Стан виконання Україною рішення Третьої Наради Сторін Оргуської конвенції

Третьою нарадою Сторін Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі – Оргуська конвенція) прийнято рішення ІІІ/6f щодо дотримання Україною своїх зобов’язань по Конвенції, яким повторно констатовано, що Україна порушує вимоги Конвенції, не бере участі в достатній мірі в процесі розгляду питань щодо дотримання нею Конвенції та не приймає міри по виконанню рішення 2-ої Наради Сторін (Рішення II/5b).

У п. 4 рішення ІІІ/6f відзначено, що План дій, представлений Україною у травні 2008 року, не дозволяє у повній мірі виконати рекомендації, викладені в рішенні 2-гої Наради Сторін (Рішення II/5b), і у зв’язку з чим не забезпечить виконання Конвенції.

Нагадаємо, що Рішенням II/5b Україну було зобов’язано: 1) Привести своє законодавство та практику у відповідність до положень Конвенції; 2) Розробити і подати Комітету з дотримання стратегію, включаючи відповідний графік, інтеграції положень Конвенції в національне законодавство та розробки практичних механізмів та імплементуючого законодавства, що встановлює чіткі процедури їхнього введення в дію.

У зв’язку з цим, згідно абзацу d) пункту 5 Рішення ІІІ/6f Україну повторно зобов’язано розробити план дій, що включатиме конкретні заходи щодо вирішення проблем, висвітлених у рекомендаціях Комітету з дотримання, який повинен бути затверджений нормативно-правовим актом уряду для виконання такого усіма міністерствами та іншими відповідними органами. Такий план заходів повинен включати прийняття чітких національних правил, що регулюють строки та процедури проведення консультацій з громадськістю, направлення зауважень, надання громадськості інформації, що покладається в основу прийняття рішень, а також заходи щодо підвищення обізнаності, в тому числі проведення підготовки працівників суду та держслужбовців, які беруть участь у прийнятті рішень, що стосуються довкілля.
Що зроблено Україною станом на початок листопада 2009 року коментують спеціалісти МБО «Екологія – Право – Людина» (надалі – ЕПЛ) та Національного екологічного центру України (надалі – НЕЦУ).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року №1628-р було затверджено План дій щодо виконання рішення Сторін Оргуської конвенції ІІІ/6f. В Плані Кабінетом Міністрів України визначено до виконання сім заходів протягом 2009 року. Відповідальним за виконання Плану дій визначено Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (надалі – Мінприроди). Варто відзначити, що, навіть при неухильному виконанні розробленого та затвердженого Кабінетом Міністрів України Плану дій, навряд чи можна говорити про виконання самих рішень Сторін Оргуської конвенції, водночас і ІІ/5b і ІІІ/6f, оскільки поза увагою Кабінету Міністрів України залишено рекомендації Комітету з дотримання, зроблені за результатам звернення ЕПЛ до Комітету і викладені у звіті сьомої зустрічі Комітету, ECE/MP.PP/C.1/2005/2/Add.3 (п.29-35).

Пунктом 1 Плану на Мінприроди покладено обов’язок:

  • до вересня 2009 року розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України про внесення змін до законодавчих актів з питань, пов’язаних з реалізацією положень Оргуської конвенції;
  • до листопада 2009 року – Про ратифікацію поправки до Оргуської конвенції (щодо генетично модифікованих організмів);
  • до червня 2009 року — проектів постанов Кабінету Міністрів України «Про порядок залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля», «Про порядок оприлюднення інформації щодо стану навколишнього природного середовища»;
  • до серпня 2009 року — проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про мережу загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до інформації щодо стану навколишнього природного середовища».

Станом на початок листопада 2009 року за інформацією із веб-сторінки Мінприроди на виконання цього Плану Мінприроди розробило наступні проекти Законів:

  • проект Закону України «Про внесення змін до статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
  • проект Закону України «Про Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року».

ЕПЛ взяла участь в громадському обговоренні проекту Закону України «Про внесення змін до статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та проекту Закону України «Про Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року», надавши письмові коментарі до вказаних документів, спрямовані на уніфікацію окремих положень у сфері природоохоронного законодавства, приведення таких у відповідність до положень Оргуської конвенції та нормативних актів України. Не можемо не відзначити, що навіть щодо уніфікації визначень екологічної інформації ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.2 Оргуської конвенції у ЕПЛ було ряд суттєвих зауважень та коментарів.

Разом з тим, варто відзначити, що інформація про розроблення проектів Постанов Кабінету Міністрів України «Про порядок залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля», «Про порядок оприлюднення інформації щодо стану навколишнього природного середовища», «Про затвердження Положення про мережу загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до інформації щодо стану навколишнього природного середовища» — власне тих нормативно-правових актів, що могли б усунути прогалини та суперечності національного законодавство з питань, що регулюються Конвенцією, станом на початок листопада 2009 року — на офіційній веб-сторінці Мінприроди відсутня.

Пунктом 2 Плану на Мінприроди покладено обов’язок щодо розроблення та затвердження Типового положення про регіональний Оргуський центр.

Станом на кінець жовтня 2009 року інформація про виконання вказаного пункту на офіційній веб-сторінці Мінприроди відсутня.

Пунктом 3 Плану на Мінприроди покладено обов’язок забезпечити оприлюднення заяв та висновків державної екологічної експертизи на веб-порталі Мінприроди, веб-сайтах територіальних підрозділів і в окремому розділі друкованого видання «Екотиждень».

Визначені заходи виконуються неналежно. Зокрема, незважаючи на те, що даний захід повинен виконуватися постійно, висновки екологічної експертизи Мінприроди, а тим більше – окремих територіальних управлінь – не тільки не друкуються у виданні «Екотиждень», але і висвітлюються на веб-сайтах Мінприроди та територіальних підрозділів лише в поодиноких випадках.

Разом з тим, не можна не відзначити не лише недостатність заходів, вжитих Мінприроди на виконання цього пункту Плану, але й відверту протидію окремих територіальних органів у реалізації базових засад Оргуської конвенції в частині оприлюднення висновків екологічної експертизи. Так, наприклад, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області у своїй діяльності керується наказом управління, яким затверджено перелік конфіденційної інформації в управлінні, якій може надаватись гриф «ДСК». Серед переліку наявні і висновки державної екологічної експертизи. Керуючись згаданим нормативно-правовим актом, управління відмовило ЕПЛ в наданні конкретного висновку державної екологічної експертизи. На даний час позов ЕПЛ про визнання дій управління незаконними перебуває у стадії касації.

Водночас, в контексті вищевикладеного, 16 вересня 2009 року ЕПЛ подано окремий позов до Львівського окружного адміністративного суду відносно Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області про визнання незаконними та скасування положення наказу Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області від 05.05.06 року № 54-і в частині, що стосуються п.14 додатку №1 Наказу «Про переліку конфіденційної інформації, якій може бути наданий гриф «ДСK» в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Львівській області» щодо висновків державної екологічної експертизи.

Аналогічно, висновки державної екологічної експертизи втаємничуються і в інших територіальних органах Мінприроди, зокрема у Вінницькій, Житомирській, Чернівецькій, в АР Крим. Перелік конфіденційної інформації власне Мінприроди, затверджений наказом Міністерства №289 від.09.06.08 р., дійсно не містить висновків державної екологічної експертизи. Втім такі висновки переважно видаються територіальними органами Міністерства, на рівні яких така інформація втаємничується.

Від моменту звершення Третьої наради Сторін Конвенції і до 1.11.09 р., НЕЦУ неодноразово звертався до Мінприроди з проханням привести переліки конфіденційної інформації територіальних органів Мінприроди у відповідність вимогам Конвенції. Питання розглядалось на Громадській раді (надалі – ГР) при Мінприроди 06.07.09 р., після чого ГР та окремі організації-члени ГР направили звернення до Кабінету Міністрів України. Наслідком цього став лист Служби безпеки України до Мінприроди, в якому СБУ наполегливо рекомендує Мінприроди переглянути переліки конфіденційної інформації. Крім того, питання неодноразово піднімалось на різноманітних нарадах та зустрічах з керівництвом Мінприроди та у пресі.

У відповідь на це, Мінприроди на початку 2009 року симулювало зустріч робочої групи з питань грифу «ДСК», яка насправді навіть не була створена.

Разом з тим, крім висновків державної екологічної експертизи, переліки конфіденційної інформації містить й іншу інформацію, що є екологічною. Така інформація міститься і в переліках конфіденційної інформації інших державних органів влади. Втім жодних кроків з перегляду переліків конфіденційної інформації водночас і на рівні Мінприроди, і в інших центральних органах влади нам не відомо.

Пунктом 4 Плану зобов’язано Мінприроди та інші центральні органи виконавчої влади до березня 2009 року утворити Міжвідомчу робочу групу із забезпечення виконання рішення Сторін Оргуської конвенції.

У жовтні 2009 року ЕПЛ у порядку громадського коментування надавало свої коментарі та пропозиції щодо розробленого Мінприроди проекту Постанови КМУ щодо Положення про Міжвідомчу робочу групу з питань впровадження Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості у прийнятті рішень та доступу до правосуддя із питань, що стосуються довкілля. Станом на кінець листопада 2009 року вказаний документ не прийнятий, відповідно робоча група не утворена, а відтак – не функціонує.

Пунктами 5-7 плану передбачено ряд просвітницьких заходів, а саме: навчальних заходів з питань імплементації Конвенції для державних службовців та суддів, семінарів з питань забезпечення доступу до інформації щодо стану навколишнього природного середовища та участі громадян у прийнятті екологічно важливих рішень для відповідальних працівників за роботу із засобами масової інформації та громадськістю територіальних та спеціальних органів Мінприроди (п. 5), розроблення та видання навчально-методичного посібника (п. 6), підготовка та видання буклета «Екологія і право: механізми дотримання Оргуської конвенції» для керівників промислових, транспортних, будівельних підприємств.

ЕПЛ та НЕЦУ не володіють інформацією щодо виконання і пунктів 5-7 Плану щодо проведення передбачених просвітницьких заходів, що може означати або не виконання Плану, тобто не проведення таких заходів станом на листопад 2009 року, або про порушення п. с) пункту 5 Рішення ІІІ/6f, де вказано, що у плані дій повинна бути встановлена процедура, яка забезпечує його виконання із дотриманням принципів транспарентності та проведення повномасштабних консультацій із громадянським суспільством.

Висновки:
Заходи, які Україна передбачила у Плані дій, є недостатніми та неналежними, а відтак такими, що не виконують рекомендацій Комітету з дотримання Конвенції та відповідно рішень Сторін Конвенції ІІІ/6f;
Станом на початок листопада 2009 року Україна практично не виконала жоден із запланованих на січень-листопад 2009 року заходів на виконання рішення Сторін Оргуської конвенції ІІІ/6f, передбачені у Плані дій.

Єлизавета Алексєєва,
провідний юрисконсульт МБО «Екологія – Право – Людина»

Олексій Василюк,
заступник голови НЕЦУ

Андрій Петрів,
провідний юрисконсульт МБО «Екологія – Право – Людина»
координатор програми з питань доступу до інформації

Теги Документи Екополітика Публікації

Коментарі закрито.