Що не так з проектом будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на території Чорнобильської Зони?

Існуючий проект будівництва Централізованого сховища відпрацьовано ядерного палива (ЦСВЯП) на території Чорнобильської АЕС не вирішує проблем зберігання відпрацьовано ядерного палива (ВЯП) для України.

Указом Президента України від 13.08.07 № 700/2007 територія площею 48870 га земель у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення оголошена загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення „Чорнобильський спеціальний”. Даний указ забороняє розміщення на цій території будь-яких об’єктів, окрім саркофага над аварійним 4-м блоком ЧАЕС. Тим більше це стосується нових радіаційно-небезпечних об’єктів.

Крім того діє прийнятий Верховною Радою України Закон № 886-VІ р. “Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему”, яким передбачається затвердження Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему. Жодних нових радіаційно-небезпечних об’єктів в програмі не передбачено.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у своєму висновку № 535 державної екологічної експертизи щодо ТЕО „Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива” (ЦСВЯП) реакторів ВВЕР АЕС України” дало негативну оцінку планам будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) у чорнобильській зоні відчуження. Про це йдеться у висновку державної екологічної експертизи, розміщеному на сайті міністерства.

Спорудження ЦСВЯП біля ЧАЕС також суперечить цілому ряду інших указів і рішень:

  • Указ Президента України № 660/2007
  • Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року «Про стан реалізації заходів щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему»
  • Указ Президента України № 156/2008
  • Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року «Про безпеку ядерної енергетики держави»
  • Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року «Про безпеку ядерної енергетики держави»
  • Постанова Верховної Ради України «Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи»

Отже будівництво ЦСВЯП у Чорнобильській зоні порушує одночасно кілька законів. Як міг „Енергоатом” у такій ситуації підписати угоду про будівництва даного ядерного звалища з компанією „Холтек” („Holtec International”) залишається загадкою.

Будівництво сховища в зоні виявляється зручним для „Енергоатому” через практичну відсутність місцевого населення у районі розташування станції. Але в разі якихось інцидентів можуть постраждати жителі Чернігівської і Київської областей, а також Білорусії, а особливо під загрозою річка Дніпро, яка є джерелом води для 70% населення України.

Чорнобильська зона потроху відходить від наслідків аварії на атомній станції. Вистачає проектів по реанімації „зони відчуження” і сотні гектарів родючої землі можуть знов повернутись в використання. Будівництво централізованого СВЯП назавжди зробить цю зону непридатною до життя. Відходи з атомних станцій ще тисячі років будуть залишатись радіоактивними і їх потрібно буде зберігати.

Також може постати питання відповідальності з ЦСВЯП у майбутньому. Ми маємо приклад з Чорнобильською АЕС. Поки станція виробляла електроенергію прибутки отримував „Енергоатом”. Після закриття станція була переведена з балансу компанії на баланс Міністерства Надзвичайних Ситуацій України, яке не мало ані досвіду, ані коштів для утримання такого об’єкту.

З іншого боку, виникає ситуація з безпекою при перевезенні відходів у центральне сховище. Радіоактивні речовини будуть перевозитися залізницею поряд з густонаселеними містами. Звичайно, десь потрібно зберігати відходи, тим більше, що з 2010 року почнеться повернення в Україну з Росії радіоактивних відходів з українських АЕС, які перероблювались російськими заводами.

Виходячи з цього, громадські організації пропонують споруджувати СВЯП біля кожної стації, як це зроблено на Запорізькій АЕС. Це дасть можливість заощадити на інфраструктурі сховища і позбавить проблеми перевезень небезпечних речовин. Тим більше, що “Енергоатом” розглядав таку можливість і по його ж розрахункам це не буде значно дорожче ніж створення центрального СВЯП. І головне, що відпрацьоване паливо у сховищах при станціях, буде знаходить під постійним пильним наглядом професіоналів.

Що не так з проектом будівництва Централізованого сховища ядерних відходів на території Чорнобильської Зони?
Що не так з проектом будівництва Централізованого сховища ядерних відходів на території Чорнобильської Зони?

Теги Документи Публікації Ядерна енергетика