Дві третини українських та російських проектів спільного впровадження за Кіотським протоколом не несуть реальних скорочень викидів парникових газів

Звітність більшої частини проектів спільного впровадження в Україні та Росії у рамках Кіотського протоколу зі зниження викидів парникових газів недостовірна. Такого висновку дійшли науковці зі Стокгольмського інституту довкілля після дослідження проектів спільного впровадження (СВ), реалізованих під час першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу.

Дослідники зі Стокгольмського інституту проаналізували реалізовані проекти СВ, оцінивши їх екологічний та кліматичний ефект, відповідність заявлених цілей зниження викидів до реальних показників, відсутність реєстрації проектів «заднім числом» і ступінь їх «додатковості» (показник означає, що проекти не були б реалізовані, якби не отримали фінансування у рамках ООН). У результаті у 60 % українських і 44 % російських проектів СВ рівень екологічності був названий низьким, у 29 % українських і 28 % російських – сумнівним.

Добротвірська ТЕС, Україна. Фото: Ярослава Куцай
Добротвірська ТЕС, Україна.
Фото: Ярослава Куцай

Відповідно до результатів цього дослідження дві третини проектів СВ не принесли зменшення викидів, а через торгівлю квотами викиди на планеті, можливо, збільшилися на 600 мільйонів тон.

Більшість проектів СВ було реалізовано в Україні та РФ ( 90 % проектів з 872 млн «вуглецевих одиниць» у рамках СВ), а також Польщі та Німеччині. В Україні частка діючих за міжнародною процедурою проектів СП становить 42 %, що відповідає 57 % глобального обсягу випущених одиниць.

«У 2011-2012 роках в Росії та Україні були зареєстровані багато проектів СВ. Україна реєструвала проекти «заднім числом», щоб отримати кошти за ці квоти, які, як тепер стало зрозуміло, не несли реальних скорочень викидів», – говорить координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук.

Серед ключових претензій до українських та російських проектів – використання надлишку квот, що утворився у результаті падіння промислового виробництва в 1990-і р. у більшості країн східного блоку. Зважаючи на цей принцип «додатковості» навряд чи можна вважати проект виконаним – більше 95 % одиниць скорочення викидів було випущено країнами з високим рівнем природного економічного падіння, – вказують дослідники.

«Уряди, насамперед РФ і України, серйозно дискредитували інструмент проектів СВ через слабкий контроль та управління, що серйозно шкодить як клімату, так і репутації обох країн», – сказав у коментарі «Комерсанту» голова німецької аналітичної організації Germanwatch Крістоф Бальс. На його думку, цей досвід необхідно враховувати при створенні нових ринкових механізмів. Такі механізми планують прийняти на кліматичних переговорах у Парижі.

Контакти для ЗМІ:

Ірина Ставчук,
координатор програми зі зміни клімату, Національний екологічний центр України
e-mal: is AT necu.org.ua
тел. +380 95 2732673

Владислав Жежерін
Співавтор дослідження Стогкольмського інституту
e-mal: vladyslav.zhezherin AT gmail.com
тел. +380 50 3849696