Промислове тваринництво

Промислове тваринництвоУ структурі агропромислового комплексу України, на тваринництво припадає понад 33% валової продукції (Державна служба статистики України, 2013). За розрахунками, на початок 2014 р. загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні складає 4,7 млн. голів, а птиці всіх видів – 229,6 млн. голів, значна частина якого утримується на промислових підприємствах тваринництва (ibid).

В подальшому очікується суттєве збільшення частки промислового тваринництва в Україні. Державна політика спрямована на збільшення обсягів виробництва за рахунок промислових підприємств. Крім того, інвестори, в тому числі міжнародні фінансові організації, надають перевагу компаніям, які займаються масштабним вирощуванням свійських тварин та птиці, і цим сприяють орієнтації сфери на промислове виробництво. Зокрема, за останні десять років, сумарні позики Європейського банку реконструкції та розвитку та Міжнародної фінансової корпораціі у промислові підприємства тваринництва в Україні склали біля 320 млн доларів США.

Водночас, робота промислових підприємств тваринництва пов’язана зі значними екологічними проблемами через утримання великої кількості тварин на обмеженій площі, забезпечення їх потреб, утворення та утилізацією відходів. До основних можна віднести:

Негативний вплив від провадження з падежем та гноєм

На більшості промислових підприємств передбачено, що біологічні відходи (падіж) переробляються на ветеринарно-санітарних заводах, а гній та послід, який виробляється у великій кількості (до 1 млн м3 на рік), збирається у лагунах, зберігається протягом деякого часу, після чого використовується на полях як добриво. Проте відомі численні випадки несанкціонованих захоронень біологічних відходів, витоку гною з лагун, перевищення норм внесення гною на поля, що є джерелом забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод.

Викиди

Викиди в атмосферу, а особливо запах, який розповсюджується від тваринницьких комплексів впливає на біорізноманіття та місцеве населення. Крім того, викиди від тваринницьких комплексів роблять внесок у зміни клімату. Відповідно до оцінок Всесвітньої організації з продовольства та сільського господарства, тваринництво відповідає за 18% від всіх викидів парникових газів людства (FAO, Livestock’s long shadow, 2006).

Значний водозабір

Значна концентрація поголів’я худоби або птиці потребує великої кількості води, що істотно впливає на водний баланс території.

Негативний вплив на ґрунти

При використанні пестицидів та агрохімікатів для вирощування кормів, перевищенні норм внесенні добрив, і, як вже зазначалось, порушенні умов зберігання та транспортування гною та посліду, або несанкціонованих захороненнях біологічних відходів (падежу), ґрунт забруднюється, змінюється його родючість та цінність як природного ресурсу.

Порушення етичних норм проводження з тваринами

Промислове тваринництво характеризується порушенням етичних норм поводження тваринами, а саме використанням кліток та інших систем утримання тварин та значного обмеженням рухів тварин на невеликій замкнутій території, травмуванням тварин, захворюваннями промислового характеру, використання швидкорослих порід та/або порід з високою продуктивністю що призводить до зменшення різноманіття свійських тварин.

Негативний вплив на місцеві громади

Місцеве населення, яке проживає біля об’єктів промислового тваринництва, часто скаржиться на значний неприємний запах, зниження рівня води в колодязях, забруднення гноївкою поверхневих та підземних вод, внесення гноївки на поля з частотою та у обсягах, що призводять до надмірного навантаження на родючий шар ґрунту. Під час будівництва та експлуатації тваринницьких комплексів використовуються великогабаритні вантажівки, які проходять селами та деформують дороги та житло. Місцеве населення потерпає від негативних наслідків діяльності тваринницьких комплексів, проте не отримує з цього жодної економічної вигоди оскільки сучасні методи роботи промислових підприємств передбачають автоматизацію процесів та вимагають мінімальної затрати робочої сили. Крім того, робочі місця на виробництві місцеве населення майже не отримує через санітарні вимоги (за вимогами санітарної безпеки працівники підприємств повинні бути позбавлені контакту з домашньою худобою або птицею, а переважна більшість селян має власні дрібні господарства).

До НЕЦУ неодноразово надходили запити від представників громад та місцевих громадських організацій щодо негативних наслідків від діяльності промислових підприємств тваринництва. Наразі НЕЦУ допомагає розв’язати нагальні соціальні та екологічні проблеми громадам в Івано-Франківській області, де знаходяться одні з найбільших свинокомплексів в Україні, а також громадам у Вінницькій області, де будується одна з найбільших птахофабрик в Європі.

Детальніше

Матеріали