Природно-заповідний фонд
НЕЦУ веде моніторинг порушень природоохоронного законодавства на землях природно-заповідного фонду у різних регіонах України та активно добивається притягнення порушників до відповідальності. НЕЦУ активно веде роботи по виявленню територій, перспективних до заповідання, готує відповідні наукові обґрунтування та лобіює прийняття рішень по оголошенню цих територій об’єктами природно-заповідного фонду. Лише на Київщині ведеться робота над створенням понад як 50 природно-заповідних територій. НЕЦУ є ініціатором створення національного природного парку «Подесіння», який має включити більшу частину заплавних земель р.Десна у Київській та Чернігівській областях (понад 400 000 га). НЕЦУ активно залучений у довготривалих кампаніях по захисту визначних природно-заповідних територій України. Серед них – регіональні ландшафтні парки «Кінбурнська коса» та «Гранітно-Степове Побужжя», національні природні парки «Гомільшанські ліси», «Гуцульщина», «Голосіївський» та Дунайський біосферний заповідник. |
||
Прес-релізиЕкологи: Уряд залишив заповідні території без фінансування [20.01.2012]
У 2011-му році на їх функціонування з Держбюджету було виділено 53,0055 мільйонів гривень – це всього 7,1% коштів, передбачених на фінансування видатків та кредитів Державного агенства лісових ресурсів (Держлісагенство). Ці кошти надходили для заповідних територій за окремим кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1901080 – «збереження природно-заповідного фонду”, у поточному році, готуючи бюджет на 2012-й рік, урядом було виключено вказаний вище код видатків. Додатком 3 до Закону «Про державний бюджет на 2012 рік» зазначений лише код програмної класифікації видатків та кредитування 1901060 – «ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді”. Тобто, тепер заповідники будуть фінансуватись на загальних підставах разом із держлісгоспами, а їх грошима розпоряджатимуться обласні управління лісового господарства. Листи та зверненняВідкрите звернення щодо відновлення фінансування установ природно-заповідного фонду, підпорядкованих Держлісагенству [30.01.2012]164 активісти екологічних організацій України, Росії, Білорусі, Швеції та Вірменії звернулись до вищого керівництва України з вимогою повернути фінансування заповідникам і національним природним паркам, які функціонують в складі Держлісагентства. Природоохоронці вважають, що у найкоротший час слід завершити розпочату в минулому справу перепідпорядкування установ ПЗФ, що перебувають у структурі Держлісагентства, у підпорядкування Міністерства екології і природних ресурсів України, – як спеціально уповноваженого органу державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду. Книги та буклетиДеснянський екологічний коридор [07.12.2010]
На сторінках книги читач зможе ознайомитись з інформацію про біорізноманіття, охоронювані території придеснянського краю, планами створення Національного природного парку «Подесіння» та його майбутньою структурою. Книга подає оригінальні розробки щодо зонування майбутнього національного парку та розробку детальної структури всього Деснянського екологічного коридору. Василюк О., Костюшин В., Прекрасна Є., Парнікоза І., Куцоконь Ю., Мішта А., Некрасова О., Заворотна Г., Плига А., Полянська К., Борисенко К., Буй Д. Деснянський екологічний коридор. Під заг. ред. В.Костюшина, Є.Прекрасної. – К.: НЕЦУ, 2010. – 164 с. з дод. Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету [22.07.2008]Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі. Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Відп.ред. Ярослав Мовчан. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с. ПроектиВперше створено карту степів Київської області [04.11.2009]
Південна частина Київської області (близько 40% від загальної площі) відноситься до лісостеповій зоні, у зв’язку з чим на цій території формується складна мережа лісових, степових і заплавних ділянок. У зв’язку з значним рівнем розораності території (76,5%), степова рослинність збереглася лише на схилах і в балочних комплексах. Більшість ділянок, що зберегли степову рослинність, перетворені сільськогосподарським використанням в минулому і знаходяться на різних стадіях деградації. Так, багато ділянок в минулому вибиті перевипасом, практично всі щорічно переживають випалювання.
CтаттіВперше створено карту степів Київської області [04.11.2009]
Південна частина Київської області (близько 40% від загальної площі) відноситься до лісостеповій зоні, у зв’язку з чим на цій території формується складна мережа лісових, степових і заплавних ділянок. У зв’язку з значним рівнем розораності території (76,5%), степова рослинність збереглася лише на схилах і в балочних комплексах. Більшість ділянок, що зберегли степову рослинність, перетворені сільськогосподарським використанням в минулому і знаходяться на різних стадіях деградації. Так, багато ділянок в минулому вибиті перевипасом, практично всі щорічно переживають випалювання.
Видання дружніх організаційДовідник найцінніших територій та об'єктів в межах Арбузинського, Доманівського районів Миколаївської області та м. Южноукраїнськ [20.01.2009]Серія: Діаманти Бузько-степового біосферного ядра національної екомережі / Під ред. Г.В. Коломієць, Я.І. Мовчана. — К.: Громадська організація “Веселий Дельфін”, 2008. — 80 с. Наведено інформацію про об’єкти, що мають високу природоохоронну, історико-культурну, рекреаційну цінність (серед них розповідається про Бузький Гард), а також про види флори і фауни. Для місцевих жителів, фахівців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, державних підприємств атомної та гідроенергетики, лісового господарства, проектних та господарських організацій, громадян, громадських діячів, вчителів, школярів, студентів, любителів природи, усіх, хто цікавиться історією України та Європи. Ми в пресіЗелені зони Києва поглинає імітація [17.01.2012]
Хай там як, а змальована у декларації картина міського середовища в жодному випадку не ілюструє існуючий стан Києва. Практично все, що стосується зелених зон у Києві, є справжньою імітацією дотримання відповідних норм. Це слово можна додавати до назв усіх документів, що мають відношення до зелених зон Києва: “імітація генерального плану…”, “імітація програми…”, “імітація благоустрою…” тощо. Імітація програми зелених зон У 2002 році на одного киянина припадало 16,9 квадратних метрів зелених зон загального користування, тобто парків і скверів. Ці цифри закладено в чинному Генплані Києва до 2020 року. Саме від цього року починаючи, кияни достовірно знають, скільки у них реально є паркових зон. Згідно з Генпланом, у Києві не заплановано знищення жодної зеленої зони до 2020 року, адже парків у місті й так недостатньо: відповідно до існуючих норм, на одного постійного мешканця столиці має припадати 20 кв. метрів зелених зон. |
||
Національним екологічним центром України видана книга «Деснянський екологічний коридор», присвячена формуванні екомережі та питанням охорони біорізноманіття в долині р. Десна. Книга підготовлена колективом авторів (Василюк О., Костюшин В., Прекрасна Є., Парнікоза І., Куцоконь Ю., Мішта А., Некрасова О., Заворотна Г., Плига А., Полянська К., Борисенко К., Буй Д.) в рамках проекту “Розвиток Деснянського коридору як частини національної екологічної мережі України”, який виконувався за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Протягом 2008-2009 рр.. Національним екологічним центром України (НЕЦУ) виконувався проект «Інвентаризація та моніторинг степових біотопів в Київській області» в рамках Спільної робочої програми на основі Меморандуму про взаєморозуміння в питаннях співпраці Україна – Нідерланди 2007-2008. Метою проекту було виявити всі степові біотопи області з тим або іншим ступенем деградації, скласти їх схему, підготувати пропозиції до заповідання найбільш цінних з них і сформувати пропозиції до формування екомережі в межах регіону досліджень.
Пошук
Loading
|
||