Андре Куусвеку
Директорові ЄБРР в Україні
Представництво ЄБРР в Україні
вул. Софіївська, 27/23, м. Київ, 01001 Україна

Шановний пане Куусвек,

Громадська екологічна організація „Національний екологічний центр України” (НЕЦУ) поздоровляє Вас із новою посадою та вітає в Україні.

Будучи членом мережі CEE Bankwatch Network, НЕЦУ з 1996 року проводить моніторинг діяльність ЄБРР в Україні. Зокрема ми зосереджуємось на проектах, які потенційно можуть призвести до суттєвих негативних екологічних і соціальних наслідків, та доносимо занепокоєння громадськості щодо таких проектів до уваги ЄБРР.

В останні роки наша занепокоєність здебільшого була зумовлена проектами в енергетичному секторі, які передбачені у «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року».

Як Вам мабуть відомо, цей надзвичайно суперечливий і широко критикований документ надає перевагу атомній енергетиці і виробництву електроенергії вугільними теплоелектростанціями, майже не залишає місця для розвитку відновлювальної енергетики та приділяє надто мало уваги потенціалу України у збільшенні енергоефективності. За такої ситуації, ми радо привітали позицію ЄБРР в травні 2008 року, коли Банк відмовився розглядати фінансування Канівської ГАЕС – екологічно небезпечного і економічно недоцільного проекту, проти якого НЕЦУ виступає ще з осені 2006 року. Ми сподіваємося, що ЄБРР й у майбутньому притримуватиметься такої позиції відносно зазначеного проекту і не розглядатиме надання громадських грошей для сприяння розвитку атомної енергетики у країні, чи-то завдяки прямому фінансуванню будівництва і продовження терміну експлуатації ядерних реакторів чи завдяки фінансуванню допоміжної інфраструктури.

Натомість ми сподіваємося, що, за Вашого керівництва, ЄБРР в Україні сприятиме розвитку тих напрямків, які не суперечать стратегічним пріоритетам Банку, а також відповідають європейським тенденціям. Ми сподіваємось, що ЄБРР, будучи інституцією розвитку, активно підтримуватиме розвиток в Україні таких багатообіцяючих, проте складних напрямів, як стрімке зростання вітчизняної енергоефективності і підтримка інтенсивного розвитку відновлювальних джерел енергії. ЄБРР слід розпочати співпрацю з українським урядом, спрямовану на поглиблення розуміння останнім переваг ефективного управління енергоспоживанням, замість збільшення енергопостачання. Щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, то необхідно усунути існуючі перешкоди для приватних інвестицій, а також слід заздалегідь визначати і підтримувати проекти, наприклад, у модернізації малих ГЕС і будівництві вітряних турбін.

Наша країна також готується до масштабного спортивного події. Ми вдячні за ту роль, яку ЄБРР відіграє у підготовці до Євро-2012 в Україні. Ми схвалюємо позики, які було надано на розвиток громадського транспорту в Києві (Київський міський транспорт: Позика на метро), оскільки ми вважаємо його передумовою для стійкого розвитку сучасного міста. Ми сподіваємося, що ЄБРР розгляне підтримку таких ініціатив і в інших містах України. У той ж час ми хотіли б попросити Банк не надавати підтримку проектам, пов’язаним із розширенням дорожньої інфраструктури, оскільки у місті цей захід не вирішує проблему заторів і лише призводить до подальшого зростання кількості особистих автомобілів.

НЕЦУ проаналізував програму підготовки міста Києва до Євро-2012 і виявив, що низка заходів безповоротно зашкодить зеленим рекреаційним зонам міста. НЕЦУ надіслав листа голові УЄФА Мішелеві Платіні, в якому ми висловили причини нашого занепокоєння і надали перелік об’єктів і зон, які заплановано зруйнувати (http://www.necu.org.ua/lyst-platini/). Основними цілями у „чорному списку” є Труханівський острів, парк Дружби народів, зелені зони довкола Національного виставкового центру – разом близько 250 гектарів зелених зон Києва. Ми звертаємося до ЄБРР із проханням не підтримувати такі деструктивні проекти і взяти до уваги екологічну шкоду, яку вони можуть заподіяти.

Європейська першість, що має відбутися, також послужила каталізатором для масштабних планів щодо розбудови аеропортів по Україні. Дуже стислі часові рамки на підготовку таких проектів не передбачатимуть проведення належних аналізів впливу запланованих аеропортів на навколишнє середовище і місцеве населення. Переселення і компенсація за втрачене майно вбачаються одними з найбільш складних проблем у цьому. Ми вважаємо, що ЄБРР не слід розглядати можливість участі у цих проектах з розширення аеропортів, а натомість варто віддати перевагу проектам з розвитку залізничного транспорту, як у випадку із проектом оновлення рухомого складу Укрзалізниці.

Такий потужний міжнародний чемпіонат, як Євро-2012, вимагає значних покращень дорожньої інфраструктури. Проте ми хотіли б наголосити на тому, що для того, щоби зберегти природу і запобігти негативним соціальним наслідкам було б більш доцільно не будувати нові дороги, а відбудувати і модернізувати дороги існуючі із належним урахуванням впливу на навколишнє середовище.

Ми сподіваємося, що співпраця з ЄБРР допоможе різноманітним державним установам та підприємствам підвищити свою відповідальність і відкритість перед суспільством.

З повагою,
Ірина Головко
Національний координатор в Україні
Національний екологічний центр України / CEE Bankwatch Network