Екологічною загрозою №1, яка сколихне Україну у 2012 році, природоохороніці називають наміри масового спорудження міні-ГЕС на карпатських річках.

Серед прогнозованих наслідків будівництва – загибель червонокнижних риб: харіуса європейського, дунайського лосося, форелі, втрата туристичного потенціалу та збільшення небезпеки від паводків.

Оперуючи неоднозначним терміном “зелена енергетика”, таємничі підприємці планують спорудити на карпатських річках близько 550 малих гідроелектростанцій. Саме стільки міні-ГЕС нині знаходиться на різних етапах проектування і погодження.

У Закарпатській області їх планується до 330, Львівській – близько 20, Івано-Франківській – за різними підрахунками від 50 до 150, у Чернівецькій – близько 20 Це означає що у більше півтисячі місцях карпатські річки будуть на кілометри загнані у труби і назавжди втрачені для природи і туризму. Лише р. Чорний Черемош може опинитися в трубі в кількох місцях. [Далі...]

Згідно з Екологічною угодою міст, яку у 2005 році підписав Київ у числі 50 провідних міст світу, на відстані півкілометра від кожного житлового будинку має бути зелена зона, а половина всієї поверхні тротуарів має перебувати під тінню дерев.

Хай там як, а змальована у декларації картина міського середовища в жодному випадку не ілюструє існуючий стан Києва.

Практично все, що стосується зелених зон у Києві, є справжньою імітацією дотримання відповідних норм. Це слово можна додавати до назв усіх документів, що мають відношення до зелених зон Києва: “імітація генерального плану…”, “імітація програми…”, “імітація благоустрою…” тощо.

Імітація програми зелених зон

У 2002 році на одного киянина припадало 16,9 квадратних метрів зелених зон загального користування, тобто парків і скверів. Ці цифри закладено в чинному Генплані Києва до 2020 року.

Саме від цього року починаючи, кияни достовірно знають, скільки у них реально є паркових зон. Згідно з Генпланом, у Києві не заплановано знищення жодної зеленої зони до 2020 року, адже парків у місті й так недостатньо: відповідно до існуючих норм, на одного постійного мешканця столиці має припадати 20 кв. метрів зелених зон. [Далі...]

В Карпатах готується дерибан національного парку “Синевир”. Вже сьогодні намічено які саме землі вилучити з заповідної зони нацпарку.

Про це повідомляє Національний екологічний центр.

При кожному з національних природних парків (НПП) і заповідників працює так звана Науково-технічна рада (НТР). Через такі ради пропускають всі рішення стосовно долі нацпарку.

“В грудні 2011 року, “під ялиночку”, відбулося засідання науково-технічної ради Національного природного парку (НПП) “Синевир”. Як і все інше, що відбувається в Україні “під ялиночку”, НТР повелась несподівано і з легкістю погодила виведення зі складу заповідної зони парку 37 га і переведення їх до господарської зони”, – розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. [Далі...]

Рік, що минає, став знаковим для розвитку сонячної й вітроенергетики в Україні. В експлуатацію було введено низку «зелених» об’єктів. Однак позитивну динаміку гальмують корупція та забюрократизованість.

2011-го року Україна вперше потрапила до рейтингу країн, привабливих для “зелених” інвестицій, що складає Ernst&Young. Головним каталізатором розвитку “зеленої енергетики” в Україні 2011 року був так званий “зелений” тариф на продаж електроенергії, отриманої з відновлюваних джерел. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle сказвав голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Насамперед це стосувалося будівництва сонячних електростанцій в Криму та вітроелектростанцій на Донеччині й Миколаївщині. Президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України Віталій Давій прогнозує: потужність об`єктів відновлювальної енергетики України у 2012 році збільшиться щонайменше удвічі. Щоправда, йдеться лише про невелику частку в загальному енергобалансі, яка становить менше 1 відсотка. [Далі...]

ВГО “Національний екологічний центр України” назвав найбільш важливі події в енергетичному секторі в 2011 році.

1. Аварія на японській АЕС «Фукусіма»

У той час, коли керівництва країн з розвиненою ядерною енергетикою заявляють про необхідність переоцінки своїх ядерних програм, українська влада не зважає на загрози. 14 березня український прем’єр-міністр Микола Азаров на брифінгу у Стамбулі заявив, що Україна не планує знижувати темпи розвитку ядерної енергетики. [Далі...]