«Гідроенергетика в Україні нестиме загрози довкіллю та людям, доки не стане європейською» – підсумки круглого столу у Верховній Раді

24 квітня у м. Миколаєві відбулася прес-конференція присвячена підсумкам Круглого столу “Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні”, що відбувся 18 квітня у Верховній Раді України. Учасниками прес-конференції були учасники круглого столу:

  • голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк
  • виконавчий директор Національного екологічного центру України Дмитро Іванов
  • керівник штабу «Спротиву затопленню Бузького Ґарду» Олег Кравець

У Верховній Раді у середу, 18 квітня відбувся круглий стіл «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні», який було проведено Комітетом ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за ініціативи Національного екологічного центру України. Учасники обговорили впливи на довкілля об’єктів гідроенергетики, а також наслідки, які очікуються від реалізації Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року, затвердженої Кабміном у 2016 р. (далі – Програма). Учасниками заходу стали майже 100 осіб – представники галузі, вчені, експерти, громадські активісти, члени зацікавлених громад. На заході були висловлені позиції Міністерства екології, чисельних громадських організацій та платформ, ПрАТ «Укргідроенерго», Національної Академії наук України, місцевих громад, народних депутатів. Круглий стіл пройшов під головуванням народного депутата голови підкомітету з питань моніторингу навколишнього середовища Івана Рибака. Як наголосила більшість учасників – поява нових ГЕС та ГАЕС, будівництво яких передбачене вказаною Програмою, матиме вкрай негативний вплив на довкілля, річки, ландшафти, об’єкти природно-заповідного фонду, пам’ятки історії та культури та землі громад. Такий шлях розвитку гідроенергетики не відповідає європейським стандартам, які Україна зобов’язалася дотримуватись згідно Угоди про Асоціацію.

Аналіз Програми був проведений експертами Національного екологічного центру України (НЕЦУ) за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Чотири аналітичні доповіді, роздані всім учасникам круглого столу, були присвячені важливим складовим стану галузі: «Принципи збалансованого розвитку гідроенергетики», «Гідроенергетика в енергетичній політиці Європейського союзу», «Інструменти громадянського суспільства у прийнятті рішень щодо розвитку гідроенергетики», «Гідроенергетичний потенціал річок України: розвінчання міфів».

У вступній доповіді заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко детально зупинився на причинах непогодження Програми з боку Мінприроди. Було зазначено, що Програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій із Республікою Молдова та консультацій з громадськістю. Заступник міністра проаналізував всі об’єкти, плановані до спорудження Програмою, і зауважив, що за кожним з них стоять долі людей та інтереси громад. З ключовими доповідями, де проаналізовано екологічні проблеми гідроенергетики, виступили голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, член-кореспондент НАН України Стелла Шехунова. Про специфіку галузі та водні проблеми говорив голова «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

Керівник штабу «Спротиву затопленню Бузького Ґарду» Олег Кравець підкреслив, що проект добудови Ташлицької ГАЕС, який загрожує знищенням ядра природно-заповідних територій та унікальної історично-культурної пам’ятки національного значення часів козацтва, розвивається всупереч судовим рішенням. Досі не представлені альтернативні рішення. Натомість в черговий раз, тепер вже згідно процедури оцінки впливу на довкілля, проект ще радянських часів подається на погодження. Він також нагадав про передані до Верховної Ради України 6,5 тис. підписів місцевих громадян проти затоплення Бузького Ґарду.

В обговорення взяли участь також представники місцевих громад, яким загрожує будівництво об’єктів гідроенергетики. У багатьох виступах пролунала спальна позиція: Кабмін досі розглядає проекти будівництва енергетичних об’єктів 70–80 років минулого століття, натомість урядом має бути переглянута політика регулювання пікових навантажень ОЕС через будівництво потужних ГАЕС та ГЕС, їй на зміну мають прийти сучасні акумулюючі технології, локальна генерація та балансування через впровадження SMART GRIDS. Також було наголошено на необхідності розслідування ситуації із протизаконною розбудовою Ташлицької ГАЕС. Учасники круглого столу зійшлися на думці про розробку та впровадження методики проведення ОВД для усіх без винятку гідроенергетичних об’єктів та необхідності переглянути чи взагалі відмінити Програму-2026, До кінця квітня за підсумками круглого столу Комітет має оприлюднити резолюцію.

«Велика гідроенергетика має значні впливи на довкілля, а Україна є однією із країн, яка зазнала найбільш відчутних втрат через її нераціональний розвиток. Експертами НЕЦУ протягом останнього року проведене обговорення та аналіз шляхів розвитку гідроенергетики. Його результати свідчать, що Програма на етапах розробки та затвердження абсолютно не враховувала зобов’язання, які взяла на себе Україна після підписання Угоди з ЄС» – сказав у своїй доповіді голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк.

«Ми маємо ситуацію, коли недостатньо продумане управлінське рішення спричинило накопичення проблем як на регіональному, так і на державному рівні» – заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко

Додаткова інформація за тел. (044) 223-17-16, info.necu@gmail.com

Прес-конференція відбулася в рамках проекту «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів», який виконується під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС і Української національної Платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства та фінансується Європейським Союзом і Міжнародним фондом «Відродження» у рамках проекту «Громадська синергія». Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».