У Черкасах 27 квітня відбулася прес-конференція: Ідея Канівської ГАЕС як і вся урядова Програма розвитку гідроенергетики не може бути реалізована, бо суперечить угоді Україна-ЄС

Учасники прес-конференції:

  • голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк
  • виконавчий директор Національного екологічного центру України Дмитро Іванов
  • депутат Канівської міськради Юрій Гамалій
Фото Діяни-Тяско

У Верховній Раді у середу, 18 квітня відбувся круглий стіл «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні», який було проведено Комітетом ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за ініціативи Національного екологічного центру України. Учасники обговорили впливи на довкілля об’єктів гідроенергетики, а також наслідки, які очікуються від реалізації Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року, затвердженої Кабміном у 2016р (далі – Програма). Учасниками заходу стали майже 100 осіб – представники галузі, вчені, експерти, активісти, місцеві жителі. На заході були висловлені позиції Міністерства екології, численних громадських організацій та платформ, ПрАТ «Укргідроенерго», Національної Академії наук України, зацікавлених громад, народних депутатів. Як наголосила більшість учасників – поява нових ГЕС та ГАЕС, будівництво яких передбачене вказаною Програмою, матиме вкрай негативний вплив на довкілля, річки, ландшафти, об’єкти природно-заповідного фонду, пам’ятки історії та культури та землі громад. Такий шлях розвитку гідроенергетики не відповідає європейським стандартам, які Україна зобов’язалася дотримуватись згідно Угоди про Асоціацію.  

Вперше в практиці експертами Національного екологічного центру України (НЕЦУ) були проаналізовані складові Програми та стан галузі в цілому, відтак підготовані чотири доповіді: «Принципи збалансованого розвитку гідроенергетики», «Гідроенергетика в енергетичній політиці Європейського союзу», «Інструменти громадянського суспільства у прийнятті рішень щодо розвитку гідроенергетики», «Гідроенергетичний потенціал річок України: розвінчання міфів». Друковані версії роздані всім учасникам Круглого столу та доступні на сайті НЕЦУ. Також проведено ряд семінарів та громадських обговорень проблематики на територіях зацікавлених громад.

У вступній доповіді на Круглому столі заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко детально зупинився на причинах непогодження Програми з боку Мінприроди. Було зазначено, що Програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій із Республікою Молдова та консультацій з громадськістю. Заступник міністра проаналізував всі об’єкти, плановані до спорудження Програмою, і зауважив, що за кожним з них стоять долі людей та інтереси громад.  З ключовими доповідями, де проаналізовано екологічні проблеми гідроенергетики, виступили голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, член-кореспондент НАН України Стелла Шехунова. Про специфіку галузі та водні проблеми говорив голова «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

Окремо на Круглому столі йшла мова і про Канівську ГАЕС. Кандидат біологічних наук Микола Чорний, голова Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи наголосив на небезпеках планованого об’єкту: нестабільність геологічної будови, руйнівний вплив на берегову лінію та Зміїні острови як складову Канівського природного заповідника, можливе радіоактивне та інше забруднення води у Дніпрі внаслідок розмивання осаду, що накопичився на дні Канівського водосховища. В біологічному аспекті будівництво Канівської ГАЕС створить значний негативний вплив не лише на місцевому рівні, але й для всього Середнього Подніпров’я. Окремо Микола Чорний зупинився на тому, що дана ділянка Канівських гір має увійти до Національного природного парку «Середньодніпровський», що передбачено рішенням Черкаської облради від 2016 року.

З планів ПрАТ «Укргідроенерго» відомо, що першочерговим кроком задля будівництва КГАЕС є так звана «лісорозчистка» на площі у майже 1000 га тієї самої території, що запланована під Нацпарк. При цьому замовником будівництва ігнорується, що ця територія частково вже входить до Європейської Смарагдової мережі, а рішенням Міністерства культури від 2009 р., комплексну археологічну пам’ятку села Бучак вирішено віднести до категорії національних.

В обговоренні доповідей на Круглому столі взяли участь також представники місцевих громад, яким загрожує будівництво об’єктів гідроенергетики, і які занепокоєні вилученням земель та переселенням людей. У багатьох виступах пролунала спальна позиція: Кабмін досі розглядає регулювання пікових і добових навантажень ОЕС шляхом будівництва потужних ГАЕС та ГЕС – енергетичних об’єктів 50–70 років минулого століття. Натомість уряд не розглядає вирішення цієї нагальної проблеми енергетики через сучасні засоби: акумуляторні технології, локальну генерацію та балансування через впровадження SMART GRIDS. Водночас відсутні будь-які економічні оцінки  та обґрунтування доцільності будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт для ОЕС України.

 Учасники круглого столу зійшлися на думці про розробку та впровадження методики проведення ОВД для усіх без винятку гідроенергетичних об’єктів та необхідності переглянути чи взагалі відмінити Програму-2026, На початку травня за підсумками круглого столу Комітет має оприлюднити резолюцію.

«Велика гідроенергетика має значні впливи на довкілля, а Україна є однією із країн, яка зазнала найбільш відчутних втрат через її нераціональний розвиток. Експертами НЕЦУ доведено, що Програма розвитку гідроенергетики на етапах розробки та затвердження абсолютно не враховувала зобов’язання, які взяла на себе Україна після підписання Угоди з ЄС» – сказав у своїй доповіді голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк.

«Ми маємо ситуацію, коли недостатньо продумане управлінське рішення спричинило накопичення проблем як на регіональному, так і на державному рівні» – підсумував свій виступ заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко

 

Додаткова інформація за тел. (094) 823-17-16, info.necu@gmaiL.com,   www.necu.org.ua

 

Прес-конференція відбулася в рамках проекту «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів», який виконується під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна ЄС і Української національної Платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства та фінансується Європейським Союзом і Міжнародним фондом «Відродження» у рамках проекту «Громадська синергія». Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».