Природно-заповідний фонд
НЕЦУ веде моніторинг порушень природоохоронного законодавства на землях природно-заповідного фонду у різних регіонах України та активно добивається притягнення порушників до відповідальності. НЕЦУ активно веде роботи по виявленню територій, перспективних до заповідання, готує відповідні наукові обґрунтування та лобіює прийняття рішень по оголошенню цих територій об’єктами природно-заповідного фонду. Лише на Київщині ведеться робота над створенням понад як 50 природно-заповідних територій. НЕЦУ є ініціатором створення національного природного парку «Подесіння», який має включити більшу частину заплавних земель р.Десна у Київській та Чернігівській областях (понад 400 000 га). НЕЦУ активно залучений у довготривалих кампаніях по захисту визначних природно-заповідних територій України. Серед них – регіональні ландшафтні парки «Кінбурнська коса» та «Гранітно-Степове Побужжя», національні природні парки «Гомільшанські ліси», «Гуцульщина», «Голосіївський» та Дунайський біосферний заповідник. |
||
Прес-релізиАктивісти-екологи з громадських організацій підготували огляд ситуації в Україні із заповідним фондом [13.05.2013]У своєму огляді фахівці із заповідної справи – члени громадських екологічних та еколого-правових організацій, висловлюють своє бачення ситуації, яка складається в цій сфері в Україні. Своє дослідження вони виклали у виданні «Льдовиковий період у заповідній справі України», яке вийшло як спеціальний випуск журналу «Екологія. Право. Людина». Дослідження містить огляд проблем заповідної галузі, аналіз виконання чинних документів державного рівня, що мають відношення до заповідної справи та перелік конкретних рекомендацій для державних органів, виконання яких може сприяти вирішенню виявлених в огляді проблем. «Льдовиковий період…» розрахований на журналістів, депутатів та посадовців всіх рівнів. Листи та зверненняЗвернення громадськості до ЄБРР та прем'єр-міністра України щодо зміни меж заповідного урочища "Дністровські плавні" [09.04.2013]У лютому 2013 року Одеська обласна рада оголосила рішення про зміну складу території заповідного урочища «Дністровські плавні» – центральній зоні Нижньодністровського національного парку. Згідно рішення зі складу урочища виводиться ціла низка особливо цінних земель, в тому числі заплавні луки. Крім того, вилучені ділянки дуже вдало утворюють «коридор» вздовж автодороги Одеса-Рені, в який ідеально вписується високовольтна ЛЕП Новоодеська-Арциз, плани якої Укренерго виношує вже довгі роки. Громадські організації України звернулись до Європейського банку реконструкції та розвитку, який планує фінансувати цей проект, та до прем’єр-міністра України, з проханням не допустити того, щоб компанія Укренерго побудувала високовольтну лінію електропередачі через цінну і дуже вразливу зону, яка знаходиться під захистом Рамсарської конвенції та національного законодавства України. Книги та буклетиЛісорозведення - загроза існування степу [15.04.2013]
Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету [22.07.2008]Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі. Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Відп.ред. Ярослав Мовчан. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с. ПроектиВперше створено карту степів Київської області [04.11.2009]
Південна частина Київської області (близько 40% від загальної площі) відноситься до лісостеповій зоні, у зв’язку з чим на цій території формується складна мережа лісових, степових і заплавних ділянок. У зв’язку з значним рівнем розораності території (76,5%), степова рослинність збереглася лише на схилах і в балочних комплексах. Більшість ділянок, що зберегли степову рослинність, перетворені сільськогосподарським використанням в минулому і знаходяться на різних стадіях деградації. Так, багато ділянок в минулому вибиті перевипасом, практично всі щорічно переживають випалювання.
CтаттіВперше створено карту степів Київської області [04.11.2009]
Південна частина Київської області (близько 40% від загальної площі) відноситься до лісостеповій зоні, у зв’язку з чим на цій території формується складна мережа лісових, степових і заплавних ділянок. У зв’язку з значним рівнем розораності території (76,5%), степова рослинність збереглася лише на схилах і в балочних комплексах. Більшість ділянок, що зберегли степову рослинність, перетворені сільськогосподарським використанням в минулому і знаходяться на різних стадіях деградації. Так, багато ділянок в минулому вибиті перевипасом, практично всі щорічно переживають випалювання.
Видання дружніх організаційДовідник найцінніших територій та об'єктів в межах Арбузинського, Доманівського районів Миколаївської області та м. Южноукраїнськ [20.01.2009]Серія: Діаманти Бузько-степового біосферного ядра національної екомережі / Під ред. Г.В. Коломієць, Я.І. Мовчана. — К.: Громадська організація “Веселий Дельфін”, 2008. — 80 с. Наведено інформацію про об’єкти, що мають високу природоохоронну, історико-культурну, рекреаційну цінність (серед них розповідається про Бузький Гард), а також про види флори і фауни. Для місцевих жителів, фахівців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, державних підприємств атомної та гідроенергетики, лісового господарства, проектних та господарських організацій, громадян, громадських діячів, вчителів, школярів, студентів, любителів природи, усіх, хто цікавиться історією України та Європи. Ми в пресіУряд «забув» про кошти на утримання заповідників [09.02.2012]
Активісти екологічних організацій занепокоєні, що український держбюджет на цей рік не передбачає фінансування заповідників і національних парків, які підпорядковуються Держлісагенству. Голова Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан розповів Deutsche Welle, що у головному фінансовому документі країни відсутній такий рядок призначення коштів, як «на утримання заповідних об’єктів», є лише кошти загалом на ведення лісового господарства. |
||
Історично у нашому менталітеті степ сприймається як щось таке, що необхідно освою вати або «покращувати». При слові «степ» більшість людей малюють у своїй уяві картину безкрайньої порож нечі, яку треба чимось заповнити. Хоча степ є найбагатшою на різноманіття флори екосистемою: на квадратному метрі степу можна зустріти до 120 видів рослин. Такого не знайти у лісі, на болоті або в іншому природному комплексі України. Через нерозуміння цінності степів і бажання використати у господарстві кожен квадратний метр території країни, з радянського часу заведено кидати всі сили на знищення степу. 
Протягом 2008-2009 рр.. Національним екологічним центром України (НЕЦУ) виконувався проект «Інвентаризація та моніторинг степових біотопів в Київській області» в рамках Спільної робочої програми на основі Меморандуму про взаєморозуміння в питаннях співпраці Україна – Нідерланди 2007-2008. Метою проекту було виявити всі степові біотопи області з тим або іншим ступенем деградації, скласти їх схему, підготувати пропозиції до заповідання найбільш цінних з них і сформувати пропозиції до формування екомережі в межах регіону досліджень.
Пошук
Loading
|
||