«Енергостратегія консервує відставання України від розвинених країн світу» – Коментарі НЕЦУ до проекту оновленої Енергостратегії України до 2035 року

energy_strategy_2035

Наприкінці лютого у рамках громадських консультацій з обговорення проекту оновленої стратегії України НЕЦУ надіслав свої пропозиції до Національного інституту стратегічних досліджень, який розробляє проект Енергетичної стратегії до 2035 року на замовлення Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

У свої коментарях НЕЦУ зауважує, що проект нової стратегії не містить амбітних цілей у розвитку енергоефективності та ВДЕ, що своєю чергою фактично консервує відставання України у цих секторах на довгі роки.

«У той час як весь цивілізований світ робить ставку на децентралізацію, підвищення енергоефективності та скорочене споживання енергії, Україна планує нарощувати споживання енергії та будувати нові вугільні та атомні станції. Так, наприклад, запропонований варіант Енергостратегії пропонує до 2035 року знизити енергоємність валового внутрішнього продукту лише до рівня 0,17 кг н.е. на 1 дол. США ВВП України (ПКС). Рівень енергоємності у США та Польщі зараз складають 0,15 та 0,14 кг н.е. на 1 дол. США, відповідно. Таким чином, ціль для України в 0,17 кг н.е. на 1 дол. США означає, що у 2035 році ми не досягнемо навіть рівня енергоємності, якій має Польща сьогодні», – коментує експерт НЕЦУ Артур Денисенко.

У цілому, проект Енергетичної стратегії до 2035 року можна відмітити як прогресивний документ, виконання якого дозволило б значно підвищити ефективність використання енергії, ліквідувати субсидування у паливно-енергетичному комплексі, запровадити елементи управління попитом, інтегрувати до національного законодавства України Директиви ЄС та виконати вимоги, що їх взяла на себе Україна у рамках приєднання до Енергетичного Співтовариства та підписання Угоди про Асоціацію. Вперше в історії України проект Енергостратегії фокусується більше на споживачах енергії та енергетичних послуг, ніж на генерації.

У той самий час документ містить деякі положення, цілі та завдання, виконання яких маловірогідне або не відповідає сучасним трендам в енергетичній політиці розвинутих країн світу, про що більш детально написано у публікації НЕЦУ Коментарі та пропозиції до проекту Енергетичної стратегії України на період до 2035 року

Враховуючи, що попередні версії Енергетичної стратегії України до 2030 року (як в редакції 2006 року, так і в редакції 2013 року) не були виконані через надто нереалістичні прогнози зростання економіки та споживання енергії, разом з амбіційною програмою будівництва нових генеруючих потужностей та відсутністю джерел надходження інвестицій, проект нової Енергетичної стратегії до 2035 року має бути затверджений окремим Законом України (як це було у випадку Транспортної та Екологічної стратегій України), а не Розпорядженням Кабінету Міністрів, як це було у випадку попередніх версій стратегії. В той же час, в разі затвердження проекту окремим Законом, документ має містити основні напрямки реформування енергетичного сектору та «Дорожню карту» виконання без зазначення прогнозних балансів споживання паливно-енергетичних ресурсів та цільових показників розвитку секторів енергетичного комплексу.

Нагадаємо, 24 липня 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв оновлену Енергетичну стратегію України на період до 2030 р. Ще під час громадських обговорень цього документу незалежні експерти, громадські організації та ЗМІ зазначали, що прийнятий документ фактично розроблений в інтересах однієї з фінансово-промислових груп, внаслідок чого у документі виникли значні дисбаланси у пріоритетах розвитку паливно-промислового комплексу. Указом Президента України № 448/2014 від 1 травня 2014 року введено до дії рішення РНБО, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручили забезпечити актуалізацію положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 року з метою забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України щодо розвитку ВДЕ, а також з урахуванням загроз енергетичній безпеці, пов’язаних із тимчасовою окупацією території Криму та збройної агресії Російської Федерації.