ips1Нещодавно в Бердянську Запорізької області відбулася цікава зустріч із заступником голови НЕЦУ Національного екологічного центру України Ігорем Сіренко та активістами студії «Юн-пресу». Журналісти-початківці спілкувалися із Ігорем на різні екологічні тематики – від кинутих недопалків в під’їзді до збереження енергоресурсів.

Всіх присутніх молодих активістів цікавила ситуація, що останнім часом склалася в місті, коли залишилося сотні повалених дерев після стихійних буревіїв. Ігор Павлович пояснив, що головною причиною буранів є слабка коренева система тополь. Також він додав, що дерева мають велике значення для екосистеми міста, захищаючи міський ландшафт від пилу, спеки і забруднення.

Гість студії підмітив, що Бердянськ – унікальне місце, і місцеве населення повинно берегти всі незаймані куточки природи навколо нього. Адже для нормального і здорового існування кожен населений пункт повинен мати хоча б 10 до 15% недоторканих людською діяльністю територій.
Говорячи про екологію всієї України, Ігор Павлович розповів студійцям, що в країні складається катастрофічна екологічна ситуація, особливо в зоні АТО. Але якщо на сході країни причини такої ситуації пояснювати не потрібно, то в інших сферах держави це викликано непрофесійними діями в своїй справі на посту міністра екології та природних ресурсів. Як виявилося, за останні 10 років керівники міністерства змінювалися 12 разів. Справа в тому, що Мінприроди – одне з найприбутковіших місць для політиків. Саме через несправедливість у політиці і розподілу посад за гроші, Ігор Павлович стояв протягом зимових холодних місяців на Майдані, домагаючись європейського майбутнього для країни.

Гість студії пояснив, чим займається Національний екологічний центр України. Виявляється, що в організації існує два крила: біологічне і технологічне. Біологічне крило займається збереженням видів рослин і тварин, а технологічне – зміною клімату.

Чимало уваги в розмові було присвячено проблемі утилізації сміття та побутовим відходам. Ця проблема зачіпає інтереси всіх українців, адже стежити за роботою АЕС або великих підприємств ми не завжди можемо, а от викинути сміття в спеціально відведене місце може кожен.

Ігор Павлович розповів про те, що існує своєрідна екологічна акція – екотаж. Вона спрямована на перевиховання людей таким способом: коли хтось викидає сміття в непризначеному місці, потрібно підняти сміття і віддати цій людині, яка недбало його викинула. Наступного разу людина обов’язково подумає, перед тим, як робити щось подібне.

Протягом зустрічі йшлося про сортування первинної та вторинної переробки побутових відходів. Ці заходи активно проводяться в економічно розвинених країнах. Для України ж ця практика поки що ще нова. Щоб глибше усвідомити наскільки гостро перед нами стоїть проблема утилізації побутових відходів, в розмові було наведено декілька фактів:

  • Найпоширенішим сміттям на планеті є цигаркові недопалки. Щороку їх викидають 4.500.000.000 штук;
  • У всьому світі щорічно понад 100 000 ссавців, птахів і риб гинуть через викинуті поліетиленові пакети;
  • Вперше проблемою переробки сміття в Англії зацікавилися 200 років тому. В кінці XIX століття там з’явився перший завод по спалюванню сміття. Сьогодні в Європі утилізація сміття передбачає його сортування і використання як вторинної сировини;
  • Найкраще зі своїм сміттям справляється Швеція, переробляючи 52% від загальної кількості відходів. За нею йде Австрія (49,7%) і Німеччина (48%). Нам, з 15%, є на кого рівнятися.
  • Знаменитий один з 12-ти подвигів, які вчинив герой давньогрецьких міфів Геракл, вирішивши проблему відходів, накопичених в стайнях царя Авгія.

Варто додати, якщо вже ми прагнемо в Європу, то, перш за все, повинні поводитися, як європейці і перед тим, як щось викидати, подумати, чи не зашкодить це довкіллю?

Так як зараз осінь, студійці не упустили зручного моменту і поцікавилися у Ігоря Павловича, куди ж можна дівати опале листя, адже його, як відомо, не можна палити. Гість студії розповів, що листя може служити відмінним добривом, жителі приватного сектора навіть роблять спеціальні ями, в яких листя перегниває, замість отруєння атмосфери небезпечним димом при спалюванні.

Наприкінці бесіди із юними журналістами Ігор Павлович наголосив на тому, що майбутнє планети стосується кожного, а також побажав діяти так, немовби ми не отримали землю у спадок від своїх батьків, а позичили її у нащадків. Окрім фінансових проблем і питань збереження миру на Землі перед людством гостро виражена проблема захисту довкілля, яка залежить від кожного з нас. Скрізь, де з’являється людина, залишаються сліди, які так просто не витираються після поривів вітру або після дощу.

Матеріал підготував журналіст студії «Юн-прес» Дмитро Михайлов