Мережа неурядових організацій Центральної та Східної Європи Бенквоч підготувала звіт, у якому було проаналізовано фінансування найбільшого в світі державного банку в сфері енергетики.

Дослідження свідчить про те, що банк все ще надає перевагу підтримці вугільного сектору та інших брудних джерел енергії. Підтримка розвитку джерел відновлюваних джерел енергії та енергоефективності не є пріорітетом банку всупереч кліматичним цілям Європейського союзу. [Далі...]

У 2006 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) видав кредит для “АрселорМіттал Кривий Ріг” у розмірі 200 млн. доларів. Основною метою кредиту була “оптимізація використання наявних виробничих потужностей, і збільшення продуктивності та ефективності використання енергії”. На сайті банка також зазначено, що: “інвестиції дозволять значно поліпшити існуючу екологічну ситуацію на підприємстві, та підвищити рівень техніки безпеки на металургійному комбінаті та шахтах”, а також “змістити продуктовий портфель в бік продуктів з більш високою доданою вартістю”, і підкреслюється, що “запланована модернізація допоможе значно поліпшити екологічну ситуацію” (виділено нами).

Після 5 років реалізації проекту мають бути досягнуті чіткі результати. [Далі...]

У травні у містах Хмельницької області відбулися громадські слухання з приводу добудови енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій атомній електростанції. На слуханнях атомники презентували документ “Оцінка впливу на навколишнє природе середовище”, який викликав численні зауваження. Зокрема, цей документ існує у двох варіантах: “поблажливіший” до ХАЕС від 2009 року та більш жорсткий від 2010. Різниця між цими двома документами разюча: наприклад, кількість викидів цезію-137 при запроектній аварії на ХАЕС у документі 2009 року вказаний у десять разів менший, ніж у такому ж документі 2010 року. Невідомо, який саме з цих двох документів показували громадськості на слуханнях, тому можна говорити про фальсифікацію даних під час слухань.

Окрім цього, [Далі...]

Національним екологічним центром України був ініційований аналіз існуючих оцінок потенціалу України щодо скорочення викидів парникових газів. Серед аналізованих досліджень є: дослідження Всесвітнього банку, Національного авіаційного університету, звіт та три Національні повідомлення зі зміни клімату в ООН та дослідження Міжнародного інституту прикладного системного аналізу.

Після аналізу були зроблені висновки, що загальним недоліком усіх офіційних звітів України є те, що вони є непрозорими з методологічної точки зору. Також було виявлено, що українські дослідження здебільшого ґрунтуються на Енергетичній стратегії України до 2030 року, яка переоцінює споживання енергії та уже зараз не реалізується. В той самий час світові дослідження доводять: потенціал України зі зниження викидів значно вищий, ніж офіційна мета. Наприклад, Міжнародний інститут прикладного системного аналізу провів дослідження, яке свідчить, що викиди парникових газів в Україні у 2020 році будуть на рівні -54% від базового 1990 року навіть без додаткових заходів для скорочення викидів.

[Далі...]

Короткий огляд проблеми експлуатації ядерних енергоблоків у понадпроектний термін (352) –

В світі до 2020 року у 80% атомних енергетичних реакторів спливе проектний термін експлуатації. Аналогічна ситуація склалась і в Україні, де починаючи з 2010 року, майже щороку, буде добігати кінця термін роботи одного з ядерних енергоблоків. Рішення про зупинку або продовження роботи по першому блоку Рівненської атомної електростанції має бути остаточно прийнято в грудні 2010 року.

Процес виводу з експлуатації ядерних енергоблоків потребує значних фінансових ресурсів, яких уряд України на сьогодні немає. Представники ядерної галузі та Міністерства палива та енергетики України бачать вихід в продовженні експлуатації старих енергоблоків, щоб АЕС мали змогу накопичити кошти на процес зупинки і виводу з експлуатації.

Викликають стурбованість й інші процеси, пов’язані з подальшою долею старих ядерних реакторів, особливо цікавлять питання безпеки й фінансової рентабельності. В цьому документі ми спробуємо комплексно проаналізувати основні питання пов’язані з подовженням експлуатації старих енергоблоків. Також ми спробуємо дати оцінку планам українських урядовців. [Далі...]