Всемирный саммит по проблемам изменений климата в Познани (Польша), который недавно завершился, проходил под постоянным «сопровождением» пикетчиков-экологов, которые требовали от представителей 190 правительств взять на себя обязательства сократить выбросы парниковых газов на 25—40% от уровня 1990 года до 2020 года. Проблема глобального потепления становится все более серьезной: в 2007 году группа экспертов ООН представила доказательства, что глобальные изменения климата на планете уже происходят и несут серьезные угрозы. В причине уже никто не сомневается: увеличение выбросов парниковых газов вследствие человеческой деятельности.

Эксперты утверждают, что нынче средняя температура на планете уже повысилась на 0,7 градуса, из-за чего Земля и люди страдают от естественных катаклизмов и аномалий. Вообще же ученые считают допустимым уровнем повышение температуры на Земле на 2 градуса. Хотя и это не значит, что людей обойдут беды, связанные с засухами, наводнениями и бурями.

Потепление на 2 градуса значит, что ежегодно на планете от наводнений будут страдать от трех до 15 миллионов людей, что трем миллиардам людей будет не хватать питьевой воды, значительно вырастет смертность от наводнений, засух и инфекционных заболеваний, что будет таять тундра, а это приведет к значительным выбросам метана в воздух и усилит процесс глобального изменения климата, отмечают эксперты. При потеплении же на 2,5 градуса могут погибнуть от 20 до 80% амазонских лесов, считают эксперты Национального экологического центра Украины.

Если же выбросы парниковых газов будут увеличиваться, как это происходит сейчас, то специалисты прогнозируют, что до конца этого века температура на Земле вырастет до 7 градусов. [Далі...]

В последние годы в Центральной и Восточной Европе отмечается устойчивая тенденция к росту количества больших инвестиционных проектов, реализуемых с использованием схем частно-государственного партнерства (ЧГП). Все же, несмотря на поток конференций, семинаров и публикаций, направленных на продвижение ЧГП в регионе, немного стран ЦВЕ до настоящего времени осуществили более двух или трех таких проектов, эффективность реализации которых часто оказывалась под вопросом.

В последние годы в Центральной и Восточной Европе (ЦВЕ) отмечается устойчивая тенденция к росту количества больших инвестиционных проектов, реализуемых с использованием схем частно-государственного партнерства (ЧГП). Все же, несмотря на поток конференций, семинаров и публикаций, направленных на продвижение ЧГП в регионе, немного стран ЦВЕ до настоящего времени осуществили более двух или трех таких проектов, эффективность реализации которых часто оказывалась под вопросом.

Дискуссии в ЦВЕ касаются главным образом того, как лучше всего обеспечить результативность ЧГП, а не того, необходимо ли оно вообще. Однако в Соединенном Королевстве, где и возникла идея ЧГП, данная модель сотрудничества была подвергнута жесткой критике. Был затронут вопрос о том, насколько рискованной для стран ЦВЕ может оказаться поспешность – в результате мощного агитационного давления – при использовании сомнительного инвестиционного механизма.

В данном докладе рассматриваются проблемы, связанные с ЧГП, и, на примере стран ЦВЕ и Великобритании, даются рекомендации по поводу того, чтобы органы государственной власти проявляли осмотрительность в вопросах ЧГП, тщательно исследуя все нюансы перед началом новых проектов. [Далі...]

Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) висловлює Вам свою високу повагу та повідомляє про таке.

Наша організація є членом міжнародної громадської асоціації «Глобальна дія щодо АрселорМіттал» – це коаліція представників громадськості та екологічних організацій з різних країн світу, де АрселорМіттал має заводи та копальні. На даний момент до складу коаліції входять представники Боснії і Герцеговини, Чеської республіки, Казахстану, Люксембургу, Південної Африки, України та США. В цих країнах, як і у будь-яких інших, де працює АрселорМіттал, мешканці страждають від забруднення довкілля, такого як пил, сморід та шум від заводів, а працівники підприємств АрселорМіттал стикаються з проблемою безпеки та охорони праці. [Далі...]

Фото: РЕЙТЕР

Чим пізніше країна починає думати і щось робити для покращання екологічного стану, тим дорожче їй це обходиться. Яскравий приклад для нас — липневий паводок у Західній Україні. Фахівці ж застерігають, що якщо ми нічого не робитимемо, то з часом повені в Карпатах ставатимуть частішими, а степи Південної України перетворяться на пустелі. Загалом подібні негативні тенденції спостерігаються в усьому світі: людство тільки недавно почало задумуватися над своїм «внеском» у часті землетруси, урагани, повені, посухи та зливи на планеті. Так, Конвенція щодо клімату почала діяти у світі в 1994 році, а трьома роками раніше ООН почала організовувати щорічні міжнародні переговори щодо змін клімату, які цього року з 1 по 12 грудня пройдуть у Познані (Польща).

На такі саміти з’їжджаються представники всіх країн, щоб обговорити, як рухатися далі, відзвітуватися про те, що зробили. Відомо, що однією з причин глобального потепління є парниковий ефект через викиди в атмосферу. За даними Міжнародної агенції з енергетики, Україна входить в двадцятку країн, які викидають найбільше парникових газів. Чому це так, адже за останні роки наша країна значно зменшила кількість викидів у атмосферу, а також з чим приїде представництво України на переговори в Познань і які візьме на себе зобов’язання перед світовою спільнотою, «Дню» розповів магістр екологічних наук, співробітник Національного екологічного центру України Олексій ПАСЮК. [Далі...]

Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи м.Києва «Зелене Майбутнє» виступають з ініціативою відмови від спалювання листя, стерні та сухої трави на загальнодержавному рівні. Протягом багатьох десятиліть в українців вироблялась звичка спалювати восени опале листя та стерню на полях. Для багатьох осінь асоціюється з купами палаючого листя і запахом диму. Тому практично ніхто не задуміється, як це впливає на природу і на нас самих. На думку природоохоронних організацій, настав час відмовитись від цієї шкідливої звички. І свій вклад у це повинен зробити кожен українець. [Далі...]