Підсумки круглого столу «Природні цінності Полісся і загрози довкіллю внутрішньоконтинентального водного шляху Е40 Гданськ – Херсон»

26 грудня 2018 року у приміщенні Великої конференц-зали Національної академії наук України, відбувся круглий стіл за темою «Природні цінності Полісся і загрози довкіллю внутрішньоконтинентального водного шляху Е40 Гданськ – Херсон». Організував захід Національний екологічний центр України.

У розмові взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади України: Мінекології, Держводагентства, Держекоінспекції, Державної адміністрації зони відчуження; Чорнобильського біосферного заповідника, УкрГМІ ДСНС України та НАН України, Інституту геологічних наук НАН України; громадських екологічних організацій.

Головною темою розмови були екологічні ризики Проекту Е40, порушені також були і інші його аспекти – економічні, політичні.

З вітальним словом до учасників зібрання звернулися голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк та керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Михайло Борисюк.

Вітаючи присутніх Руслан Гаврилюк наголосив на тому, що європейський вибір України не може бути реалізований без збереження довкілля. Михайло Борисюк  бажаючи всім успішної роботи підкреслив, що Проект Е40 потребує широкого обговорення та зважених рішень.

Експерт НЕЦУ з питань зміни клімату Георгій Веремійчик поінформував учасників круглого столу про поточний стан розвитку Проекту Е40, звернув увагу до переліку зацікавлених сторін Проекту, висвітлив ставлення до проекту Мінфнраструктури, Мінекології, ДАЗВ; навів аргументи критиків проекту, які заявляють про економічну неспроможність проекту та позицію міжнародної коаліції екологічних організацій, які вважають, що Проект несе величезні загрози довкіллю. Адже у разі впровадження Проекту, річка Прип’ять втратить свій природний стан і нинішня унікальна біосистема Полісся буде знищена.

Було підкреслено, що перевагами проекту щодо скорочення транспортних витрат перевізників скористаються головним чином приватні особи, водночас більша частина інвестиційних витрат (а також можливі додаткові витрати, пов’язані, наприклад, з деградацією річкових екосистем) будуть покладені в цілому на суспільство трьох країн (Білорусі, Польщі, України).

Крім того Проект Е40 має дуже важливий політичний аспект, який має бути врахований.

Білорусь проголосувала проти резолюції ГА ООН А/С.3/73/L.48 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна». Ця резолюція закликає Росію вивести свої війська з території окупованого Криму та засуджує зростаючу російську військову присутність в Чорному і Азовському морях.

Білорусь входить в оборонний союз із Росією. Нещодавно Рада Міністрів Білорусі затвердила спільну військову доктрину двох держав. Кілька днів тому цю доктрину затвердили і в Російській Федерації. Тому сподівана співпраця (у рамках Проекту Е40) між Україною і Білоруссю буде лише тоді, коли Росія її схвалить, як і транзит вантажів через Україну. Тепер цей фактор набирає першої ваги.

Олег Войцехович, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України

Завідувач відділу радіаційного моніторингу природного середовища УкрГМІ, к.г.н. Олег Войцехович виступив з доповіддю стосовно радіологічного аспекту прокладання водного шляху Е40 через Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Він Зазначив, що на сьогодні ЧЗВ є територією з сотнями кілометрів меліораційних каналів та споруд які фактично не експлуатуються. Звідси постає питання: що робити з цими каналами? Чи продовжувати їх очищення та якою є ціна і доцільність таких заходів? На думку промовця, заходи варто проводити виключно на окремих ділянках та каналах, які дозволяють якимось чином регулювати стік річок в зоні. Всі інші питання мають належати до компетенції Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника.

В контексті реалізації проекту Е40, на думку п. Войцеховича, днопоглиблювальні роботи не призведуть до повторного забруднення річки Прип’ять стронцієм 90 та цезієм 137 з Зони відчуження через те, що основна частина радіонуклідів вже винесена та осаджена у седиментах глибоких ділянок Київського водосховища, де днопоглиблювальні роботи не будуть виконуватися.

Поглиблення русел має враховувати можливі негативні наслідки: деформації берегів, розмиви русла, особливо в районах розташування водоохоронних дамб на р. Припяті. 

Відновлення судноплавства по всій довжині водного шляху від українсько-білоруського кордону до Херсона принципово не змінить існуючих радіологічних умов водної системи, а також природних умов шляху,

Поглиблення русла у р. Прип’ять можуть лише покращати гідрологічний режим пропуску повеней у русловій частині і зменшити ризики підтоплення забруднених територій зниження рівнів води в умовах пропуску повеней).

Моніторинг радіоактивного забруднення має виконуватися і включати контроль за можливими впливами забруднення, а також дампінгу мулових відкладів у водосховищах

Водночас було підкреслено, що користь від Проекту Е40 повинна бути більша за шкоду. Шкода, в нашому випадку – це витрати коштів на невиправдані заходи та проекти, тому Проект Е40 потребує детального економічного, логістичного обґрунтування, оцінки витрат на утримання інфраструктури шляху, розрахунку тарифів на перевезення вантажів.

Дмитро Бугай, Інститут геологічних наук НАН України

Завідувач лабораторії моніторингу геологічного середовища Інституту геологічних наук НАН України,.к.фіз.-мат.н. Дмитро Бугай розповів про нинішню ситуацію з радіоактивним забруднення підземних вод у зоні відчуження ЧАЕС,  радіологічні ризики і актуальні проблеми.

Головні висновки досліджень п. Бугая щодо ризиків можливого забруднення вод річки Прип’яті через будівництво  водного шляху Е40 такі:

  • проблеми радіоактивного забруднення підземних вод є важливими переважно у «ближній» (»10 км) зоні ЧАЕС;
  • радіонуклідом, що являє основний ризик для радіоактивного забруднення підземних вод, є стронцій-90 (цезію-137, ізотопам Pu і Am-241 як правило властива низька мобільність в підземних водах);
  • геологічні бар’єри і автореабілітаційні процеси в підземних водах в зоні ЧАЕС обмежують витоки радіонуклідів із джерел активності в річкову мережу (зокр., р. Прип’ять) гідрологічний транспорт за межі ЧЗВ;
  • скринінгові дозові оцінки вказують, що шлях опромінення, пов’язаний із підземними водами, не відграє критичної ролі для опромінення гіпотетичних майбутніх поселенців в Чорнобильській зоні відчуження;
  • для підземних вод в ближній зоні ЧАЕС доцільно використовувати MNA- стратегію (Monitored Natural Attenuation);
  • не має підстав очікувати негативного впливу реалізації проекту водного шляху E40 на гідрогеологічні умови в ближній зоні ЧАЕС;
  • не має підстав очікувати збільшення виносу радіоактивності підземним шляхом в річкову мережу;
  • при реалізації проекту Е40 слід врахувати необхідність підтримання в робочому стані існуючих водозахисних споруд – лівобережної і правобережної захисних дамб в ближній зоні ЧАЕС.

Олександр Гусєв, НЕЦУ

Аспірант Національного Авіаційного Університету, член НЕЦУ Олександр Гусєв представив огляд загроз, які становить реалізація проекту Е40 для територій, прилеглих до Чорнобильської зони відчуження.

Було зазначено, що оскільки є стурбованість суспільства щодо можливого вторинного забруднення вод річки Прип’яті через спрямлення річки Прип’ять та виконання днопоглиблювальних робіт необхідно виконати додаткові дослідження, які б знайшли належне відображення у звітних документах Проекту Е40. Має бути виконана комплексна стратегічна екологічна оцінка Проекту Е40 (для всього водного маршруту) з урахуванням транскордонного впливу будівельних робіт та функціонування водного шляху. Водночас потрібно виконати взяті Україною зобов’язання щодо захисту цінних природних території європейського значення, які входять до смарагдової мережі Європи і тим уникнути репутаційних втрат країни.

Руслан Гаврилюк, НЕЦУ

Голова НЕЦУ, к.геол.н. Руслан Гаврилюк доповів про досвід інтегрованого управління водними ресурсами в Іспанії та Португалії. Доповідач наголосив, що басейновий принцип управління водними ресурсами був започаткований саме в Іспанії ще у двадцятих роках минулого століття. Басейнові ради що в Іспанії, що в Португалії мають всі повноваження для формування політики водного менеджменту і місцеві органи влади мають виконувати рішення басейнових рад. Відбір нових проектів із використання водних ресурсів відбувається дуже вимогливо. Головним завданням є зберегти річку, а не перегородити її. Досвід Іспанії у цій сфері є дуже корисним для України.

Порушена темавикликала жваву дискусію. 

Представник Мінприроди України  Олеся Петрович зазначила, що будь-яка гребля на річці є великою шкодою для неї, бо риба не може вільно рухатися і як правило втрачає природні нерестилища, якість води неминуче погіршується через фрагментацію річки та сповільнення течії. В економічних розрахунках Проекту водного шляху Е40 не врахована шкода, яка буде завдана довкіллю як у процесі будівництва, так і в процесі експлуатації водного маршруту. У рамках Проекту Е40 також виникне проблема проникнення інвазійних видів.

Представник Держводагентства Ірина Войтюк звернула увагу на те, що в Україні тепер діють Закони «Про Стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля» і Проект водного шляху Е40 має бути розглянутий відповідно процедур, визначеними цими Законами. Екологічні втрати не можуть перевищувати економічні вигоди.

Голова ГО «Інтерекоцентр», к.біол.н. Леонід Проценко зазначив, що після Чорнобильської катастрофи зона відчуження була дуже забруднена радіоактивними елементами, тому будівництву міжнародного водного шляху Е40 має передувати ретельне дослідження саме потенційних загроз повторного забруднення вод Прип’яті та Київського моря.

Президент Спілки екологічних аудиторів України, к.екон.н. Святослав Куруленко зазначив, що Проект водного шляху Е40 повинен розглядатися в рамках чинного законодавства та з дотриманням затверджених процедур і поки формальні процедури не виконані, проект не може реалізовуватися. Проект має бути обговорений з білоруською та польською сторонами.

Світлана Бойченко

Співробітник Інститиутту геофізики НАН України д.г.н. Світлана Бойченко наголосила, що вказана розробниками істотна екологічна перевага Проекту Е40 щодо скорочення викидів СО2 в порівнянні з автомобільним та залізничним транспортом є занадто перебільшеною і спекулятивно використовуються як аргумент для надання проекту удаваної привабливості з екологічної точки зору. Потрібно враховувати скорочення опадів останніми роками та загрози виникнення забруднення вод у результаті експлуатації водної магістралі та у разі техногенних аварій.

Дмитро Гулевець

Голова Київського відокремленого підрозділу «Вітер Змін», к.т.н.  Дмитро Гулевець зазначив, що реалізація проекту Е40, як європейського проекту, має здійснюватися з дотриманням європейських принципів. Завданням громадськості, неурядових громадських організацій має бути недопущення ухвалення рішень, органами та особами, відповідальних за реалізацію державної політики у сфері розвитку інфраструктури країни, з порушенням природоохоронного законодавства та в інтересах зацікавлених сторін Проекту Е40.

Заступник директора Ботанічного саду ім. академіка Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, к.біол.н. Віталій Коломійчук звернув увагу на те, що у першій частині назви теми круглого столу йдеться про природні цінності Полісся, про які цього разу присутні мало говори, бо зосередились на радіаційних загрозах Проекту Е40. Промовець закликав повернутися до теми цінностей Полісся та їх збереження і популяризації.

Дмитро Іванов

Голова Канівського відокремленого підрозділу НЕЦУ Дмитро Іванов нагадав про необхідність дотримання принципу екоімперативу, принципу який підтримував та пропагував лідер НЕЦУ – Ярослав Мовчан. Реалізація такого проекту як водний шлях Е40 якраз потребує розгляду його аспектів через призму екоімепративу.

У заключному слові Голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк закликав всіх присутніх до подальшої співпраці та продовження розгляду всіх аспектів Проекту міжнародного водного шляху Е40 з метою інформування широкої громадськості, органів влади про загрози, які він становить унікальній екосистеми Полісся.