Природне чудо України пустять під воду

Природне чудо України пустять під воду

Перлину одного з 7 природних чудес України «Гранітно-степове Побужжя» – Бузький Ґард –  планують остаточно затопити через добудову Ташлицької ГАЕС. Про це повідомили на прес-конференції Національного екологічного центру України 14 липня.

Урочище Бузький Ґард поєднує природну та історичну заповідну спадщину України – на його місці знаходився центр Буго-Ґардової паланки Війська Запорозького.

Ґардовий острів – символ козацької слави та присутності українців на південно-українських теренах. Він дав назву національному природному парку «Бузький Ґард» і запорізькій паланці та повністю зникне під товщею води у випадку планованого підняття рівня Олександрівського водосховища до відмітки 20,7м для добудови Ташлицької ГАЕС.

“Проект комплексу Південноукраїнської АЕС, до якого належить Ташлицька ГАЕС, є проектом радянським – а отже планувався, впроваджувався і вводився у експлуатацію без врахувань інтересів місцевих громад, прогнозування шкоди, яка буде завдана довкіллю, та економічної доцільності. Проекти радянської гідроенергетики завжди завдавали шкоди як природі, так і тисячам громадян”, – зазначив екс-міністр екології України Іван Заєць.

Скидання вод в Олександрівське водосховище вже призвело до хімічного та теплового забруднення річки, має місце підтоплення підземними водами. В Південному Бузі зникають риби, які охороняються Червоною книгою, Бернською, Боннською і Вашингтонською конвенціями (зокрема, це популяції шемаї, головня, чехоні). Вже затоплено популяції ендемічних видів рослин, які більше ніде в світі не зустрічаються.

“Дії енергетиків тут протизаконні: затоплення території Бузького Гарду порушує одразу низку міжнародних конвенцій та українських законів: “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини” та інші”, – підкреслив генеральний директор музею Івана Гончара та заслужений діяч мистецтв Петро Гончар.

“Територія Південноукраїнського енергокомплексу знаходиться у сейсмічно активній зоні, а геологічне середовище пронизане системою розломів різного порядку. Підйом рівня води у Олександрівському водосховищі також призводить до підтоплення прилеглих територій, зміни гідрогеологічних умов території, зниження міцністних характеристик відкладів тощо”, – вважає академік НАН України, доктор геологічних наук Вадим Лялько.

“Ситуацію ускладнюють ефекти зміни клімату на планеті, які в значній мірі відчуває і Україна, – додає він. – Минулий посушливий рік показав уразливість нашої країни до змін клімату, і особливо гостро це відчулось в басейні Південного Бугу – єдиної великої річки України, басейн якої розташований виключно в межах нашої країни. За останні десять років водність ріки зменшилася майже вдвічі. Розбудова Ташлицької ГАЕС призводить до ще більшої регуляції стоку та втрат води за рахунок випаровування дзеркалами водних поверхонь”.

Ярослав Мовчан, еколог та лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, наголосив, що вирішенням подібних проблем та стратегічним орієнтиром держави має бути перехід до енергоефективності та відновлюваних джерел енергії.

“Вже зараз енергія, отримана із відновлюваних джерел, за своєю вартістю здатна конкурувати із традиційними джерелами (ГЕСи, ТЕСи, АЕСи), а в передових країнах світу, електроенергія, отримана ВЕС, стає найдешевшою. Україна має потужний потенціал відновлюваних джерел енергії, який ми маємо використовувати, – зазначив він. – Україна має стати країною енергоефективності, інновацій та еко-збалансованого розвитку”.

А тим часом, в уряді тривають розмови про виділення на добудову Ташлицької ГАЕС додаткового фінансування, з яким пов’язана її чергова добудова і затоплення Ґарду.

Додаткова інормація:

Контакти для додаткової інформації:

(044) 362-32-18,
press@necu.org.ua