Проект Дністровського гідроенергокомплексу розроблявся у 1970-і роки та включав у себе низку об’єктів – гідроелектростанції 1 та 2 (ГЕС-1, ГЕС-2), гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) та атомна електростанція (АЕС). Для ГАЕС була відведена роль регулюючої потужності для Атомної електростанції. Згодом проект будівництва АЕС було вилучено з плану гідроенергокомплексу, а будівництво ГАЕС було припинено у 1991 році через відсутність коштів та поновлено у 2001 році.

Стан будівництва ДГАЕС у серпні 2008

Негативні наслідки проекту

Вивчення економічних, екологічних, соціальних, правових та політичних аспектів проекту ДГАЕС виявило ряд його негативних наслідків. Державна екологічна експертиза проекту нараховула 17 суттєвих зауважень до проекту, проте дивним чином дозволяє будівництво.

Проект загрожує зменшенням стоку води, що матиме катастрофічні наслідки для пониззя Дністра, зокрема для плавневої системи, що охороняється Рамсаарською конвенцією, а також викличе проблеми з питною водою у Одеському регіоні.

Реалізація проекту передбачає негативні наслідки для місцевого населення. Введення в експлуатацію станції потребує переселення населення з території, що буде під впливом проекту. Крім того решта місцевого населення буде змушена змінити звичний ритм життя внаслідок підтоплення сільськогосподарських земель, зміни рівня води в колодязях та таке інше. У той самий час не можна очікувати створення нових робочих місць для місцевого населення, оскільки Укргідроенерго вже зараз переводить до Новодністровську робітників з Ташлицької ГАЕС. Окремим питанням є також вплив на населення в низов’ях Дністра, де очікуються погіршення стану з питною водою.

Техногенні ризики

Серйозні ризики пов’язані з тим, що верхній басейн ГАЕС (32,7 млн. куб м.) розташовано на ділянці з надзвичайно складними геологічними умовами. Він знаходиться на карстових порожнинах, де ще відбуваються новітні процеси карстоутворення (карстові лійки). Викликає також сумніви надійність запропонованого розробниками глиняно-плівкового екрану ложа водосховища ГАЕС. Висока сейсмічність місцевості оцінена до 8 балів за шкалою Ріхтера, зсувонебезпечність Дністровського та Сокирянського схилів в зоні будівництва вже призвело до того, що всі гідроспоруди комплексу вже мають тріщини, даючи підставу очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою.

Політичні ризики

Окремі складності створює невизначеність державного кордону України з Молдовою що проходить через територію гідрокомплексу, та претензії Молдовської сторони на 20% акцій Дністровської ГАЕС.

Порушення процедур та міжнародного законодавства

Сліди сильної ерозії нависокому правому березі Дністра, де будується верхнє водосховище ДГАЕС

Проект порушує процедури по державну екологічну експертизу, бо остання була затверджена без належного участі громадськості, зокрема без належних громадських слухань. Порушена також конвенція Еспоо про Оцінку впливу в транскордонному контексті, бо Україна досі не надала Молдові належних документів про вплив проекту на навколишнє середовище.

Стан будівництва та проблеми фінансування

Станом на червень 2008, для введення в експлуатацію першого пускового комплексу ГАЕС потрібно близько 950 млн. грн.

200-250 млн. дол. США Україна мала намір залучити у вигляді кредиту від Світового Банку. Перемовини із Світовим Банком про можливість фінансування добудови ДГАЕС тривали близько 4 років. Але у грудні 2007, після попередньої оцінки проекту, Світовий Банк викреслив Дністровську ГАЕС із списку потенційних проектів оновленої Стратегії Партнерства з Україною, яка була затвердження Радою Директорів банку 6 грудня.

Така негативна позиція Всесвітнього Банку щодо даного проекту, ймовірно матиме вплив і на рішення інших потенційних кредиторів, до яких замовники добудови напевне будуть звертатися, адже державного фінансування у повному обсязі на проект немає. Наразі лише Ощадбанк України видав енергетикам короткостроковий кредит у розмірі 150 млн. грн., на погашення якого компанія вже зараз шукає наступний кредит. Так, керівництво Укргідроенерго заявляє, що ведуться переговори із іншими міжнародними та українськими банками про надання кредиту на добудову у розмірі 650 млн. грн.

Проте, хоч Всесвітній Банк і не залучений безпосередньо у проект будівництва Дністровської ГАЕС, свій вклад у пришвидшення введення станції у дію він робить. У листопаді 2007 року банком було схвалено Проект з Передачі Електроенергії, а у березні 2009 розпочато його втілення. Із загальної суми цього проекту у $ 200 млн, $ 29,6 млн буде витрачено на спорудження 330 КВт лінії електропередач довжиною 77 км від підстанції Бар до Дністровської ГАЕС. Отже, опосередковано Всесвітній Банк підтримує Дністровську ГАЕС, адже вирішує для ВАТ «Укргідроенерго» питання коштів на спорудження інфраструктури для транспортування електроенергії.

Проти добудови та запуску Дністровської ГАЕС уже декілька років ведеться активна громадська кампанія, за участю організацій Дністровської басейнової групи Української річкової мережі, НЕЦУ, CEE Bankwatch Network.