Європейська Комісія заявила, що не виділить грошей Україні на державні програми для захисту навколишнього середовища, якщо уряд не відкриє доступ для ініціатив громадянського суспільства. Окремо в ЄК привітали нове зобов’язання Києва адаптувати своє енергетичне законодавство до права ЄС.

За даними мережі екологічних НУО Центрально-Східної Європи “Bankwatch”, стратегія охорони навколишнього середовища України розробляється недемократичним шляхом і є “оманливою”, тому що вона дозволяє фактичне збільшення викидів CO2 до 2020 року.

Взявши на себе зобов’язання поважати цілі ЄС зі скорочення викидів парникових газів на 20% до 2020 року в порівнянні з рівнем 1990 року, Україна може реально дозволити собі збільшення на її нинішньому рівні, оскільки через промисловий спад викидає менше половини СО2 від обсягів 1990 року.

Прийняття стратегії до кінця року грає ключову роль в отриманні допомоги ЄС у розмірі 35 млн. євро, і консультування з організаціями громадянського суспільства є однією з умов фінансування. Після того, як протягом «трьох років» ігнорується “будь-яка участь неурядових організацій, уряд в останню хвилину провів громадські консультації в серпні, але потім виключив рекомендації за результатами цих консультацій з проекту, представленого до парламенту”.

«Комісія знає про дискусію в Україні щодо згортання процесу громадських консультацій для вироблення національної стратегії охорони навколишнього середовища», зазначила Ангела Філоте, прес-секретар з питань Політики сусідства Європейської Комісії.

“Ми підняли це питання з українськими колегами, і ми наполягали на тому, що стратегія має бути розроблена відкрито і транспарентно, з урахуванням думок зацікавлених сторін. Це також є умовою для запровадження програми підтримки сектору з боку ЄС, і буде попередньою умовою для будь-якого розподілу коштів “, сказала вона, “Крім того, Комісія буде активно продовжувати діалог з Україною, спрямований на сприяння заходам з боротьби зі зміною клімату”.

Тим часом, з боку єврокомісара, Київ привітали з приєднанням до Енергетичного співтовариства, спрямованого на приведення національного законодавства з енергетики країн Балкан, Молдови та України у відповідність з законодавством ЄС.

Проте Комісія буде “допомагати” Україні в “перенесенні” норм директив ЄС в національне законодавство і визначить “граничні терміни” для цього процесу, заявила прес-секретар комісара з питань енергетики Гюнтера Еттінгера.

Цей процес дасть українським компаніям доступ до ринку ЄС у сфері енергетики, і у відповідь “підвищить безпеку поставок”, сказала вона. Наприклад, українська державна компанія «Нафтогаз», яка транзитує практично весь російський газ, що надходить до Європи, повинна буде розділити види діяльності, адже вона також володіє транзитними трубопроводами.

Близько 80 відсотків імпортованого ЄС російського газу йде транзитом через Україну – залежність, яку відчули взимку 2006 і 2009 років, коли газовий монополіст “Газпром” припинив постачання газу через цінові розбіжності з українським «Нафтогазом». Політичні розбіжності між тодішнім прозахідним урядом у Києві і Кремлем були розцінені як основна причина цих різких рухів.

Увага Європейської Комісії до енергетичного сектору України та зобов’язання інвестувати в модернізацію газотранспортної мережі в обмін на адаптацію законодавства до норм ЄС, здається, ігнорує деякі з його найбільш забруднюючих довкілля аспектів, заявила у EUobserver Ірина Головко з “Bankwatch”.

“Здається, що Комісія дбає тільки про постачання газу та мало про вплив на довкілля подальшого розвитку вугільної промисловості та атомної галузі – як зазначено в енергетичній стратегії України”.

“Оскільки Комісія в даний час вибрала навколишнє середовище як стратегічно важливий сектор для підтримки в Україні, ця підтримка має бути в інтересах людей і довкілля”, сказала вона.

UA-Energy.org, за матеріалами EUobserver