Продовження роботи блоків АЕС у понадпроектний термін

Проблеми експлуатації ядерних енергоблоків у понадпроектний термін

З п’ятнадцяти діючих в Україні енергоблоків АЕС термін експлуатації чотирьох вже було продовжено для роботи у понадпроектний період. Це енергоблоки №1 і 2 Рівненської АЕС, термін служби яких продовжили на 20 років, та енергоблоки №1 та 2 Южно-Української АЕС, які залишили у роботі на додаткові 10 років.

До 2020 року спливає термін проектної експлуатації ще 8 атомних енергоблоків. Схожа ситуація склалася й у світовій атомній енергетиці, де протягом 2010-2020 рр. приблизно 80% енергоблоків АЕС вичерпають свій проектний ресурс.

Український уряд планує продовжити термін експлуатації усіх реакторів ще на 10-20 років.

Альтернативні «атомному» сценарії розвитку української енергетики державними органами не розроблялися. Риторика щодо необхідності «збереження долі атомної енергетики на сучасному рівні» виходить від компанії-оператора атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом», але не є обгрунтованою жодним неупередженим дослідженням.

Чи безпечна робота старих реакторів?

При роботі реактора протягом більше 30 років ризик аварії з радіоактивними викидами значно збільшується з кожним роком. Незважаючи на заходи з підвищення безпеки, загальний стан реакторів із часом погіршується під впливом «жорстких» умов всередині реактора. Корпус реактора та бетонний контайнмент (де він є) замінити на нові неможливо, тому жодна програма модернізації не гарантує реальної безпеки.

Рішення про можливість понадпроектної роботи кожного енергоблоку АЕС має прийматися Державною інспекцією ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України) на основі результатів оцінки його технічного стану і стану виконання модернізаційних заходів. Якщо результати оцінки незадовільні, та\або заходи з підвищення безпеки не виконані, енергоблок АЕС має бути зупинено.

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) за європейськими стандартами, а також консультації із країнами, що можуть зазнати негативного впливу, в Україні не проводиться, що є порушенням міжнародних зобов’язань України.

На момент прийняття рішення про продовження терміну експлуатації блоку №1 ЮУ АЕС Держатомрегулювання України у грудні 2013 року на енергоблоці не було завершено виконання всіх обов’язкових заходів з підвищення безпеки. Невиконаними, незавершеними або документально непідтвердженими залишалося 54 таких заходи.

На момент прийняття рішення про продовження терміну експлуатації блоку №2 ЮУ АЕС у грудні 2015 року невідповідності чинним нормам та правилам з ядерної та радіаційної безпеки не було усунено, натомість терміни усунення цих невідповідностей перенесені на кілька наступних років.

Постановою КМУ № 776 від 30 вересня 2015 року термін завершення Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій перенесено з 2017 на 2020-й рік. Таким чином, енергоблоки АЕС України і надалі працюватимуть із відомими дефіцитами безпеки.

Загальна вартість програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій складає 20,101 млрд. гривень. Цю вартість має бути закладено у тариф НАЕК «Енергоатом», а також профінансовано за кошти ЄБРР та Євроатому. Відсутність вчасного фінансування була названа серед основних причин відтермінування виконання цієї програми.

Для НАЕК «Енергоатом» продовження терміну служби реакторів є шансом втримати обсяг виробітку електроенергії на сучасному рівні, але для населення через значні ризики таке рішення є неприйнятним.

Населення – проти подовження роботи старих ядерних блоків

Згідно соціологічних опитувань більшість населення України негативно сприймає наміри уряду з подовження термінів роботи енергоблоків АЕС, через неможливість забезпечити їх безпечну роботу, а також підтримує ідею переходу на безпечні альтернативи:
“Україні слід невідкладно переходити на альтернативні джерела енергії” – вважає 64% українців.

“Практично неможливо забезпечити повну безпеку на атомних електростанціях” – вважає 73% українців.

На жаль, відповідно до сучасного законодавства, думка населення з даного питання не враховується. Громадські обговорення з цього питання проводять лише у містах-супутниках АЕС і найближчих населених пунктах, де значна частина населення залежна від роботи на АЕС.

Проблема закриття старих ядерних реакторів перекладається на інших

Процес виведення з експлуатації енергоблоків АЕС потребує значних фінансових ресурсів. Хоча законом України передбачено накопичення коштів на виведення з експлуатації за рахунок відрахувань НАЕК «Енергоатом» у спеціальний державний фонд, достатньо коштів у ньому не накопичено, та й детальні плани по виведенню з експлуатації Енергоатом не розробив. Чиновники бачать вихід в продовженні роботи старих атомних енергоблоків, сподіваючись, що АЕС матимуть можливість накопичити кошти на виведення з експлуатації у наступні роки. Саме так аргументували відмову зупинити реактори в Україні на початку 90-х, проте через 20 років станції досі не мають коштів на закриття.

Світ відмовляється від експлуатації старих ядерних реакторів

Продовження терміну експлуатації старих ядерних реакторів практикує лише кілька країн світу, зокрема США, Франція, Бельгія, Великобританія, Японія.

Не весь цей досвід можна назвати успішним. Так, термін експлуатації енергоблоку № 1 на АЕС «Фукусіма-Дайчі» було продовжено лише за місяць до аварії у березні 2011, незважаючи на попередження щодо безпеки У Бельгії у січні 2016 року сталася аварійна зупинка реактора на № 1 АЕС «Doel» через 3 дні після продовження терміну його експлуатації.

Після аварії на АЕС «Фукусіма-Дайічі» у 2011 уряди багатьох прогресивних країн переглянули свої атомні плани. Так, Німеччина, Японія й Швейцарія, які мали плани продовжувати термін роботи своїх АЕС, відмовились від цих планів, і планують зупинити свої енергоблоки протягом 10 років. У США 45 енергоблоків було продовжено до травня 2012 і жодного з тих пір[1], а 28 – зупинено. Великобританія зупинила 26 реакторів, а продовжила експлуатацію лише для 8. Потужна ядерна держава Франція продовжила роботу лише 2 ядерних блоків, а зупинила – 12 блоків, і зараз уряд планує знизити залежність країни від атомної енергетики із 75% до 50% у 2020 році. Згідно заяви французького регулюючого органу, що відповідає за ядерну безпеку, «немає жодної гарантії, що енергоблоки пройдуть поглиблену перевірку на 40-річній межі».

На продовження терміну роботи енергоблоків АЕС впливає також економічний фактор. Для доведення блоків до сучасних рівнів безпеки, що значно підвищилися після аварії на АЕС «Фукусіма-Дайічі», на один блок Франції потрібно витратити від 1 до 4 мільярдів євро. У США також однією з основних причин зупинки атомних станції є економічна невигідність їх подальшої експлуатації зважаючи на високі операційні та модернізаційні витрати.

Старі реактори не вирішать проблем української енергетики

Сьогодні в Україні існує надлишок встановлених електрогенеруючих потужностей. Українські АЕС працюють лише до 75% часу через те, що їх електрика не потрібна. Проте навіть коли вони не працюють, на їх підтримку витрачаються значні ресурси.

Виробляти більше 50% виробництва електроенергії на 4 станціях, які до того ж працюють на імпортному, переважно російському, паливі – це величезний ризик з точки зору енергетичної безпеки України.

Проблему вирішить розвиток децентралізованої генерації на базі технологій відновлюваної енергетики із використанням вітчизняних ресурсів вітру, сонця, відходів біомаси, тощо. Разом із підвищенням ефективності споживання енергії, зниженням її втрат, запровадженням систем «управління попитом» на електрику відновлювана енергетика дозволить поступово відмовитися від використання небезпечних старих ректорів.

Прийняття української владою політичного рішення щодо поступового зниження залежності від атомної енергетики, як це зробила Франція, має стати першим кроком для забезпечення реальної ядерної та енергетичної безпеки у країні, та вчасного старту у сфері відновлюваної енергетики.

 

Примітки:

[1] Станом на грудень 2013 року;

Матеріали:

Пропозиції, коментарі та запитання НЕЦУ до проекту рішення Держатомрегулювання України щодо довгострокової експлуатації енергоблоку №1 ЗАЕС.

В рамках громадскього обговорення проекту рішення щодо довгострокової експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС НЕЦУ подав свої пропозиції, коментарі та запитання...

Читати

Коментарі та пропозиції НЕЦУ до Концепції енергетичної стратегії на період до 2035 року

Енергетична стратегія – документ загальнонаціонального значення, який має визначати конкретні кроки для сталого розвитку енергетичного сектору України: формування конкурентоспроможного ринку,...

Читати

Звернення НЕЦУ до Держатомрегулювання та Кабміну щодо продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 ЮУАЕС

Національний екологічний центр України звернувся до Голови Держатомрегулювання України з проханням відтермінувати введення у дію рішення Колегії Держатомрегулювання України №...

Читати

Звернення НЕЦУ до Держатомрегулювання щодо надання звіту про виконання незалежних повірочних розрахунків реактора енергоблоку №1 ЮАЕС

Національний екологічний центр України звернувся до Державної інспекції ядерного регулювання України з проханням надати для ознайомлення звіт Інституту проблем міцності...

Читати