Громадське обговорення проекту «Стратегії діяльності ЄБРР в галузі енергетики»

25 жовтня в Києві відбулося громадське обговорення проекту «Стратегії діяльності ЄБРР в галузі енергетики». В заході взяли участь виконавчий директор НЕЦУ Віталій Шаравара і експерт НЕЦУ з питань змін клімату Георгій Веремійчик.

Стратегія розрахована на період на 2019 – 2023 і охоплює дві сфери:

  • виробництво, передачу, розподіл, зберігання і передачу електроенергії;
  • видобуток, переробку, транспортування, розподіл, зберігання і постачання вуглеводнів.

До вуглеводнів віднесено: нафту, газ (у тому числі водень) та енергетичне вугілля.

Стратегія охоплює всі країни, у яких працює банк з урахуванням особливостей їх перехідних процесів.

Стратегія має три розділи:

  1. Огляд виконання попередньої стратегії.
  2. Умови в енергетиці і труднощі переходу.
  3. Стратегічні напрями.

Банк ставить собі за мету сприяти надійному та сталому постачанню доступної енергії за прийнятою ціною шляхом переходу на низько вуглецеву енергетику. та реалізацією таких стратегічних напрямів:

  • перехід на низьковуглецеву енергетику, електрифікацію;
  • ефективне функціонування енергетичних ринків;
  • екологізацію нафтогазових мереж, видобутку та збуту;
  • енергоефективну та інклюзивну економіку.

Банк не має наміру фінансувати проекти видобування енергетичного вугілля та потужностей вугільних ТЕС (включно модернізацію діючих електростанцій та будівництво нових) та враховуватиме виклики, пов’язані із глобальною зміною клімату, забрудненням повітря. Передбачена система моніторингу ефективності впровадження стратегії.

Учасники обговорення розділилися на дві групи для обговорення питань: розвитку енергетики на базі відновлювальних джерел та використання вуглеводнів.

Під час обговорення питання розвитку енергетики з відновлювальних джерел енергії були порушені такі групи питань:

  1. Умови сталого використання відновлювальних джерел енергії, що передбачає:
  • національне регулювання;
  • незмінність норм на період використання установки;
  • доступ до даних;
  • врахування потреб інвесторів, громад;
  • резервування.
  1. Усунення бар’єрів, які створюють інші джерела енергії та обставини (газ, ядерне паливо, брак прозорості щодо вмісту вуглецю, оподаткування, структура власності).
  2. Успішна інтеграція відновлювальної генерації до енергетичної мережі (різні підходи залежно від масштабу об’єкта, поєднання різних варіантів) з врахуванням:
  • специфіки країн та регіонів;
  • рівня агрегації;
  • ринкового законодавства;
  • композицію генерації (енергетичні кластери).
  1. Моніторинг проектів/інвестицій.
  2. Розвиток виробництво тепла, холоду з відновлюваних джерел енергії.
  3. Розвиток національної політики у сфері використання відновлювальних джерел енергії, зокрема, напрями розвитку, відповідальність, доступність, децентралізація, прозорість, доступ до кредитних ліній, інноваційний бізнес.
  4. Керівництво сталого використання гідроенергії країни (регіону).

Група, яка обговорювала питання використання вуглеводнів акцентувала увагу на таких питаннях:

  1. Інструменти залучення закордонних гравців, застосування міжнародних принципів.
  2. Розвиток регіональних ринків газу (хабів).
  3. Взаємодія з іншими країнами та координація проектів.
  4. Інвестиції у проекти з розвитку мереж.
  5. Діалог щодо політики у галузі вугілля як на локальному, так і на національному рівнях за участі різних зацікавлених сторін.
  6. Політика обмежень з врахуванням природоохоронних вимог.
  7. Прозорість та електронна платформа для звітування.
  8. Регуляторна реформа, змагання на газовому ринку.
  9. Добре врядування із орієнтуванням на європейські стандарти.
  10. Розвиток потенціалу та посилення спроможності.

Віталій Шаравара у свої коментарях на пленарному засіданні звернув увагу присутніх до проблеми розвитку гідроенергетики. Він зазначив, що світ змінюється, тому необхідно вже сьогодні переглянути ставлення до ГЕС як безпечних і екодружніх об’єктів, які виробляють чисту енергію, оскільки їх будівництво та експлуатація завдає величезної шкоди довкіллю і фактично знищує річки. На жаль, об’єкти гідроенергетики в Україні збудовані без дотримання екологічних вимог і завдають великої шкоди довкіллю. А нинішня практика будівництва малих і міні ГЕС в Карпатах теж супроводжується, за рідкісними винятками, хижацьким ставлення до річки, живих істот, які мешкають у її басейні.

НЕЦУ виконує фаховий аналіз із залученням відповідних експертів доступних проектних документів, які просувають гідроенергетики. В багатьох випадках вони маніпулюють фактами і можливостями розвитку цієї галузі в Україні. Переважно оцінка екологічних і соціальних впливів проектів гідроенергетики виконуються формально, самі проекти за своїм змістом є безглуздими та невиправданими з точки зору «довкільні втрати – економічна ефективність».

«До гідроенергетики не можна ставитися, як «зеленої» енергії, бо реальна її ціна дуже висока», – підкреслив промовець. «Саме тому НЕЦУ звертається до ЄБРР з проханням єдиного підходу до аналізу документації гідроенергетичних проектів і її розгляд з урахуванням екоімперативного підходу. В той же час НЕЦУ бере активну участь в просуванні ідей виробництва енергії з ВДЕ, залучення і спрямування інвестицій в цей напрямок. Необхідною є підтримка проектів підвищення ефективності використання енергії і енергозбереження, переоснащення і модернізація електричних мереж і обладнання, розвиток акумулюючих технологій і потужностей для енергії, яка вироблена з ВДЕ».

Пропозиції до Стратегії можна надсилати до ЄБРР до 6 листопада 2018 року.

 

За матеріалами НЕЦУ.

Контактна особа:

Георгій Веремійчик

veremiychyk@gmail.com