Київ – Україна домовилася з Глобальним екологічним фондом про нові інвестиції в охорону довкілля – про це заявили сьогодні у Києві Міністр охорони довкілля Микола Злочевський та голова фонду Монік Барбю. Ця незалежна міжнародна екологічна організація обіцяє надати Україні близько 40 мільйонів доларів на проекти, які, серед іншого, стосуватимуться утилізації отруйних речовин, енергозбереження та водопостачання. Втім незалежні екологи побоюються, що кошти можуть бути використані неефективно.

Глобальний екологічний фонд за останнє десятиріччя виділив Україні понад 70 мільйонів доларів, за які було реалізовано майже два десятки проектів із захисту довкілля та енергозбереження.

Ці гроші пішли, зокрема, на запровадження енергоощадних технологій у комунальному господарстві українських міст та формування екологічної суспільної свідомості, розповіла сьогодні на конференції Глобального екологічного фонду в Україні керівник фонду Монік Барбю. Утім, сьогодні вона заявила про зміну стратегії. [Далі...]

Європейський інвестиційних банк відкрив представництво у Києві та вже готовий інвестувати понад 1 млрд. євро.
Ця міжнародна фінансова установа вже працює над 9-ма інвестиційними проектами у сфері інфраструктури, енергетики, реконструкції мереж водопостачання.

“Наразі ми працюємо над проектами на загальну сумі 1 млрд. євро, але скільки саме ми зможемо надати Україні цього року залежатиме від того, як швидко будуть вестися переговорні процеси”, – каже віце-президент ЄІБ Єва Шрейбер.

“Це буде сприяти модернізації інфраструктури України в різних сферах енергетики і дорожнього та комунального господарств”, – каже заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта.

Водночас, екологічні організації України занепокоєні деякими проектами ЕІБ в Україні. В першу чергу, це стосується проекту будівництва південної магістралі на 750 кВ “Каховська – Приморська – Дніпровська ГАЕС – Хмельницька АЕС”. Фахівці ставлять під сумнів його користь для України. [Далі...]

Це ціла мафіозна структура. Спочатку підсніжники у горах Криму та Карпат зривають місцеві мешканці, складають у букетики по 30 квіточок і продають наступній ланці мафіозного ланцюга, скажімо, по 3 гривні. Наступна ланка – посередники – мають доставити квіти до потяга в Київ або в інші міста України. До вартості букета вони додають ще кілька гривень

“Люди у переході на тебе скаржаться, що ти їм жити не даєш. Які підсніжники у січні? Де ти їх бачив?”, – питав патруль міліції у природоохоронця Олександра Соколенка у “каптьорці” в переході біля метро Харківська у Києві, коли той звернув увагу правоохоронців на незаконний продаж підсніжників у підземці.

“Замість ловити наркоманів і убивць ми змушені якісь квіти у переходах шукати! Ти на обліку у психушці не стоїш? То я тебе поставлю!”, – погрожував старший патрульний.

Після з’ясування адреси та контактів Олександра відпустили, але порадили більше “не пхати свого носа у цей перехід” і не дзвонити в міліцію з такими питаннями, бо інакше – “ми тебе задовбем”.

Такий інцидент трапився у середині січня з одним із активістів природоохоронного руху. Член Дружини охорони природи “Зелене майбутнє” Іван Парнікоза каже: “Це тепер, швидше, виняток, коли міліціонери працюють на користь продавців первоцвітів. За останні 4 роки у нас тільки 3 рази було подібне”. [Далі...]

Екологи заявляють про саботаж державної програми, за якою площа природно-заповідного фонду має зрости з 5 до 10%.

Після проведення адміністративної реформи перестали існувати кілька державних органів влади, у тому числі й Державна служба заповідної справи. Відповідно — опікуватися проблемами національних парків та заповідників в Україні більше нікому. А проблем у нас тут більше, ніж достатньо, про що «День» неодноразово писав. Упродовж тривалого часу екологи заявляли про незаконне створення приватних мисливських господарств на територіях заповідників, про їхню забудову дачами та котеджами. Надзвичайно ласими є ті землі природно-заповідного фонду, які розташовані у заплавах річок: такі місцини з красивою природою надзвичайно приваблюють забудовників.

Про збереження та збільшення заповідних територій ідеться у Державній програмі формування національної екологічної мережі України. У ній передбачається, що на кінець 2015 року природно-заповідний фонд має становити 10,4% від площі країни. Наразі ця територія складає трохи більше 5%. [Далі...]

Чому ж ці два найстарші в Україні блоки не закривають, а подовжують термін їхньої роботи? Тому що на їхнє закриття країна не має грошей! Вартість закриття одного енергоблоку – більше 1 мільярда доларів.

“Прорвало первый контур, радиоактивная жидкость вытекла в блок, о жертвах не сообщают…!!!”, – коментар блогера (—.sportsman) на форумі “Української правди” тут же облетів усі ЗМІ в ніч на 19 січня.

Вода першого контуру ядерного реактора безпосередньо контактує з таблетками урану. Якби цей контур дійсно прорвало, то можливі сценарії наслідків були би майже не передбачувані: від витоку невеликої кількості радіоактивної води до вибуху всього реактора.

Наступного ж ранку оператор атомних електростанцій України НАЕК “Енергоатом” поспішив спростувати замітку блогера: “Турбогенератор №1 було відключено від мережі дією електричного захисту. Причина спрацювання – мікротріщина на опорному ізоляторі струмопроводу фази “В”. [Далі...]