Українські експерти ініціюють створення механізму державної компенсації 30-50% витрат на утеплення житла

derzhkompensacia

Українські експерти у сфері енергоефективності і енергозберження презентували концепцію механізму державної компенсації витрат на заходи з утеплення житла на рівні 30-50% від загальної вартості проекту.

У програмі зможуть взяти участь як власники односімейних будинків, так і об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Заходами, за які можна отримати компенсацію, можуть стати: утеплення стін, даху, підвалу, заміна вікон та дверей, встановлення лічильника тепла та терморегуляторів на батареї для регулювання подачі тепла, встановлення енергоефективних систем освітлення, тощо.

«Наприклад, якщо власник планує зробити комплексне або часткове утеплення будинку, він спершу повинен виконати енергетичний аудит будівлі і отримати перелік необхідних заходів до впровадження, розрахунки по зменшенню споживання енергії. В залежності від досягнутих результатів можна розраховувати на державну компенсацію 40-50% від вартості робіт», пояснила одна з авторів концепції, експерт з питань зміни клімати НЕЦУ Ірина Ставчук.

«Передбачена також можливість не виконувати енергетичний аудит для часткового утеплення або встановлення обладнання, але заплановані заходи мають відповідати певним технічним параметрам, наприклад, товщина утеплювача для зовнішніх стін не менше 15 см. В результаті власник отримає мінімальну компенсацію на рівні 30% від вартості робіт», додала вона.

Процес подачі заявки на отримання компенсації виглядає наступним чином. Заявник приймає рішення які саме заходи виконувати, готує проектно-кошторисну документацію. Заявка подається електронною формою на сайті програми разом з супровідними документами, як-то підтвердження права власності, проект-креслення з поясненнями, розрахунок скорочення споживання енергії. За бажання, заявку можна подати через регіональні відділення обласних управлінь з енергоефективності або через філії банків, що беруть участь у програмі.

В рамках концепції передбачено створення Координатора – державного органу влади або спеціалізованої установи, яка розглядає документи, приймає заявку та повідомляє про внесення в реєстр або просить надати додаткові документи.

Після завершення будівельних робіт заявник подає усі документи, які підтверджують витрати, а також протокол введення устаткування в постійну експлуатацію від постачальника. На основі цих документів Координатор приймає рішення про виплату дотації. Це може бути грошова виплата або покриття частки тіла кредиту, якщо власник залучав кредитні кошти.

Від дати отримання заявки до кінця проекту Координатор залишає за собою право запросити додаткову інформацію або перевірити проект на місці. Якщо при прийомі об’єкту документально доводиться дотримання визначених у програмі стандартів, кошти із фонду підтримки надаються у повному обсязі. У разі недотримання цих стандартів обсяг коштів або скорочується, або за певних обставин рішення про їх надання взагалі скасовується.

Важливим експерти вважають також створення Наглядової ради механізму, до якої увійдуть представники міністерств, експертних організацій та громадських організацій. Метою діяльності Наглядової ради є оцінка роботи механізму та надання рекомендацій Координатору щодо необхідних змін.

«Якщо програма є безперервною, то річна загальна сума інвестицій обсягом 3 млрд гривень. (1 млрд. бюджетні кошти і 2 млрд. кошти населення) призведе до річного обсягу енергозаощадження на 3,16 млрд гривень [1]. Крім того, країна знизить енергозалежність від імпортних енергоносіїв, сприятиме заощадженню коштів населення на опаленні, простимулює розвиток будівельної галузі, власники квартир активніше об’єднуватимуться в ОСББ», сказав співавтор концепції, голова ГО «Екоклуб» м.Рівне Андрій Мартинюк.

Зі слів фахівця з енергозбереження Святослава Павлюка, 80% багатоквартирного житлового фонду країни потребує повної або часткової модернізації. Споживаючи близько третини енергетичних ресурсів, житловий фонд має втрати на рівні 30-50%. Досвід країн Західної та Центральної Європи підтверджує, що найбільш ефективний спосіб підвищити енергетичну ефективність сектору в найкоротші терміни – це залучення власниками своїх коштів (або банківських кредитів) у поєднанні з державною програмою підтримки.

Україна щороку виділяє понад 100 млрд бюджетних субсидій [2] енергокомпаніям на покриття різниці між реальною вартістю і тарифами на енергоносії – газ, вугілля та електрику. В якості одного з джерел фінансування механізму, експерти пропонують перерозподілити частину цих субсидій на дотації населенню для виконання заходів енергоефективності.

Щоб механізм запрацював, експерти наполягають на створенні робочої групи з представників уряду, експертів та громадськості, а також на прийнятті вже готових нормативно-правових актів, які подані на розгляд Верховної Ради. Запуск механізму має відбуватися спільно з інформаційною кампанією, щоб українці мали змогу дізнатись про суть і вигоди програми.

Інформаційні матеріали:

Дорожня карта для підготовки та запровадження державного механізму підтримки заходів із підвищення енергетичної ефективності у будівлях Концепція державного механізму підтримки заходів із підвищення енергетичної ефективності у будівлях Дорожня карта впровадження механізму фінансового стимулювання енергозбереження в житловому секторі (презентація) Концепція державного механізму фінансового стимулювання енергозбереження в житловому секторі (презентація)

Контактна інформація:

Ірина Ставчук,
Національний Екологічний Центр України
095 273-26-73,
is AT necu.org.ua

Примітки:

[1] GIZ, Державна підтримка заходів із підвищення енергетичної ефективності в будівлях
[2] З офіційних джерел протягом останніх років Україна щороку витрачала в середньому 13 млрд гривень на субсидії в вугільний сектор, цього року НАФТОГАЗ отримав 103 млрд грн. компенсації різниці між вартістю закупівлі та продажу газу в Україні, ще декілька десятків мільярдів гривень виділяються для покриття різниці собівартості та тарифів на електроенергію.

supporters