Тисячі марширують на захист клімату, Україна тупцює на місці

Фото користувача Flickr Sven Eberlein / Ліцензія Creative Commons
Фото користувача
Flickr Sven Eberlein /
Ліцензія Creative Commons

10 грудня 2014, Ліма, Республіка Перу – Сьогодні відбувся найбільший кліматичний марш за всю історію Латинської Америки. Близько 15 тисяч активістів вийшли на вулиці Ліми, аби ще раз нагадати політикам – міжнародні переговори ООН по клімату, які зараз проходять в столиці Перу, є надзвичайно важливими – лише за декілька днів країни мають підготувати чернетку нової кліматичної угоди.

Процес з підготовки нової угоди, яка замінить Кіотський протокол у 2020 році, зрушився з мертвої точки. Офіційні делегації почали працювати над текстом, який вже отримав неформальну назву «Паризький протокол», оскільки його підписання планується наступного року у Парижі. Сигналом до роботи для усіх країн послугувала оголошена напередодні домовленість між найбільшими країнами-забруднювачами – США та Китаєм, чиї розбіжності у позиціях гальмували процес роками.

Наразі серед представників урядів більшості країн відчувається розуміння важливості та невідкладності рішень для запобігання змінам клімату. В той час як, українська делегація переймається можливістю заробити на торгівлі дозволами на викиди. Заради відстоювання сумнівних «національних інтересів», представники держави готові гальмувати весь процес міжнародних перемовин про вступ у дію другого періоду Кіотського протоколу.

«Коли інші країни домовляються як врятувати корабель, що тоне, Україна не просто нічого не робить, але й намагається продати черпаки,» – каже Марія Сторчило, експерт Національного екологічного центру України, що наразі перебуває на переговорах.

В 2012 році було прийнято Дохійську поправку про другий період Кіотського протоколу, за якою Україна втратила можливість використовувати квоти з першого періоду. Після довгих перемовин, країни погодилися на те, аби дати можливість Україні використовувати вільні квоти попереднього періоду для виконання своїх міжнародних зобов’язань. Втім Україна вимагає більшого – можливість торгувати цими квотами, що дозволить розвинутим країнам не скорочувати викиди.

Країни, що розвиваються, та група острівних країн, які найбільше потерпають від наслідків зміни клімату, вважають торгівлю викидами неприйнятним інструментом для скорочення викидів. Більш того, розвинуті країни – потенційні покупці квот – офіційно відмовилися купувати квоти з першого періоду. Тому всі спроби України відстояти торгівлю квотами лише затягують переговорний процес та грають не на користь політичного іміджу України.

За найбільш гарячими новинами та найсвіжішою інформацією з кліматичних перегорів звертайтеся, будь ласка, за телефоном або ж електронною поштою до експертів:

Олексій Пасюк
opasyuk at bankwatch.org

Марія Сторчило
storchilo at necu.org.ua
+38044 362 32 18