us-china-climate-dealНапередодні наступного раунду переговорів ООН з клімату в Лімі на початку грудня цього року США і Китай нарешті домовилися про формат нової глобальної угоди щодо клімату, який має бути прийнятий вже в 2015 році. Велика частина спостерігачів вважає, що досягнута домовленість серйозно позначиться на міжнародному кліматичному переговорному процесі. За словами ряду експертів, досягнуті угоди також можуть зробити істотний вплив на світовий енергетичний ринок, в тому числі на економіку України. То ж 12 листопада лідери США та Китаю зробили спільну заяву «про подальші дії в сфері боротьби зі зміною клімату. Зокрема, обидві країни оголосили про конкретні плани щодо зниження викидів на короткострокову перспективу.

США, що займають друге місце в світі за обсягом викидів парникових газів, мають намір до 2025 року знизити ці викиди на 26-28% від рівня 2005 року (це близько -14% від рівня 1990 року). Китай, що знаходиться на першому місці по об’єму викидів, пообіцяв зупинити зростання викидів до 2030 року і збільшити частку невикопних джерел енергії в енергобалансі країни до 20% до 2030 року (зараз близько 10%).

«Це дуже вдалий хід, який значно збільшує шанси на те, що нову кліматичну угоду буде підписано вже наступного року в Парижі. Це також підштовхує всі інші країни, в тому числі і Україну, заявити про свої зобов’язання по боротьбі зі змінами клімату, – коментує поточну ситуацію в міжнародній кліматичній політиці Сторчило Марія, експерт зі зміни клімату Національного екологічного центру України (НЕЦУ) – Зокрема, Україні слід було б зосередитися у своїх зобов’язаннях на підвищенні рівня енергоефективності та збільшенні відновлювальних джерел енергії. До того ж, підготовка національних зобов’язань в рамках нової угоди – це дуже відповідальний процес для країни і вимагає багато часу, тому його потрібно починати вже зараз».

Нагадаємо, що 24 вересня в Нью-Йорку завершився кліматичний саміт ООН. Президент США Барак Обама заявив про готовність стати лідером для міжнародного співтовариства в захисті клімату, а голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу – про мету ЄС знизити викиди вуглецю на 80-90% до 2050 року. Саме протиріччя між основними емітентами було однією з головних перешкод на шляху розробки нової угоди, прийняти яке необхідно вже наступного року на переговорної секції в Парижі, щоб воно вступило в силу в 2020 році. Країни Євросоюзу домовилися про плани кліматичної політики блоку до 2030 року. Викиди парникових газів до 2030 року повинні знизитися на 40% від рівня 1990 року, а частка відновлюваних джерел енергії в енергобалансі ЄС вирости до 27%.