|
Проект Дністровського гідроенергокомплексу розроблявся у 1970-і роки та включав у себе низку об’єктів – гідроелектростанції 1 та 2 (ГЕС-1, ГЕС-2), гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) та атомна електростанція (АЕС). Для ГАЕС була відведена роль регулюючої потужності для Атомної електростанції. Згодом проект будівництва АЕС було вилучено з плану гідроенергокомплексу, а будівництво ГАЕС було припинено у 1991 році через відсутність коштів та поновлено у 2001 році.
Негативні наслідки проекту Вивчення економічних, екологічних, соціальних, правових та політичних аспектів проекту ДГАЕС виявило ряд його негативних наслідків. Державна екологічна експертиза проекту нараховула 17 суттєвих зауважень до проекту, проте дивним чином дозволяє будівництво. Проект загрожує зменшенням стоку води, що матиме катастрофічні наслідки для пониззя Дністра, зокрема для плавневої системи, що охороняється Рамсаарською конвенцією, а також викличе проблеми з питною водою у Одеському регіоні. Реалізація проекту передбачає негативні наслідки для місцевого населення. Введення в експлуатацію станції потребує переселення населення з території, що буде під впливом проекту. Крім того решта місцевого населення буде змушена змінити звичний ритм життя внаслідок підтоплення сільськогосподарських земель, зміни рівня води в колодязях та таке інше. У той самий час не можна очікувати створення нових робочих місць для місцевого населення, оскільки Укргідроенерго вже зараз переводить до Новодністровську робітників з Ташлицької ГАЕС. Окремим питанням є також вплив на населення в низов’ях Дністра, де очікуються погіршення стану з питною водою. Техногенні ризики Серйозні ризики пов’язані з тим, що верхній басейн ГАЕС (32,7 млн. куб м.) розташовано на ділянці з надзвичайно складними геологічними умовами. Він знаходиться на карстових порожнинах, де ще відбуваються новітні процеси карстоутворення (карстові лійки). Викликає також сумніви надійність запропонованого розробниками глиняно-плівкового екрану ложа водосховища ГАЕС. Висока сейсмічність місцевості оцінена до 8 балів за шкалою Ріхтера, зсувонебезпечність Дністровського та Сокирянського схилів в зоні будівництва вже призвело до того, що всі гідроспоруди комплексу вже мають тріщини, даючи підставу очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою. Політичні ризики Окремі складності створює невизначеність державного кордону України з Молдовою що проходить через територію гідрокомплексу, та претензії Молдовської сторони на 20% акцій Дністровської ГАЕС. Порушення процедур та міжнародного законодавства
Проект порушує процедури по державну екологічну експертизу, бо остання була затверджена без належного участі громадськості, зокрема без належних громадських слухань. Порушена також конвенція Еспоо про Оцінку впливу в транскордонному контексті, бо Україна досі не надала Молдові належних документів про вплив проекту на навколишнє середовище. Стан будівництва та проблеми фінансування Станом на червень 2008, для введення в експлуатацію першого пускового комплексу ГАЕС потрібно близько 950 млн. грн. 200-250 млн. дол. США Україна мала намір залучити у вигляді кредиту від Світового Банку. Перемовини із Світовим Банком про можливість фінансування добудови ДГАЕС тривали близько 4 років. Але у грудні 2007, після попередньої оцінки проекту, Світовий Банк викреслив Дністровську ГАЕС із списку потенційних проектів оновленої Стратегії Партнерства з Україною, яка була затвердження Радою Директорів банку 6 грудня. Така негативна позиція Всесвітнього Банку щодо даного проекту, ймовірно матиме вплив і на рішення інших потенційних кредиторів, до яких замовники добудови напевне будуть звертатися, адже державного фінансування у повному обсязі на проект немає. Наразі лише Ощадбанк України видав енергетикам короткостроковий кредит у розмірі 150 млн. грн., на погашення якого компанія вже зараз шукає наступний кредит. Так, керівництво Укргідроенерго заявляє, що ведуться переговори із іншими міжнародними та українськими банками про надання кредиту на добудову у розмірі 650 млн. грн. Проте, хоч Всесвітній Банк і не залучений безпосередньо у проект будівництва Дністровської ГАЕС, свій вклад у пришвидшення введення станції у дію він робить. У листопаді 2007 року банком було схвалено Проект з Передачі Електроенергії, а у березні 2009 розпочато його втілення. Із загальної суми цього проекту у $ 200 млн, $ 29,6 млн буде витрачено на спорудження 330 КВт лінії електропередач довжиною 77 км від підстанції Бар до Дністровської ГАЕС. Отже, опосередковано Всесвітній Банк підтримує Дністровську ГАЕС, адже вирішує для ВАТ «Укргідроенерго» питання коштів на спорудження інфраструктури для транспортування електроенергії. Проти добудови та запуску Дністровської ГАЕС уже декілька років ведеться активна громадська кампанія, за участю організацій Дністровської басейнової групи Української річкової мережі, НЕЦУ, CEE Bankwatch Network. |
||||||
Прес-релізиДністровська ГАЕС - 2010: чим “кругле” удвічі краще “Блакитного”? [05.01.2010]Наприкінці 2009 року Уряд України оприлюднив низку заяв та виступів вищих посадових осіб щодо переваг та вигоди від добудови Дністровської гідроакумулюючої електростанції (далі ДГАЕС) в Чернівецькій області. Зокрема, на Урядовому порталі (http://www.kmu.gov.ua) Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявляє, що запущена Урядом Дністровська ГАЕС – найбільша електростанція в Європі та за своїми потужностями вдвічі більша, ніж ДніпроГЕС; Україна отримає додатково великий обсяг гідроелектроенергії тощо. Голова Уряду також зазначає, що ДГАЕС “є одним з альтернативних джерел енергії, що дозволяє зменшити використання природного газу, вугілля, а також скоротити шкідливі викиди в атмосферу”. Національний екологічний центр України та Дністровська басейнова робоча група Української річкової мережі неурядових організацій (УРМ НУО), в яку входять 52 неурядові організації України з басейну Дністра, заявляють, що факти та цифри викладені у цих заявах є проявом необізнаності та маніпулювання громадською думкою! Листи та зверненняЛист НЕЦУ до Президента, Прем’єр - міністра, Голови Ради Національної безпеки і оборони про ситуацію в енергетичній галузі України і про загрозу для національної безпеки документу „Енергетична стратегія України до 2030 року" [16.09.2008]Ми висловлюємо Вам глибоку повагу і звертаємося до Вас із надією, що Ви серйозно поставитеся до проблем енергетики, оскільки від неї залежить економіка і добробут народу України. Особливо гостро в останні роки постало питання енергетичної залежності України від іноземних постачальників. Сьогодні уряди багатьох країн Світу намагаються зменшити залежність від іноземних постачальників енергоносіїв через зниження споживання енергії. Енергетична галузь України поки розвивається у іншому напрямі – мільярди бюджетних гривень вкладаються у нарощування дорогих енергопотужностей. У той самий час енергозбереження в Україні залишається лише декларацією. ДоповідіГідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) - не зелені інвестиції [29.01.2009]У лютому 2008 Національне агентство екологічних інвестицій України вирішило направити кошти від міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів на спорудження гідроакумулючих електростанцій (ГАЕС). В той же час, ГАЕС повністю протирічать суті схеми зелени інвестицій, оскільки їх використання не призводить до скорочення викидів вуглекислого газу та наносить шкоду навколишньому природному середовищу. ФільмиДокументальний фільм "Про що мовчать енергетики?" [26.01.2009]
У документальному фільмі “ПРО ЩО МОВЧАТЬ ЕНЕРГЕТИКИ?” зібрано факти, які наглядно спростовують ряд міфів, пов’язаних з будівництвом гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС) в Україні. Реальні кадри будмайданчиків Дністровської та Ташлицької ГАЕС, свідчення людей у відчаї, що зігнулись під тягарем некомпенсованих наслідків будівництва, інтерв’ю із незалежними експертами… Ми в пресіМикола Томенко підтримує об'єднання зусиль навколо збереження природних пам'яток [16.07.2008]
Зокрема, у своєму зверненні НЕЦУ зазначає, що багато природних перлин, що беруть учать у згаданій акції, привертають увагу громадських природоохоронних організацій України не тільки через їх виключну природну та естетичну цінність, а ще й тому, що багатьом з цих об’єктів загрожує небезпека знищення вже найближчим часом. Серед таких, зокрема, були названі Жуків острів, „Гранітно-степове Побужжя”, заповідник „Хортиця”, Канівські гори, озеро Синевир тощо. |
|||||
Пошук
Loading
|
||







