Іспано-португальський досвід транскордонної співпраці для управління басейном Дністра

Протягом 19–23 листопада відбувся ознайомчо-навчальний візит представників України та Молдови до Іспанії та Португалії з метою обміну досвідом у сфері транскордонного управління водними ресурсами. Неурядові організації української частини делегації представляв Голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.

Візит був організований в рамках проекту ГЕФ «Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер», який виконується ОБСЄ у співпраці з ПРООН та ЄЕК ООН. Учасники з України та Молдови, більшість з яких долучені до роботи Комісії зі сталого використання і охорони басейну Дністра, ознайомились із реалізацією «Угоди зі співпраці для захисту та життєздатної експлуатації вод іспано-португальських річкових басейнів» (Конвенція Альбуфейра). Найбільшу увагу було приділено питанням гідроенергетики в рамках транскордонного управління водними ресурсами, які особливо гостро стоять для басейну Дністра у зв’язку із ризиками будівництва каскаду 6 руслових ГЕС.

Підписання Конвенції Альбуфейра між Іспанією і Португалією у 1998 р., що передувало прийняттю Водної Рамкової Директиви ЄС, стало важливим кроком у розвитку управління  транскордонними річковими басейнами на Піренеях і у Європі загалом. Історія відносин Іспанії і Португалії в цій сфері розпочалась ще у 1864 р. з Договору співпраці в басейні р. Гвадіани і поступово рухалась до підписання Конвенції. Конвенція Альбуфейра охоплює 5 транскордонних річкових басейнів (річки Міню, Ліма, Дуеро, Тахо і Гвадіана), які займають 45 % площі Іберійського півострова, та в яких Іспанія є країною, що знаходиться в верхній частині басейну, а Португалія – в нижній.

В Міністерстві екологічного переходу Іспанії учасники поїздки ознайомились, зокрема, з принципами надання дозволів для використання водних ресурсів в гідроенергетичних цілях. Гідроенергетика в Іспанії повністю підпорядкована екологічним задачам і не є пріоритетною в частині використання водних ресурсів. Навіть, на вже створених дамбах і водосховищах пріоритетами є забезпечення екологічного стоку річки та водозабезпечення населення, а ГЕС працюють в умовах скидів води, що визначені екологічними цілями. Фактично гідроенергетика в Іспанії функціонує виходячи із екологічних і соціальних пріоритетів, які визначаються вповноваженими органами управління водного господарства національного чи регіонального рівня. Зокрема, режим роботи одного з найбільших в Іспанії водосховищ Entrepenas, у верхній течії найбільшої річки Піренеїв – Тахо, визначається регіональною гідрографічною конфедерацією Тахо, яка встановлює умови роботи ГЕС.

Крім дамби Entrepenas учасники поїздки також відвідали одні з найбільших на Піренеях і в Західній Європі загалом, дамби Alcantara – в нижній течії р. Тахо (Іспанія), та Alqueva – в нижній течії р. Гвадіана (Португалія). Будівництво цих трьох дамб і створення водосховищ відбувалось з мінімальним впливом на місцеве населення. Система прийняття рішень стосовно будівництва подібних об’єктів на теперішньому етапі передбачає поетапне проведення стратегічної екологічної оцінки планів і програм та оцінки впливу на довкілля окремих проектів.

В презентації водосховища Alqueva (Португалія) наголошувалось, що ключовою метою будівництва дамби та створення водосховища було забезпечення регіону водою рамках реалізації багатоцільового проекту Alqueva Multi-Purpose Project. Пріоритет ставився на розвитку сільського господарства, створення системи зрошення (для вирощування оливок, мигдалю та інших культур) з метою виходу регіону із економічної кризи. Гідроенергетика в таких проектах є лише однією із складових і далеко не визначальною.

Агентство довкілля Португалії, що функціонує у складі Міністерства довкілля та енергетичного переходу, презентувало для учасників поїздки національну систему управління водними ресурсами, в сфері повноважень якої є і ліцензування будівництва гідроенергетичних об’єктів.

Іспанська та португальська сторони наголошували на тісній і конструктивній транскордонній співпраці, яку було досягнуто за 20 років Конвенції Альбуфейра. Сторони погоджують режим роботи водосховищ та екологічні попуски, мають он-лайн систему моніторингу водними ресурсами та спільну систему реагування на надзвичайні ситуації, продовжують зближувати методики визначення якості води в рамках європейського законодавства.

Руслан Гаврилюк з командою проекту відновлення р. Манзанарес

Учасники поїздки також відвідали один із чисельних проектів відновлення річкових екосистем в Іспанії – річку Мазанарес на ділянці течії вище м. Мадрид. Метою цього та десятків інших аналогічних проектів, що останніми роками активно впроваджуються в Іспанії, є відновлення річок до рівня їх доурбанізованого та доіндустріального стану, повернення річкам їх екосистемних функцій.

 

За матеріалами НЕЦУ