Чим загрожує Дніпру будівництво міжнародного річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон

За ініціативи Національного екологічного центру України (НЕЦУ) та за підтримки Інституту проблем природокористування та екології НАН України (ІПП) 8 липня 2019 року у Дніпрі відбувся круглий стіл на тему «Потенційні загрози будівництва та експлуатації міжнародного річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон довкіллю та сталому розвитку басейну Дніпра».

У круглому столі взяли участь представники НЕЦУ, науковці ІППЕ НАНУ, Інституту географії НАНУ, науковці вузів Дніпра, Запоріжжя, Одеси, представник Регіонального офісу водних ресурсів в Дніпропетровській області, представник Національного заповідника «Хортиця», представники громадських екологічних організацій.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся Аркадій Шапар, директор ІППЕ НАНУ, член-кореспондент НАН України. Він звернув увагу на тяжкий стан національного символу України, джерела питної води для більшості українців – річки Дніпро і що нинішнє покоління має відповідальність за відновлення його природного стану. Якщо не відновити природний стан річки, вона перетвориться у систему боліт, зазначив промовець.

Представники НЕЦУ Георгій Веремійчик та Олександр Гусєв поінформували про поточну ситуацію довкола проекту річкового шляху Е40 (Гданськ-Херсон) та екологічні ризики з ним пов’язані. Науковці у своїх доповідях висвітлили різні аспекти деградації річки Дніпро, а також вплив інтенсивного судноплавства на стан річки. Наголошувалось, що проблема координації потреб у воді гідроенергетиків та навігації потребує ретельного вивчення. Річка вже посилено експлуатується і додаткове навантаження різко погіршить ситуацію.

Учасники круглого столу говорили про невідкладну потребу започаткування програми оцінки сталого розвитку і використання ресурсів р. Дніпро і взагалі водозбірних басейнів рівнинних великих і малих річок, призупинення процесів деградації через фактично необмежене господарське використання їх ресурсів.

Дуже цікавою була заява професора Олександра Рильського, доктора біологічних наук, завідувача кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету. У своєму виступі він наголосив:

«Реалізація Е40 однозначно призведе до погіршення якості води річок Дніпра і Прип’яті. Сімдесят відсотків населення України споживає воду Дніпра як питну, а значить погіршення її якості – це погіршення здоров’я і скорочення тривалості життя. До того ж річка Прип’ять – це найповноводніша притока Дніпра, до складу її води у високих концентраціях входять гумінові і фульвові речовини. Сьогодні науковцями доведено, що гумінові речовини є дієвими сильними антиоксидантами. Можливо тому, серед мешканців Волинської, Рівненської та Житомирської областей і сьогодні найбільша кількість людей, яким за 100 років (незважаючи на Чорнобильську катастрофу). Це тому, що вони п’ють колодязну воду і воду річок, що формують стік р. Прип’ять. Тому занапастити такий природний скарб як Поліський регіон – це злочин. Проекту Е40 не може бути!»

Учасники круглого столу розглянули звернення до Уряду України з вимогою забезпечити широке обговорення в країні питання доцільності реалізації Проекту річкового шляху Е40 виходячи з національних інтересів, враховуючи, що глобальна зміна клімату призводить до скорочення запасів прісної води, що збережене у природньому стані Полісся слугуватиме безцінною скарбницею запасів питної води для Києва і інших придніпровських міст, а також те, що ризики забруднення вод річки Дніпро радіонуклідами через збурення донних седиментів Київського водосховища є реальними.

Аркадій Шапар, директор ІППЕ НАНУ