Створено заказник «Гайдамацьке болото»

Рішенням Київської обласної ради № 447-24-V від 02.04.09 у Іванківському районі Київської області створено ландшафтний заказник «Гайдамацьке болото». Площа заказника склала 751 гектар і поки це – найбільший об’єкт природно-заповідного фонду, створений з науковго обгрунтування членів НЕЦУ. У 2009 році членами НЕЦУ планується створення ще біля 20 природно-заповідних територій у Київській області і обстеження понад 100 перспективних до заповідання територій.

Загальна характеристика території та меж заказника «Гайдамацьке болото»

До складу створюваного заказника повністю входять квартали 20, 34, 35 Жеревського лісництва та квартали 44, 45, 46, 51, 52, 53, 54, 57, 58, 59, 60 Обухівського лісництва. Площа об`єкту 751,0 га.

Рослинність та флора

Згідно геоботанічному районуванню вказана територія належить до Димерсько-Горностайпольського району Києво-Поліського округу Поліської підпровінції, Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Вказаний Київського Полісся лісу поєднує рослинні угруповання соснового, мішаного та подекуди листяного лісу. Він характеризується високим різноманіттям. Флора даного об`єкту налічує понад 300 видів вищих рослин.

В рослинності урочища поєднуються два головні типи:

1. Мішані сосново-дубові з домішкою грабових ліси. В перший ярус виходить сосна, до неї домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський, ясен, горобина, черешня, черемха та ірга. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються чорна та червона бузина, ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та жостір проносний. В таких лісах поширені сон широколистий, що охороняється згідно Додатку І до Бернської конвенції та запропонований до включення в Червоний список Київської області та рідкісніший є сон лучний, занесений до Червоної книги України (ЧКУ). На освітлених узліссях поширена також інша рідкісна і разом з тим цінна лікарська рослина – перстач білий. Велике наукове значення мають локалітети дуже давніх спорових рослин, плаунів – плауна булавовидного, що рекомендований до включення в Червоний список Київської області, а також плауна колючого, що охороняється Червоною книгою України.

На території об`єкту збереглися фрагменти сосняків вересових та костричникових. Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. Тут сконцентровані великі зарості рідкісної рослини – конвалії травневої, що запропонована до включення в Червоний список Київської області.

Значну цінність становлять також суцільні бруснично-чорницеві сосняки.

2. Рослинність верхових боліт та їх периферії, що зберігає в майже непорушеному стані унікальну болотяну флору Полісся, що суцільно зникла внаслідок суцільної осушувальної меліорації. Широке поширення тут мають сфагнові верхові болота. Наявні відомості про зростання тут рідкісних для Київщини сфагнових мохів, а також таких надзвичайно рідкісних рослин, як росички. Тут трапляються популяції таких надзвичайно цінних видів, як бобівник трилистий, образки болотяні та теліптеріс болотяний, що рекомендовані до внесення в Червоний список Київської області, а також верба чорнична, що занесена до Червоної книги України. На плесах боліт існують популяції трьох видів комахоїдних рослин з роду пухирчатка, що рекомендовані до внесення в Червоний список Київської області. По периферії боліт трапляються ділянки чорновільшанників з трав`яним покривом з гравілату прирічкового та гадючника в`язолистого. Вони межують з острівцями неморальної флори, що надають цим зональним поліським екосистемам особливої цінності. На ділянках грабняків поширені такі типові неморали, як копитняк, зірчатка ланцетна, переліска багаторічна, анемона дібровна (рекомендована до включення в Червоний список Київської області) та ін. На одній з ділянок березво-грабового лісу виявлено надзвичайно цінну популяцію рідкісної червонокнижної орхідеї – пальчатокорінника Фукса. Це єдине достовірне місцезростання виду на Київщині. Популяція складається з 20 генеративних екземплярів.

Дуже великим і погано вивченим є різноманіття нижчих рослин урочища: водоростей, грибів, лишайників та мохів. У зв’язку з наявністю тут великих площ малопорушених природних угідь тут можливі знахідки надзвичайно рідкісних видів. В знижених ділянках ґрунти родючіші та кращі умови зволоженості, тому тут сформувалися змішані або суто листяні ліси. Тож в трав`яному ярусі тут зростають деякі неморальні види.

Тваринний світ

Велика площа та поєднання різних типів лісу обумовлюють на території об`єкту велике фауністичне різноманіття. Поряд з представниками лісових біотопів різних типів, мешкають тварини, характерні для болотних комплексів. Тут, зокрема, поширені 10 видів амфібій та 6 видів плазунів. З них прудка ящірка, болотяна черепаха, веретільниця та трав`яна жаба, охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції. Тут також поширена рідкісна червонокнижна змія мідянка.

Птахи представлені великим різноманіттям горобиних, типових для біотопів мішаних лісів. Зокрема в урочищі регулярно вдімічаються низка видів дроздів, велика, чубата, блакитна та довгохвоста синиці, повзики, вівчарики, крутиголовка, сойка. Тут також зустрічається сім видів дятлів, серед яких найбільший у Європі – чорний дятел або жовна. Особливу цінність становлять популяції денних та нічних хижих птахів, адже тут поширені сови сіра, вухаста, болотяна, сич хатній, а також яструб великий та чоглок. Усі ці птахи охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської Конвенції.

З осілих птахів велику цінність становлять популяції гніздуючих тут червонокнижних чорного лелеки та орлана-білохвоста. На території об’єкту періодично трапляються зальоти рідкісних червонокнижних хижаків: підорлика малого, змієїда та шуліки рудого.

З ссавців зустрічаються лось (надзвичайно цінний вид запропонований до включення в нове видання Червоної книги України), шляхетний олень, козуля європейська, свиня дика. Поширені сірий заєць, бобер, ласка, великий та лісовий вовчки, бурозубка середня, білка, їжак білочіревий, занесена до Червоної книги України норка європейська.а також дрібні мишовидні гризуни. З рідкісних червонокнижних тварин на території проектованого заповідника поширені також борсук та видра. На території збереглася природна популяція вовка, регулярними є заходи рідкісної червонокнижної рисі. Також «Гайдамацьке болото» входить до зони поширення шести видів рідкісних кажанів, серед яких вечірниця мала та нічниця ставкова, які охороняються Червоною книгою України.

Серед великого різноманіття комах, що населяють «Гайдамацьке болото», є низка видів, що занесені до Червоної книги України, це зокрема махаон, жук-олень, вусач великий дубовий західний, вусач мускусний, бражник дубовий, ведмедиця Гера та ведмедиця-хазяйка. Найбільше різноманіття комах і інших безхребетних тварин спостерігається у виділах, зайнятих дубовими насадженнями, адже дуб звичайний є рослиною, на якій мешкає найбільша кількість різноманітних тварин, загальна кількість яких сягає 4 000 видів. В межах стіорюваного заказника є 9 виділів із старовіковими дубовими насадженнями.

Історико-культурне значення

Тутешня місцевість має давню назву – «Гайдамацьке болото», пов’язану з тим, що під час визвольного руху на Київщині у ХVIII ст. загони гайдамаків ховалися від переслідувань на території великих болотяних масивів. Пізніше ці ж місця стали надійною базою для партизанських загонів під час опору українського населення німецькій окупації 1941-43 рр. Розташовані поблизу села Розважів, Жеревпілля зберігають давні традиції поліщуків північної Київщини.
Природоохоронне значення

По багатьох парпаметрах, територія урочища Гайдамацьке болото дуже сприятлива для організації на його базі природоохоронної території. Перш за все, важливо те, що лісовий масив, в якому знаходиться урочище, з заходу, півдня і сходу оточений заплавами річок Жерева та Тетерів і знаходиться в певній ізоляції від фактору непокою, зумовленого частим відвідуванням природних масивів людьми. У віддалі від населених пунктів, у зоредженому в центрі створюваного заказника комплексі боліт наявні поселення бобрів. Загалом, 10% площі створюваного заказника зайнято суцільно болотними комплексами. Природні урочища, що перебувають у ландшафтній ізоляції, як правило, мають тенденцію до збереження великого біологічного різноманіття.

У великому радіусі від урочища відсутні промислові підприємства, що становили б негативний вплив на природу «Гайдамацького болота». З іншого боку, лісовий масив знаходиться у незначній віддалі від Чорнобильської зони відчуження і є в певній мірі радіаційно забрудненою територією. Натомість, на тварин, що мешкають в тутешніх лісах, цей фактор не впливає, адже розвиток викликаних радіацією хвороб триває значно довше, ніж природна тривалість життя тварин.

Створення ландшафтного заказника «Гайдамацьке болото» дозволить зберегти типово поліські екосистеми міжріччя Дніпра та Тетерева, популяції рідкісних болотяних видів рослин хижих та ратичних тварин. Площа проектованого об`єкту є задовільною для збереження та самопідтримання вказаного еталонного комплексу.

Екологічна мережа

Досліджуючи розташування Гайдамацького болота у Національній Схемі екологічної мережі України, відзначаємо, що воно входить до складу екологічного коридору регіонального значення, що тягнеться вздовж заплави та призаплавних лісів р.Тетерів від м.Житомир до місця впадіння р.Тетерев до Київського водосховища. В рамках екологічних коридорів такого масштабу, згідно із рекомендаціями, затвердженими відповідними Наказами Мінприроди України, рекомендується виділяти ключові території і оголошвати їх об`єктами природно-заповідного фонду місцевого значення. Однією з таких ключових територій є лісовий масив між річками Жерева, Тетерів та Болотна, куди входить і Гайдамацьке болото.