cкорочення субсидій у викопне паливо є одиним з найбільш актуальних завдань, яке було визначено на саміті Великої двадцятки ще у 2009 році, та яке підтвердила Велика вісімка на зустрічі у 2012. Країни погодились “поступово відмовитись у середньостроковій перспективі від субсидій на неефективне викопне паливо, що стимулює марнотратне споживання.” Зменшення субсидування викопного палива принесе економічні, енергетичні та екологічні позитивні наслідки. [4]

“Міжнародні державні банки, наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), також мають припинити фінансово підтримувати проекти з видобутку вугілля, – говорить Владлена Марцинкевич, представниця мережі НУО Бенквоч. – Тим не менш, факти свідчать про сукупне збільшення інвестицій ЄБРР у викопне паливо у країнах операцій цього банку. ЄС, як основний акціонер банку, має вплинути, щоб ця загрозлива тенденція була зупинена.” [5]

Усе більше європейських країн доводять, що є можливості замінювати шкідливі для навколишнього середовища джерела енергії на відновні. Данія до 2030 року планує виробляти 60% за рахунок відновлювальних джерел енергії. Австрія та Німеччина планують довести частку зеленої енергетики до 40-50%. Так, у травні цього року у Німеччині було побито рекорд – 50% споживання енергії було забезпечено за допомогою сонячної енергії.

Примітки для редакторів:
[1] Цю компанію також підтримали сотні тисяч користувачів соціальної мережі Твіттер, пересилаючи повідомлення із хеш-тегом #EndFossilFuelSubsidies.
[2] Проект оновленої Енергетичної стратегії України:
http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=222035&cat_id=200576
[3] Проблеми вугільної промисловості в Україні та викиди парникових газів від видобутку та споживання вугілля:
http://climategroup.org.ua/wp-content/uploads/2007/07/problemy-ugleproma.pdf
[4] Аналіз субсидій у вугілля Міжнародної енергетичної агенції: http://www.iea.org/weo/Files/ff_subsidies_slides.pdf
[5] Дослідження мережі НУО Бенквоч щодо інвестування ЄБРР у різні галузі енергетики за останні 5 років (на англ. мові):
http://bankwatch.org/publications/tug-of-war-ebrd-energy

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка:

Владлена Марцинкевич,
Національний екологічний центр України/Мережа неурядових організацій “Бенквоч“
066 731 26 57

Ольга Мончак,
350.org – Україна
096 111 25 44