24 березня рівень води у Канівському водосховищі приспустили до історично низької позначки. Природоохоронні громадські організації вбачають у цьому неминучу загрозу для риб, що населяють водосховище, оскільки при нинішньому рівні води осушені всі основні нерестовища.

Не так давно стрімкий спуск рівня води у іншому, Київському водосховищі, став причиною масової загибелі риби, яка виявилась придушена кригою. Можливо, саме ця ситуація є наймасштабнішим відомим прецедентом загибелі риби в Україні. Для створення такого рекордного випадку українским керманичам знадобилось всього кілька днів. Тепер важко оцінити, до яких наслідків призведе наявність у воді, яка використовується для водопостачання у оселях понад 20 мільйонів українців, такої кількості мертвої риби. Можливо, саме це стане черговою бідою, від якої нас гучно рятуватимуть найближчим часом.

Проте, незважаючи на цей безпрецедентний випадок, рівень води у водосховищах планують знижувати далі. За повідомленням радіо «Ера», міністр МНС п. Шуфрич звернувся до ЗМІ з повідомленням, що на засіданні штабу з боротьби із повінню ухвалено рішення знизити рівень води у Київському водосховищі ще на пів-метра. Як пояснив міністр, таке рішення ухвалено у зв’язку із надзвичайно високою небезпекою підтоплення водою значних територій міста Києва і попросив журналістів не спекулювати цією темою і «не вигадувати дурниць» на кшталт того, що водосховище спускають, буцімто, аби не були пошкоджені ділянки елітної забудови в районі Конча-Заспи.

«- Припускаємо, що саме намивні ділянки «Конча-Заспи» рятують тепер, спускаючи Канівське водосховище. – говорить заступник голови Національного екологінчого центру України Олексій Василюк. – Річ у тому, що близько 80% водозбірного басейну Дніпра знаходиться вище за течією від Києва. Тому, скільки водосховища не спускай, однаково, перш ніж потрапити у них, вода спершу повинна буде пройти через Київ. І що більше за все їй заважатиме – це «Конча-Заспа». А що таке «Конча-Заспа»? – нічим не закріплена купа піску, яка не може і не зможе ніколи протидіяти великій воді».

Тепер черга дійшла до Канівського водосховища? Офіційно визнаний «рівень мертвого об’єму» [1] Канівського водосховища – 91,0 м. Станом на 24.03.10, рівень водосховища сягнув значно нижчих позначок. Оперативно інформацію про рівні води у водосховищах можна відстежувати за адресою http://meteo.com.ua/hydro/h_now.

В нинішніх умовах, коли на значній частині протяжності Дніпра створені регульовані водосховища, території, придатні для нересту риби, залишаються лише у верхів’ях кожного з них, утворюючись на мілководдях та ділянках залишків заплави в час, коли вона вкривається водою.

Найбільша небезпека чекає на веснянонерестуючі види риб (щука, плітка), багато з яких є промисловими. Значна частка видів риб для нересту потребує мілководь 10-30 см із затопленою рослинністю. Період їх нересту вже мав розпочатись. Як відомо, в період нересту має підтримуватися стабільний високий рівень води, забороняється коливання її рівня, забороняється будь-яка риболовля та навіть використання моторних човнів. Натомість, цього року ситуація – принципово інша. Нерестовищ немає взагалі. Так, з числа 51 виду риб Канівського водосховища, щонайменш для 10-15 видів нерест пройти не може в принципі.

«Спершу рибу, і головне плідників, розчавили кригою, а тим, що лишились живими, тепер не дадуть нормально віднереститись. – пояснює нам іхтіолог Інституту зоології НАН України Коцоконь Юлія. – Види риб великих розмірів живуть довше і мають тривалі життєві цикли. Саме їм відновити свої популяції буде найважче. Проте, наслідки цього ми відчуємо не відразу – тільки через 3-5 років стане зрозуміло, наскільки підірвані рибні запаси».

До цього колосального підриву рибних запасів Дніпра призводить, схоже, чиясь посадова безвідповідальніть. Та досі ніхто не покараний. Більше того, наскільки нам відомо, Державний комітет рибного господарства досі не сформулював претензій з цього приводу та суму збитків, яких зазнали держава і природа у випадку загибелі риби і знищення нерестовищ. Не чути і вимог утримувати рівень води, необхідний для нересту. Скільки ми будемо мовчки спостерігати цей непрофесіоналізм чиновників, які спускають водосховища за місяці до повені, не показуючи розрахунків і графіків, керуючись сумнівними мотивами? Хто приймав рішення щодо катастрофічного спуску замерзлого Київського водосховища? Які аргументи (окрім емоційних чи «конче-заспових») тепер щодо спуску Канівського водосховища? Чи не пора назвати цих «героїв»?

Контакти

Василюк Олексій
Національний екологічний центр України
vasyliuk AT gmail.com
097 1000 473
www.necu.org.ua

Додаткова інформація

[1] Рівень мертвого об*єму водосховища – мінімальний рівень водосховища, до якого можлива його робота в умовах нормальної експлуатації (http://www.glossary.ru/).