Дискусійна панель газети “Ділова столиця” на тему: “Водний шлях Е40. Навіщо піднімати радіоактивний мул із дна Прип’яті і везти його до Києва?

Газета “Деловая столица” в рамках дискусійного клубу 9 квітня провела дискусійну панель на тему “Водний шлях Е40. Навіщо піднімати радіоактивний мул з дна Прип’яті і везти його до Києва?”. Захід проходив у конференц-залі готелю Aloft Kiev за адресою Еспланадна 17.

Експерти та представники влади обговорювали питання, як знайти баланс між економічними вигодами і ризиками для людей і навколишнього середовища.

Серед спікерів був присутній експерт відділу Національного екологічного центру України з питань зміни клімату – Олександр Гусєв з доповіддю на тему: “Проект річкового шляху Е-40: екологічні виклики проти економічної доцільності”.

Було зазначено, що будівництво та експлуатація річкового шляху передбачає будівництво та реконструкцію гідротехнічних споруд, збільшення розміру фарватеру, вирівнювання русла річок, днопоглиблювальні роботи. 

Проект пов’язаний зі значними інвестиційними та економічними ризиками, а також екологічними загрозами, в тому числі загрозою негативного впливу на клімат, що не відповідає принципам сталого розвитку. Основна частина економічного аналізу, викладена в ТЕО Проекту E40 що зазнав суттєвої критики від фахівців, зокрема Бізнес-союзи Білорусі підготували оцінку планів з облаштування водного шляху Е40, у якій фахівці говорять про те, що аналіз економічної доцільності ґрунтується на помилковому припущенні що у разі кошти надаються з державних джерел (кошти ЄС), то в оцінках ефективності інвестицій з точки зору громадськості, ці витрати не потрібно брати до уваги в обчисленні загальних витрат.

Переваги у вигляді скорочення транспортних витрат перевізників створюються в основному для приватних осіб, а більша частина інвестиційних витрат (а також можливі додаткові витрати, пов’язані з деградацією річкових екосистем, будуть покладені на
суспільство в цілому трьох країн – Білорусі, Польщі, України).

Однією з переваг Проекту Е40 автори вважають можливість досягнення скорочення викидів вуглекислого газу. Проте відомо, що викиди СО2, пов’язані з річковим транспортом, загалом співставні з викидами від залізничного транспорту, а у разі електрифікованої залізниці – перевищують. Гідрологічні роботи призведуть до осушення боліт, середовища затримки карбону, що може призвести до протилежного ефекту підвищення викидів партникових газів.

Джерело: “Ділова Столиця” dsnews.ua