Участь НЕЦУ в роботі Координаційної ради з питань реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року

26 грудня 2018 року в залі засідань Урядових комітетів Кабінету Міністрів України відбулося засідання Координаційної ради з питань реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року під головуванням Геннадія Зубко, Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України.

Після представлення прогресу у реалізації основних напрямів Національної стратегії управління відходами в Україні, Остап Семерак відкрив обговорення законопроекту «Про управління відходами», розробленого Мінприроди на виконання заходів Стратегії та представленого Координаційній раді Сергієм Лукʼянчуком. Учасники засідання розглянули всі розділи Законопроекту, коментарі надані в процесі його громадського обговорення, та узгодили порядок підготовки Законопроекту для розгляду Кабінетом Міністрів України.

В нараді взяла участь експерт НЕЦУ – Оксана Тарасова. На нашу думку, законопроект, що пропонується, має бути постатейно доопрацьований. Найперше, слід уважно переглянути визначення на предмет їх відповідності вже існуючій термінології. Нажаль, законопроект скальковано з неавторизованого російськомовного перекладу та не відповідає усталеній україномовній нормативно-правовій лексиці.

Склалось враження, що автори законопроекту не бачать різниці між навколишнім середовищем та навколишнім природним середовищем. Англійському терміну Директиви «Environment» відповідає термін довкілля або навколишнє середовище, що є значно ширшим поняттям ніж навколишнє природне середовище.
Термінологічно законопроект дуже сирий, а саме:

  • безхазяйні відходи визначено як відходи, для яких власника не визначено або він невідомий, що теж саме;
  • не відомо, кому подати декларацію про відходи власникам відходів;
  • не зрозуміло, чому біологічні відходи не мають посилання на природні органічні сполуки, здатні розкладатися;
  • первинна сировина визначена як природна речовина. Але вона може бути і синтетичною речовиною. Первинна сировина для кожного підприємства є різною і не обов’язково природною. Так, для млина первинною сировиною є зерно, а для пекарні це мука, і відходи у них різні. Для заводу з виробництва миючих засобів первинною сировиною є поверхнево-активні речовини, тощо;
  • якщо є первинна сировина, то має бути і вторинна сировина;
  • рециклінг – це повторне використання, якщо це англійська термінологія, то має бути ресайклінг, а не невідомий жаргон

Далі по тексту:

  • морське середовище також природне середовище;
  • нагляд за закритим полігоном на термін після його закриття, це щось дуже загадкове;
  • донні осади, що розміщуються всередині вод, також звучить цікаво;
  • не має чіткого розмежування між утворенням відходів і управлінням відходами, тому права і обов’язки утворювача відходів прописані без урахування основних світових тенденцій;
  • не прописані вимоги до максимально глибокої переробки первинної сировини;
  • оновлення продуктів лякає, бо продукти в розумінні пересічного громадянина – це те, що їдять, тому мають бути розділені харчові продукти, оновлення яких категорично неприйнятне, та відходи промислового походження;
  • має бути зазначено, що всі громадяни і негромадяни є утворювачами відходів та мають право вимагати проведення роздільного збирання відходів, а також мають відповідати за сортування відходів, джерелом яких вони є, це має бути прописане саме для громадян.

Перелік можна продовжувати досить довго, тому НЕЦУ попередньо пропонував Мінприроди створити редакційну групу для виправлення прогалин представленого законопроекту, зокрема щодо редагування термінології, прав та обов’язків громадян та утворювачів відходів. Крім того, НЕЦУ готовий долучитися до такої роботи, а також до 5-го січня 2019 року завершити постатейний розгляд Законопроекту.

 
Світлини засідання Координаційної ради взяті з ресурсу https://menr.gov.ua/news/33001.html.